Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №717/2874/25 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/2874/25

Номер провадження2-а/717/3/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Кудиби З. І.

за участі секретаря судового засідання: Житарюк А. С.,

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Кельменецького районного суду Чернівецької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 3863 від 24 жовтня 2025, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень;

- закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

04 грудня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від відповідача копії всіх матеріалів справи. Судовий розгляд призначено на 17 грудня 2025 року.

17 грудня 2025 року, 31 грудня 2025 року та 05 січня 2026 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді, у зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено на 19 січня 2026 року.

15 грудня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в її задоволенні, посилаючись на законність оскаржуваної постанови та на те, що вона прийнята в межах його повноважень. Того ж дня до матеріалів справи долучено копії документів, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до протоколу серії ЧРТЦК № 3138 про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2025 року відносно позивача 23 жовтня 2025 року о 11 год 15 хв до Чернівецького обласного ОЦМ працівниками поліції доставлений позивач для складення протоколу. В процесі складення протоколу встановлено, що позивач не з`явився за повісткою № 4827067 до відповідача 17 вересня 2025 року о 10 год 00 хв.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що згідно оскаржуваної постанови від 24 жовтня 2025 року позивачу було надіслано повістку засобами поштового зв`язку з вимогою пробути до ІНФОРМАЦІЯ_4 . З проставленої відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 про відсутність за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п. 41 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та не повідомив про поважність причин своєї неявки, чим порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач вказує, що що він не отримував повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а про існування постанови № 3863 від 24 жовтня 2025 року дізнався лише 24 листопада 2025 року після отримання її копії поштовим відправленням.

Позивач зазначає, що дії відповідача щодо його оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 мали формальний характер, здійснювалися без належного підтвердження факту вручення повістки, а також без забезпечення належного повідомлення про дату, час і місце явки.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що у серпні 2025 року він був звільнений з військової служби за сімейними обставинами та з 05 серпня 2025 року перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , де йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач також зазначає, що ним було своєчасно оновлено військово-облікові дані, що підтверджується відповідними документами, наявними в матеріалах справи.

Під час ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 встановив, що жодна повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 йому фактично не вручалася, а докази її отримання або належного оповіщення відсутні. Матеріали справи також не містять відомостей про направлення позивачу повідомлень засобами електронного чи телефонного зв`язку або через мобільний застосунок «Резерв+».

Відповідачем, на думку позивача, вказані факти не спростовано, доказів належного оповіщення позивача про необхідність його явки 17 вересня 2025 року на 10 год до відповідача суду не надані.

Копію постанови № 3863 від 24 жовтня 2025 року було направлено на адресу позивача поштовим відправленням, яке він фактично отримав лише 24 листопада 2025 року, що підтверджується матеріалами справи.

У відзиві відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та підлягає виконанню обов`язків, передбачених законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року.

За твердженням відповідача, автоматизованою системою АТО «Оберіг» було сформовано електронну повістку №4827067 на ім`я ОСОБА_1 про необхідність явки 17 вересня 2025 року о 10:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення військово-облікових даних. У подальшому зазначена повістка була передана поштовому оператору АТ «Укрпошта» для друку та здійснення оповіщення позивача.

Відповідач також посилається на те, що 23 жовтня 2025 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик, однак позивач у визначений у повістці час та дату до територіального центру комплектування не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив.

На підставі наведеного відповідач вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу третього частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частин першої та другої статті 17 Закону України «Про оборону України», у зв`язку з чим в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити з наступних міркувань.

Відповідно до протоколу серії ЧРТЦК № 3138 про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2025 року відносно позивача 23 жовтня 2025 року о 11 год 15 хв до Чернівецького обласного ОЦМ працівниками поліції доставлений позивач для складення протоколу. В процесі складення протоколу встановлено, що позивач не з`явився за повісткою № 4827067 до відповідача 17 вересня 2025 року о 10 год 00 хв.

Згідно оскаржуваної постанови від 24 жовтня 2025 року позивачу було надіслано повістку засобами поштового зв`язку з вимогою пробути до ІНФОРМАЦІЯ_4 . З проставленої відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 про відсутність за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п. 41 Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та не повідомив про поважність причин своєї неявки, чим порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні докази скерування позивачу повістки та проставлення працівниками ПАТ «Укрпошта» відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 про відсутність за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання

Суд враховує, що наведені відповідачем докази не підтверджують фактичного вручення або отримання ОСОБА_1 електронної повістки №4827067, а також не містять належних і допустимих доказів його своєчасного повідомлення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 у спосіб, визначений чинним законодавством.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо оповіщення позивача мали формальний характер і самі по собі не можуть слугувати достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Крім того, суд встановив, що про факт нібито неприбуття на виклик та про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався лише після отримання поштового відправлення з копією постанови №3863 від 24 жовтня 2025 року, яке було вручено йому 24 листопада 2025 року, тобто після дати, зазначеної відповідачем як дата виклику.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів фактичного вручення ОСОБА_1 повістки, належного повідомлення про обов`язковість явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також роз`яснення правових наслідків її невиконання, що є визначальним для встановлення обставин справи та законності накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадянин зобов`язаний з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначені в повістці або розпорядженні строк та місце лише за умови належного отримання такого виклику.

Порядок підтвердження оповіщення визначено пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року. Відповідно до зазначеного пункту, у разі надсилання повістки або розпорядження засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення є:

- день отримання поштового відправлення, підтверджений інформацією або документами поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову особи від отримання поштового відправлення;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

У справі ОСОБА_1 судом встановлено, що електронна повістка № 4827067, сформована для виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не була фактично вручена позивачу та не була ним належним чином отримана. Відповідачем не надано суду жодних документів або підтверджень від поштового оператора, електронних сервісів чи інших засобів оповіщення, які б свідчили про отримання ОСОБА_1 зазначеної повістки або про наявність передбачених пунктом 41 Порядку №560 відміток.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити дату та сам факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що є визначальним для оцінки законності виклику та правомірності накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не отримував повісток про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а про існування постанови № 3863 від 24 жовтня 2025 року дізнався лише 24 листопада 2025 року після отримання її копії поштовим відправленням.

Відповідачем вказані факти не спростовано, доказів належного оповіщення позивача про необхідність його явки 17 вересня 2025 року на 10 год до відповідача суду не надані.

Таким чином, суд доходить висновку, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 була здійснена з порушенням вимог КУпАП та підзаконних нормативно-правових актів у частині належного оповіщення особи про виклик та розгляд справи. Відповідач не довів факт належного вручення позивачу повістки та своєчасного повідомлення про розгляд справи, що є визначальним для встановлення обставин справи та законності притягнення його до адміністративної відповідальності.

Фактичне ознайомлення позивача з матеріалами справи та з постановою про притягнення до адміністративної відповідальності № 3863 від 24 жовтня 2025 року відбулося лише після отримання відповідного поштового відправлення 24 листопада 2025 року, що свідчить про неможливість своєчасного виконання обов`язку щодо явки та підтверджує формальний характер дій відповідача.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа), який розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. У справі ОСОБА_1 зазначені обов`язки відповідачем виконані не були, оскільки відсутні належні та допустимі докази вручення позивачу повістки або іншого належного повідомлення про виклик, що унеможливлює обґрунтоване притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Суд керується статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої обов`язок доведення правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача. У даній справі ІНФОРМАЦІЯ_7 не надано доказів, які б підтверджували факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи. Судом встановлено, що відповідач не забезпечив належного оповіщення позивача, що є істотним порушенням процедури розгляду справи та порушує право ОСОБА_1 на захист.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справах про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відсутність таких доказів у матеріалах справи унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матеріали справи не підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим постанова №3863 від 24 жовтня 2025 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 241–246, 251, 280, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №3863 від 24 жовтня 2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Закрити адміністративне провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору, сплаченого при зверненні із адміністративним позовом, у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних коштів ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано апеляційним судом, набирає законної сили після: повернення апеляційної скарги; відмови у відкритті або закриття апеляційного провадження; прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 січня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код відсутній).

Суддя Кудиба З. І.