Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №607/1813/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1813/25Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.

Провадження № 33/817/37/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю адвоката Недокуса В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Недокуса В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, 18.01.2025 року 02:56 год. на перехресті вул. Тролейбусна-С.Будного водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A4 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 OIML номер ARLM 0278 (повірка дійсна до 04.08.2025 року) та проведення такого огляду у КНП “ТОМЦСНЗ'” ТОР, відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Недокус В.І. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду від 08 грудня 2025 року, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що постанова прийнята без повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ОСОБА_1 18.01.2025 року на медичний огляд з метою визначення стану сп`яніння до медичного центру не доставлявся, по особистому зверненню не приходив, в журналі відмов від проведення медичних оглядів по медичному центру не зареєстрований.

Звертає увагу, що допитаний у судовому засіданні лікар ОСОБА_2 вказав, що зображеним на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції від 18.01.2025 року у КНП “Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань” ТОР лікарем, є саме він. Щодо не зазначення ОСОБА_1 у відповідному журналі у медичному закладі, то таке сталося внаслідок помилки. Факт направлення та перебування особи у медичному закладі для проходження огляду на стан сп`яніння підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є фактично зацікавленими особами.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції, досліджуючи матеріали справи, витлумачив обов`язок доказування невинуватості в даній справі на водія, в той час, як доведення винуватості покладається на особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.

Зазначає, що на запитання водія, яким чином виявили запах з порожнини рота, працівниця поліції зауважила, що нахилившись вона почула запах.

Посилається на те, що проходження огляду на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора відбувалось три рази, після чого водій самостійно запропонував працівникам поліції пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Зауважує, що ОСОБА_1 не роз`яснено прав, передбачених ст.268 КУпАП, в тому числі ст. 63 Конституції України.

Вважає, що направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння від 18.01.2025 року, є недопустимим доказом.

Окрім цього, апелянт просить поновити строк на подання апеляційної скарги з огляду на те, що повний текст оскаржуваної постанови представником апелянта отримано 29.12.2025 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Недокуса В.І., який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №223863 від 18.01.2025 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування 18 січня 2025 року о 02:56 год на перехресті вул. Тролейбусна-С.Будного водієм ОСОБА_1 транспортним засобом Audi A4 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 OIML номер ARLM 0278 (повірка дійсна до 04.08.2025 року) та проведення такого огляду у КНП “ТОМЦСНЗ” ТОР, відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

З рапорту поліцейського роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капрала поліції Грицишина В.Р. вбачається, що під час несення служби 18 вересня 2025 року по вул. С.Будного в комендантську годину було виявлено автомобіль Audi A4 н.з. НОМЕР_1 , який проїхав перехрестя вул. Тролейбусна-С.Будного на заборонений червоний сигнал світлофора, після зупинки було встановлено водія ОСОБА_1 , в ході спілкування з ним були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Після чого останньому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 7510 OIML номер ARLM 0278 (повірка дійсна до 04.08.2025 року) та проведення такого огляду у КНП “ТОМЦСНЗ'” ТОР, від чого останній відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до відеозапису камер поліцейських, під час патрулювання 18 січня 2025 року о 02:56 год на перехресті вул. Тролейбусна-С.Будного у м.Тернопіль, працівником патрульної поліції було подано вимогу про зупинку транспортного засобу Audi A4 н.з. НОМЕР_1 , однак водій транспортного засобу вимогу працівника поліції не виконав та продовжив рух, повернувши зупинився.

Як стверджує відеозапис, під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомили, що він керує т/з у комендантську годину та в порушення п. 8.7.3.е ПДР, переїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору, в зв`язку з чим водій був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З відеозапису також вбачається, що під час спілкування з водієм, в останнього виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, тому поліцейський запропонував водієві продути алкотест Драгер для визначення стану алкогольного сп`яніння, на що останній погодився.

Оскільки ОСОБА_1 під час проходження огляду на місці зупинки не надував достатню кількість повітря, про що йому зауважував поліцейський, водій виявив бажання пройти огляд у медичному закладі.

Прибувши у медичний заклад, ОСОБА_1 сказав працівникам поліції, що у нього діарея і йому потрібно у вбиральню. Перебуваючи тривалий час у вбиральні медичного закладу, ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння не пройшов.

Як стверджує відеозапис, працівники поліції та черговий лікар нарколог неодноразово пропонували останньому пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_1 , висловивши бажання пройти огляд, будь-яких дій щодо його проходження, не вчиняв. Тому, його дії працівники поліції розцінили, як ухилення від проходження огляду, про що повідомили останньому.

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.01.2025 року, ОСОБА_1 було направлено на огляд в КНП “ТОМЦСНЗ” ТОР у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Проте огляд у медзакладі не проводився, у зв`язку з відмовою водія.

Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 , 18.01.2025 року на медичний огляд з метою визначення стану сп`яніння працівниками поліції до медичного центру не доставлявся, по особистому зверненню не приходив, в журналі відмов від проведення медичних оглядів по медичному центру не зареєстрований, оскільки допитаний у суді першої інстанції лікар ОСОБА_2 вказав, що зображеним на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції від 18.01.2025 року у КНП “Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань” ТОР лікарем, є саме він. Щодо незазначення ОСОБА_1 у відповідному журналі у медичному закладі, то таке сталося внаслідок людської помилки. Допитані у суді першої інстанції працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_1 18.01.2025 року було доставлено до КНП “Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань” ТОР, що підтверджує відеозапис.

Як стверджує відеозапис, ОСОБА_1 на місці зупинки не надував необхідну кількість повітря у газоаналізатор, про що йому було повідомлено поліцейським, виявив бажання пройти огляд у медичному закладі, проте протягом всього періоду знаходження у медичному закладі перебував у вбиральній, тому його дії працівниками поліції правомірно були розцінені, як ухилення від проходження огляду.

За таких обставин, факт направлення та перебування особи у медичному закладі для проходження огляду на стан сп`яніння підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, показами лікаря ОСОБА_2 , як і показаннями допитаних працівників поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими ОСОБА_1 прибув до медичного закладу для проходження огляду.

Посилання апелянта на те, що до моменту пропозиції працівниками поліції про проходження огляду на стан сп`яніння, попередній огляд для встановлення ознак стану сп`яніння не проводився, є необґрунтованим, оскільки з відеозапису вбачається, що на запитання водія, яким чином виявили запах з порожнини рота, працівниця поліції зазначила, що нахилившись вона почула запах алкоголю, що відповідає вимогам п.2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, наявність хоч однієї з ознак алкогольного сп`яніння передбачених Інструкцією, є підставою для проходження огляду.

Не заслуговує на увагу твердження, що проходження огляду на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора відбувалось три рази, після чого водій самостійно запропонував працівникам поліції пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, хоча підстав, визначених ч.3 ст.266 КУпАП для проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я не було, оскільки, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 три рази неправильно продув газоаналізатор Alcotest 7510 OIML номер ARLM 0278 (повірка дійсна до 04.08.2025 року) — не надував необхідної кількості повітря, після чого сам запропонував пройти медичний огляд в медичному закладі.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не роз`яснено прав, передбачених ст.268 КУпАП, в тому числі ст. 63 Конституції України, оскільки права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.

Не заслуговує на увагу посилання апелянта, що направлення на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння від 18.01.2025 року є недопустимим доказом, оскільки йому надана оцінка судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.

Оскільки ОСОБА_1 не брав участь у судовому засіданні суду першої інстанції, копію постанови отримав поза межами апеляційного оскарження, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу адвоката Недокуса В.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя