Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №754/21151/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/224/26

Справа №754/21151/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2026 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2025 до Деснянського районного суду м. Києва відУправління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2025 року, серії ЕПР1 №530716, 03 грудня 2025 року о 15 год. 47 хв. в м. Києві по вул. Братиславська, водій, керуючи ТЗ «Кран Пневмоколісний DEMAGAC 25», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, перед початком руху не переконався в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився попереду. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.2.3.б, п.10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що він рухався по вулиці Братиславській на перехресті з вул. Стальського у м. Києві у крайній лівій смузіруху, яка передбачала поворот наліво, та зупинився перед світлофором. Перед ним було ще два автомобілі, що перебували в зоні видимості, та рух яких він відстежував. Коли ввімкнулося зелене світлосвітлофора, автомобілі, які рухалися попереду нього поновили рух та повернули наліво, він, переконавшись, що попереду немає ніякої перешкоди також поновив рух і почав рухатися прямолінійно до перехрестя, на цей момент жодних транспортних засобів перед ним у його смузі руху не було. Після початку руху, напрямок якого ОСОБА_1 не змінював та нікуди не перестроювався, він почув незрозумілий скрегіт у правій передній частині кузова автомобіля, після чого натиснув на гальма та зупинився. Вийшовши з автомобіля, побачив автомобіль «Рено Меган», який мав пошкодження в лівій боковій частині автомобіля, при цьому автомобіль знаходився під кутом, що характеризувало зміну його напрямку руху з середньої смуги в крайню ліву для подальшого повороту наліво. ОСОБА_1 припускає, що водій автомобіля «Рено Меган» мав намір «проскочити» перед ним і повернути наліво, але допустив зіткнення з його транспортним засобом. Просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до п.2.3.б, п.10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , 03.12.2025 року він рухався по вулиці Братиславській на перехресті з вул. Стальського у м. Києві у крайній лівій смузіруху, яка передбачала поворот наліво, та зупинився перед світлофором. Перед ним було ще два автомобілі, що перебували в зоні видимості, та рух яких він відстежував. Коли ввімкнулося зелене світлосвітлофора, автомобілі, які рухалися попереду нього поновили рух та повернули наліво, він, переконавшись, що попереду немає ніякої перешкоди також поновив рух і почав рухатися прямолінійно до перехрестя, на цей момент жодних транспортних засобів перед ним у його смузі руху не було. Після початку руху, напрямок якого ОСОБА_1 не змінював та нікуди не перестроювався, він почув незрозумілий скрегіт у правій передній частині кузова автомобіля, після чого натиснув на гальма та зупинився. Вийшовши з автомобіля, побачив автомобіль «Рено Меган», який мав пошкодження в лівій боковій частині автомобіля, при цьому автомобіль знаходився під кутом, що характеризувало зміну його напрямку руху з середньої смуги в крайню ліву для подальшого повороту наліво. ОСОБА_1 припускає, що водій автомобіля «Рено Меган» мав намір «проскочити» перед ним і повернути наліво, але допустив зіткнення з його транспортним засобом.

Як свідчить схема місця ДТП, автомобіль«Кран Пневмоколісний DEMAGAC 25» під час зіткнення перебуває у своїй смузі, прямо, натомість автомобіль іншого учасника ДТП стоїть під кутом, що підтверджує перестроювання та зміну напрямку руху з середньої смуги в крайню ліву.

Крім того, характер та розташування пошкоджень на транспортних засобах підтверджують, що зіткнення відбулось передньою частиною автомобіля «Кран Пневмоколісний DEMAGAC 25»,із лівою боковою частиною автомобіля «Рено Меган», пошкоджено (задні ліві двері, заднє ліве крило, задній бампер), що виключає зіткнення автомобіля ОСОБА_1 із транспортним засобом, що зупинився попереду, як це зазначено у протоколі.

Судом також враховуються габарити обох транспортних засобів та місце зіткнення частин обох автомобілів, що свідчить про перебування автомобіля «Рено Меган» поза зоною оглядовості водія автомобіля «Кран Пневмоколісний DEMAGAC 25». Зазначене свідчить про те, що водій ОСОБА_1 не мав об`єктивної можливості відреагувати на зміну дорожньої обстановки та появу перешкоди у вигляді автомобіля «Рено Меган», який почав маневр перестроювання, перебуваючи поза зоною видимості водія автомобіля «Кран Пневмоколісний DEMAGAC 25», який не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надані фотознімки, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 немає порушення п. 2.3.б, п.10.1 Правил дорожнього руху, а відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Оскільки в судовому засіданні не було встановлено порушень водієм автомобіля «Кран Пневмоколісний DEMAGAC 25», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 п. 2.3.б, п.10.1 Правил дорожнього руху, провадження по притягненню його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення та виходячи з норм ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 124, п.1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя: О.Л. Банах