Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №754/20304/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/131/26

Справа №754/20304/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2026 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Скляренко У.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управлінню патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , хостел,

за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

13.11.2025 об 11 год. 00 хв в ТРЦ «Епіцентр» за адресою: м. Київ, вул.. Бальзака, 65/1 громадянин ОСОБА_1 здійснив дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки на загальну суму 2272,64 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Постанови суду про привід від 17.12.2025 та 26.12.2025 не виконано та особу не доставлено в судове засідання.

Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, із яким ознайомився та підписав ОСОБА_1 , вказано, що розгляд справи відбудеться в Деснянському районному суді м. Києва.

Таким чином ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Деснянському районному суді м. Києва та що за вказаною нею адресою судом будуть здійснюватися його виклики, для розгляду вказаної справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно повідомлялась про час і місце розгляду справи, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Вина ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, фотознімками, заявою про вчинення адміністративного правопорушення.

Вивчивши протоколи про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , вбачається склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП - скоєння дрібного викрадення чужого майна.

Як передбачає пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на н.м.д.г., то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За правилами підп. 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року складає 3028 грн. Тому, податкова соціальна пільга у 2025 році складає (3028 грн. 0,5) = 1514,00 гривень.

З огляду на вищевказане для притягнення особи до кримінальної або адміністративної відповідальності за здійснену нею крадіжку потрібно, щоб вартість такого (викраденого) майна становила більше як 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян: у 2025 році - це сума, більша за 302,8 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП відповідальність настає за Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто для настання відповідальності сума має перевищувати 757 грн.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , її вік, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33, 40-1, 51, 251, 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 51, 221, 283, 284, 285, 287-289, 291 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити правопорушнику, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя У.В. Скляренко