Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №479/1596/25 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Суд: Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №479/1596/25

Суддя: Репушевська О. В.

Справа №479/1596/25

Провадження №2/479/264/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

12 січня 2026 року смтКриве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.

за участі: секретаря судового засідання Рябощук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смтКриве Озеро, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №479/1596/25 за позовом Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

учасники провадження:

позивач позивача Мержієвська С.М. ,

відповідач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

Кривоозерська селищна рада Первомайського району Миколаївської області як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 25 вересня 2025 року до служби у справах дітей Кривоозерської селищної ради надійшло повідомлення про те, що виявлено дитину, залишену без батьківського піклування. З 01 жовтня 2025 року малолітнього ОСОБА_1 взято на облік як дитину, яка залишилися без батьківського піклування. Наразі малолітнього ОСОБА_1 тимчасово влаштовано в родину ОСОБА_4 до прийняття рішення про остаточне влаштування. В зв`язку з тим, що мати неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , не цікавиться ним, не займається його вихованням та навчанням, не надає йому материнської турботи, просять про задоволення позову.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала заявлені позовні вимоги, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явилася, про час слухання справи повідомлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення та шляхом розміщення оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на адресу суду від відповідача не надходило.

Положеннями ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджено даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 10 листопада 2017 року (а.с.5).

Батько малолітнього - ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2 , видане Кривоозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 20 квітня 2024 року.

Згідно даних наказу служби у справах дітей Кривоозерської селищної ради №69 від 01 жовтня 2025 року, малолітнього ОСОБА_1 , взято на облік як дитину, яка залишилися без батьківського піклування.

Відповідно даних характеристики Великомечетнянського старостинського округу від 03 жовтня 2025 року №17-04/35-145 на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено що дана особа за місцем проживання зарекомендувала себе з негативної сторони, не здійснювала належного догляду за дітьми, мала схильність до зловживання спиртними напоями, неодноразово перебувала в громадських місцях в нетверезому стані.

Згідно даних характеристики Тридубського ліцею Кривоозерської селищної ради №173-50/01 від 02 жовтня 2025 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що мати малолітнього - ОСОБА_2 за період навчання належного контакту з вчителями не підгримувала, не цікавилася його успіхами. Остання не приділяла належаної уваги навчанню та вихованню сина.

Відповідно до даних наказу №73 від 24 жовтня 2025 року служби у справах дітей Кривоозерської селищної ради встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано на тимчасове влаштування до сім`ї гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до прийняття рішення про влаштування дитини.

Згідно даних висновку Кривоозерської селищної ради, як органу опіки та піклування Первомайського району Миколаївської області за вих.№03-01/24-1631 від 23 жовтня 2023 року - орган опіки та піклування вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини позбавлення відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При розгляді даної справи суд враховує положення ч.8, ч.9 ст.7 СК України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Положення ст.150 СК України передбачають, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язанні забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до положень ч.1 ст.152 Сімейного Кодексу України регламентовано, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю та встановлена законом.

Згідно положень ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України визначено що, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Як передбачено положеннями ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Згідно положень п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В судовому засіданні підтверджено належними та допустимими доказами відсутність належної участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною. Як вбачається з представлених доказів у їх сукупності, кожен з вище вказаних фактів має місце по відношенню до відповідача, яка свідомо нехтує своїми обов`язками щодо виховання своєї дитини, оскільки в найменшій мірі не цікавиться ним, не займається його вихованням та навчанням, не надає йому материнської турботи, така поведінка є винною по відношенню до дитини.

Проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав буде відповідати меті цього заходу: захисту інтересів дитини. З огляду на наведені обставини, суд визнає її поведінку ухилянням від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, що згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача, суд враховує положення ст.ст.180, 181 СК України, а саме, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, сплачуючи аліменти; способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно положень ч.2, ч.3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Положеннями ч.2, ч.3 ст.193 СК України передбачено: якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

При визначенні розміру аліментів, згідно ст.182 СК України, суд враховує , що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При цьому, гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача в доход держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі по 2422,40 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 150, 155, 157, 164-167, 180-182, 193 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження №06 від 29 вересня 2016 року, складений виконавчим комітетом Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 листопада 2025 року до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Утримання аліментів проводити шляхом їх перерахування на особистий рахунок дитини у відділені Державного ощадного банку України, який орган опіки та піклування зобов`язаний відкрити у місячний термін з моменту ухвалення судового рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в доход держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн..

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя :

Оригінал: reyestr.court.gov.ua