Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №385/1369/25 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: оренди

Дата: 18 січня 2026 р.

Справа: №385/1369/25

Суддя: ГРИШАК А. М.

Справа № 385/1369/25

Провадження № 2/385/629/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання – Зеленко О.І.,

прокурора – Андроніка А.В.,

представника відповідача – адвоката Тимощука Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайвороні Кіровоградської області цивільну справу за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

02.09.2025 року заступник керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради Кіровоградської області звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Позов мотивований тим, що Голованiвською окружною прокуратурою під час здійснення представницької діяльності в порядку ст.23 Закону Украiни «Про прокуратуру», встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 умов договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 площею 17,0976 га.

20.09.2017 мiж Головним управлінням Держгеокадастру у Кiровоградськiй області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №181/57-17-ДО, а саме земельної ділянки загальною площею 17,0976 га, в тому числі пасовища 17,0976 га, що не надана у власність та користування іншим особам.

За умовами п.2.1.договору оренди землi в оренду передано земельну ділянку загальною площею 17,0976 га, в тому числі пасовища 17.0976 га, що не надана у власність та користування іншим особам. Категорія земель: землi сільськогосподарського призначення (державної власностi, запасу). Договір укладено на 7 років (п.3.1 Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено що код цільового призначення земельної ділянки, згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) О 1.01 – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Пунктом 5.3 визначено що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а п.5.6 визначено що використання не за цільовим призначенням, а також зміна цільового призначення на весь строк оренди забороняється.

У подальшому за наказом Головного управління Держгеокадастру у Кiровоградськiй області земельнi дiлянки державної власності передано в комунальну власність за актом прийому-передачi у розпорядження новоствореної об`єднаної територіальної громади Гайворонської міської ради, в тому числі i земельна ділянка з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022.

Право комунальної власностi Гайворонської мiської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 площею 17,0976 га зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.10.2021.

Встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 площею 17,0976 га розорюється та використовується відповідачем не як пасовище, а для вирощування сільськогосподарських культур, тобто з порушенням умов договору оренди землi.

Просить суд: розірвати договір оренди землі №181/57-17-ДО від 20.09.2017, укладений мiж Головним управлінням Держгеокадастру у Кiровоградськiй області та ОСОБА_1 , щодо земельної дiлянки з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 площею 17,0976 га, зi змiнами в редакцiї додаткової угоди до Договору вiд 11.03.2024 визнаної рiшенням Гайворонського районного суду вiд 13.01.2025 у справi №385/1651/24 укладеною. Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Гайворонськiй мiськiй територiальнiй громадi в особi Гайворонської мiської ради земельну дiлянку з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 площею 17,0976 га.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.09.2025 року відкрито провадження у справі.

17.09.2025 року від представника відповідача, адвоката Тимощука ЄС. до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що Позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 13.01.2025 р. по справі №385/1651/24 у спорі між ОСОБА_1 (орендарем) та Гайворонською міською радою (орендодавцем) з приводу орендних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером:3521185100:02:000:2022 встановлено наступні обставини: ОСОБА_1 продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою, чого не заперечила представниця Гайворонської міської ради, сплачує орендну плату, від орендодавця ніяких претензій до орендаря за час оренди не було, а також орендодавець не направляв орендареві жодних листів про неможливість продовження договору оренди та не здійснив жодних юридично значущих дій спрямованих на припинення відносин. Тобто, як вже встановлено судом, власник земельної ділянки і одночасно орендодавець: Гайворонська міська рада в 2025 році не заперечувала користування з боку ОСОБА_1 земельною ділянкою належним чином, підстав неможливості продовження орендних правовідносин - не встановлено. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 02.04.2025 р. по справі №385/1651/24 встановлено добросовісність поведінки орендаря ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером: 3521185100:02:000:2022, а відтак підтверджено висновки суду першої інстанції щодо належного виконання умов договору оренди землі з боку ОСОБА_1 . Згаданими рішеннями судів проводилась перевірка обставин щодо можливості поновлення орендних правовідносин між ОСОБА_1 та Гайворонською міською радою відносно згаданої земельної ділянки, а відтак судом перевірялось належне виконання саме орендарем своїх обов`язків згідно договору. Судом констатовано добросовісну поведінку ОСОБА_1 як орендаря та належного виконання ним умов договору. Таким чином, судом встановлено відсутність з боку ОСОБА_1 порушень умов договору оренди землі, в т.ч. в частині належного користування землею, оренду якої наразі просить розірвати прокурор.

Позивач не надав жодних належних і допустимих доказів того, що земельна ділянка фактично використовується не за цільовим призначенням. Сама лише перевірка 26.06.2025 р. в рамках кримінального провадження, яка зафіксована в протоколі огляду місця події за участю спеціалістів, при відсутності доказів їх фаховості і знань в ґрунтознавстві, без застосування технічних приладів із залученням спеціалістів для визначення точних меж і координат спірної ділянки, є лише припущеннями, які не підтверджують факту порушення та породжують обґрунтований сумнів, що ці обставини стосуються земельної ділянки, яка прокурором, при зібранні таких доказів, не визначена в натурі. Наданий позивачем доказ - протокол огляду місця події не є належним, оскільки: огляд місця події проводився без залучення фахівців, які мають підтверджені фахові знання, що дають можливість встановити: чи це дійсно спірна ділянка розорана?, який в неї стан ґрунту? хто, на основі чого та на підставі яких нормативів встановив порушення під час огляду

Позивач також посилається на дані Інтернет ресурсу Карта посівів України, однак відповідач ставить під сумнів таке джерело інформації, оскільки це лише нічим не підкріплена інформація (відсутній висновок експерта за результатом аналізу цього ресурсу), а тому такий доказ не може нічого підтвердити без детального його аналізу спеціалістом із підтвердженням кадастрового номеру земельної ділянки, її координат та меж на місцевості. Позначення земельної ділянки бічними стрілками зроблені не відомим чином.

Також варто наголосити на лише припущеннях прокурора щодо порушення екологічного збалансованого співвідношення балансу угідь, що негативно позначилося на стійкості агроландшафтів і спричинило значну техногенну ураженість екосфери. Використовуючи такі голослівні вислови прокурор бездоказово лише висловив свої припущення у певних явищах, які не мають жодного відношення до спірної земельної ділянки.

Прокурор вимагає застосувати крайній захід - розірвання договору, що не буде відповідати інтересам жодній із сторін цього правочину.

Доказів істотної шкоди у судовій справі, яка наразі розглядається, не надано як і не надано підтвердження вимоги позивача, в інтересах якого прокурор звернувся, щодо усунення порушень у використанні земельної ділянки (у випадку наявності цих порушень). В матеріалах справи немає належних доказів, які б без жодних сумнів підтвердили обставини, на які посилається прокурор.

Прокурор не виступає стороною спірного договору, не може підміняти сторону договору, а тому не являється суб`єктом, який може ініціювати розірвання правочину. Прокурор не довів, що дії відповідача завдали шкоди державним інтересам чи істотно порушили умови договору. Орендар справно сплачує орендну плату, що відповідає інтересам власника земельної ділянки і відповідає цілі орендних правовідносин для орендодавця. З огляду на наведене, позов прокуратури є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

22.09.2025 року прокурор до суду подав відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 28.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав зазначених у ньому.

Представник Гайворонської міської ради в судове засідання не з`явився. 06.10.2025 року надав до суду заяву в якій вказав, що Гайворонська міська рада підтримує позов заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області у повному обсязі, просить суд його задовольнити. Просить судові засідання проводити за відсутності представника Гайворонської міської ради.

В судовому засіданні представник відповідача, адвокат Тимощук Є.С. просив в позові відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та на підставі пояснень представників позивача та відповідача. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

20.09.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №181/57-17-ДО, а саме земельної ділянки загальною площею 17,0976 га, в тому числі пасовища 17,0976 га, що не надана у власність та користування іншим особам. За умовами п.2.1.договору оренди землі в оренду передано земельну ділянку загальною площею 17,0976 га, в тому числі пасовища 17.0976 га, що не надана у власність та користування іншим особам. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (державної власності, запасу). Кадастровий номер земельної ділянки 3521185100:02:000:2022 (п.2.2 Договору). Договір укладено на 7 років (п.3.1 Договору). Пунктом 5.2. Договору визначено що код цільового призначення земельної ділянки, згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) О 1.01 – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Пунктом 5.3 визначено що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а п.5.6 визначено що використання не за цільовим призначенням, а також зміна цільового призначення на весь строк оренди забороняється. Земельна ділянка повинна використовуватись Орендарем відповідно до умов визначених у пунктах 5 .1, 5 .2 договору та чiткого дотримання чинного законодавства України дотримання вимог екологічної безпеки та збереження родючості грунтiв, державних та місцевих стандартів, норм i правил щодо використання землі (п.5.4. Договору). Орендована земельна ділянка повинна використовуватись способами, що не суперечать екологічним вимогам, не допускати забруднення радіоактивними i хімічними речовинами, вiдходами, стiчними водами, захищати її вiд водної та вітрової ерозії, полiпшувати кориснi властивості землi, дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля. (п.5.5 Договору) Пунктом 5.6. Договору визначено, що використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням, а також змiна цiльового призначення на весь строк оренди забороняється. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку в станi не гiршому порівняно з тим, у якому вiн одержав її в оренду.(п.6.1. Договору). Пунктом 7.1. Договору встановлено обмеження для зміни цільового призначення на весь строк дії договору. Пунктом 8.1. Договору орендодавцю надано право вимагати від Орендаря використання земельної ділянки у відповідності iз цільовим призначенням згідно з цим договором, дотримання екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного i природоохоронного законодавства України, державних стандартів, норм i правил, вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для здійснення контролю за додержанням орендодавцем умов договору та вимог законодавства. Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря та не рідше нiж один раз на три роки перевіряти стан орендованої земельної дiлянки на вiдповiднiсть показникам агрохiмiчного паспорта земельної дiлянки (п.8.1.2 та 8.1.3 Договору). Пунктом 8.4.3 Договору визначено, що орендар земельних дiлянок зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм i правил. В обов`язки орендар вiднесено дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень в обсязі, передбаченому договором та законодавством. Пунктом 11.3 Договору визначено що його дiя припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї iз сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором (а.с. 28-34).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 13.01.2025 року, справа №385/1651/24, залишеного без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 02.04.2025 року – позов ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено. Внести зміни до Договору оренди землі від 20 вересня 2017 року, укладеного між орендарем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та орендодавцем Гайворонською міською радою, ЄДРПОУ 04055297 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі. Продовжено строк дії Договору оренди землі від 20 вересня 2017 року на 7 (сім) років починаючи з первісної дати його закінчення (а.с.107-114, 115-120).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна – власником земельної ділянки з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022, площею 17,0976 га є Гайворонська міська рада Кіровоградської області. Інше речове право – право оренди; Орендар – ОСОБА_1 , Дата закінчення дії: 20.09.2031 року (а.с.26-27).

Постановою про надання дозволу на розголошення таємниці досудового розслідування від 25.08.2025 року – надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42025122050000034 від 29.05.2025 за ч. 1 ст. 197-1 КК України, які стосуються факту розорювання та засівання земельних ділянок, які зафіксовано в протоколах огляду місця події та додатках до них (а.с.35-36).

Протоколом огляду місця події від 26.06.2025 року та фото таблицями до нього. Огляд проведено 26.06.2025 року ст. дізнавачем СД відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Маковецька Д.С., в присутності понятих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі спеціалістів: головного спеціаліста земельних відносин Гайворонської міської ради - Тасвятенко М.А, спеціаліста земельних відносин Гайворонської міської ради – Пастушенко Є.П.. Проведеним оглядом встановлено: оглядом являється земельна ділянка, що розташована за межами села Соломія Гайворонського району Кіровоградської області. дана земельна ділянка має кадастровий номер 3521185100:02:000:2022 загальною площею 17,0976 га. На момент огляду земельна ділянка доглянута, здійснено обробіток. Також на вказаній земельній ділянці посіяна кукурудза, яка на момент огляду знаходиться у стані вегетації. Крім того, за вказаною культурою проводиться постійний догляд. Вище вказана земельна ділянка належить до земель Гайворонської міської ради Кіровоградської області (а.с.37-43).

Згідно листа відділу №1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.07.2025 року №1586/290-25 – за результатами перевірки відомостей Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка яка ідентифікується у Національній кадастровій системі за кадастровим номером 3521185100:02:000:2022: цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код згідно КВЦПЗ – 01.01), склад угідь – пасовище (а.с.44-45).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.07.2025 року №10-11-0.42-2874/2-25 – протягом 2020-2025 років Управлінням з контролю за використанням та охороною земель перевірки земельної ділянки з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022, розташованої на території Соломіївської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, не проводились (а.с.46-47).

Згідно карти посівів в Україні – спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 у 2024 році була засіяна соняшником, у 2023 році засіяна кукурудзою, у 2022 році засіяна соняшником, у 2021 році – кукурудзою (а.с.48-53).

Згідно листа Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 23.07.2025 року №03-29/186/2, адресованого заступнику керівника Голованівської окружної прокуратури О. Гайдюку – у період із 07.12.2020 року по даний час працівниками міської ради перевірки дотримання вимог земельного законодавства по земельній ділянці кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 не здійснювались і відповідно випадки використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не фіксувалися. Гайворонська міська рада не вживала самостійних заходів для розірвання договорів оренди вищевказаної земельної ділянки, у тому числі в судовому порядку, та не заперечує щодо представництва інтересів Гайворонської міської ради прокурором по даній справі. (а.с.84).

Згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 18.08.2025 року №01-1/3590/02.3 – інформація щодо наявності тварин у ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі тварин відсутня. ОСОБА_1 у Головному управлінні не зареєстрований як суб`єкт господарювання з розведення та утримання тварин (а.с. 25).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з істотним порушення відповідачем умов договору оренди землі, а саме: використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Земельного кодексу України (далі ЗК України), Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV), Закону України «Про землеустрій» (далі Закон № 858-IV), Закону України «Про охорону земель» (далі Закон № 962-IV) та Порядку консервації земель, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 26.04.2013 № 283 (далі Порядок).

Так, частиною 1 статті 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з приписами частини 2 статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом приписів частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Статтею 13 Закону № 161-XIV передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Цільове призначення земельної ділянки це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою в установленому законодавством порядку (стаття 1 Закону № 858-IV).

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 20 ЗК України).

За змістом вимог частини 5 статті 20 ЗК України (яка діяла станом на 07.05.2021 дату складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки) земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби (частина 1 статті 34 ЗК України).

Відповідно до вимог частини 2 статті 20 Закону № 858-IV заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно з положеннями статті 24 Закону № 161-XIV орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди.

Статтею 25 Закону № 161-XIV встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки (пункт «а» частини 1 статті 96 ЗК України).

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до приписів частини 1 статті 31 Закону № 161-XIV на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт «ґ» частини 1 статті 141 ЗК України).

Згідно із статтею 34 Закону № 161-XIV у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно з положеннями пункту «ґ» частини 1 статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Зважаючи на вимоги частини 4 статті 263 ЦПК України суд враховує такі правові висновки Верховного Суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, обґрунтованого виходив із того, що відповідач використовував орендовані земельні ділянки не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби використовував земельні ділянки для вирощування зернових культур, фактично здійснюючи ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим істотно порушив умови договору оренди землі, укладеного 10 вересня 2012 року з Красноармійською районною державною адміністрацією, що є підставою для задоволення позовних вимог прокурора про дострокове розірвання вказаного договору оренди землі з поверненням земельної ділянки орендодавцю державі (див. постанови Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 473/4413/17 (провадження 61-40320св18), від 22 січня 2020 року у справі № 468/1498/17-ц (провадження № 61-36544св18), від 06 квітня 2020 року у справі № 707/658/17 (провадження № 61-17009св18), від 30 квітня 2020 року у справі № 467/1504/17 (провадження № 61-40762св18), 08 листопада 2021 року у справі № 235/4727/19 (провадження № 61-14737св21).

Системний аналіз положень вищевказаних норм дозволяє дійти висновку, що земельні ділянки, віднесені до однієї і тієї ж категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності тощо, та визначені у Класифікації видів цільового призначення земель. За приписами частини 5 статті 20, статті 34 ЗК земельна ділянка для сінокосіння і випасання худоби може використовуватися лише у межах цього виду використання, отже, за умови передачі в оренду земельної ділянки, що за видом використання належить до пасовищ, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку виключно як пасовище, тобто в межах виду користування, передбаченого умовами договорів оренди землі (див. постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 473/4413/17, від 12.12.2019 у справі № 904/1054/19, від 22.01.2020 у справі № 468/1498/17-ц).

При істотному порушенні умов договору оренди землі (а саме нецільовому використанню земельної ділянки), для дострокового його розірвання за рішенням суду достатньо встановлення самого факт такого істотного порушення, а подальше його усунення не позбавляє орендодавця права вимагати розірвання договору у зв`язку із невиконанням його умов (див. постанову Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 473/4413/17 (провадження № 61-40320св18).

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд погоджується з аргументами сторони позивача, вважає їх належним чином обґрунтованими, мотивованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку, встановленому законом, уповноваженими органами, узгоджуються між собою, доповнюють один одного та дозволяють встановити дійсні обставини справи.

Суд звертає увагу на те, що сторони у зазначеному договорі передбачили обмеження (обтяження) щодо використання цієї земельної ділянки зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії договору. Даним обмеженням на орендаря, по суті, покладено обов`язок використовувати земельну ділянку виключно за цільовим призначенням.

Дослідженими судом доказами протокол огляду місця події, карти посівів в Україні встановлено факт порушення ОСОБА_1 земельного законодавства під час використання земельної ділянки, а саме: розорання цієї земельної ділянки і використання її для вирощування товарних сільськогосподарських культур.

Аналіз змісту цих документів дозволяє виснувати про виявлення вказаного порушення земельного законодавства саме на спірній земельній ділянці.

Зазначеними документами доведено факт порушення ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці земельного законодавства, а саме: її розорання та використання для вирощування товарної сільськогосподарської культури кукурудзи.

Також, дослідженим судом доказом – протокол огляду місця події від 26.06.2025 року встановлено обставину вирощування на спірній земельній ділянці кукурудзи. Ця обставина не спростована стороною відповідача жодними фактичними даними. Аргументи сторони відповідача про те, що огляд місця події відбувався без участі фахівців землевпорядників та без підкріплення землевпорядною чи агрохімічною експертизами не заслуговують на увагу, адже такий огляд проводився за участю спеціалістів земельного відділу Гайворонської міської ради.

Отже, на переконання суду, зазначеним протоколом огляду місця події встановлено обставину вирощування ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці кукурудзи.

Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи містять достатні та переконливі докази факту засівання та вирощування ОСОБА_1 кукурудзи на спірній земельній ділянці, яка за своїм цільовим призначенням відноситься до земель загального користування для випасання худоби (пасовища).

Підсумовуючи викладене у своїй сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 використовував орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби вирощував на земельній ділянці кукурудзу, чим істотно порушив умови договору оренди землі, оскільки спірна земельна ділянка використовувалася відповідачем як рілля, тобто без зміни категорії цільового призначення земельної ділянки, однак, з порушенням (зміною) виду її цільового використання в межах однієї категорії.

Аргументи сторони відповідача про відсутність доказів на підтвердження заподіяної діями ОСОБА_1 шкоди, не отримання орендодавцем того, на що він розраховував (неможливість отримання цілей договору), суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки заподіяння шкоди та неможливість отримання цілей договору не є єдиними критеріями істотного порушення договору оренди землі, а лише одними з них. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (вирощування на спірній земельній ділянці сільськогосподарських культур, зокрема кукурудзи) є істотним порушенням умов договору оренди землі та достатньою підставою для розірвання цього договору.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що земля на спірній земельній ділянці є деградована або малопродуктивна та потребує вчинення певних дій орендарем щодо покращення її характеристик.

Щодо посилань представника відповідача щодо неналежного представництва прокурором інтересів Гайворонської міської ради, суд ставиться критично, оскільки правові підстави для представництва прокурором інтересів держави передбачені у постанові Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18, де викладена правова позицію з приводу представництва прокуратурою інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 6056,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 651, 792 ЦК України, ст.ст. 5, 22, 83, 93, 122, 125, 143 ЗК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі №181/57-17-ДО від 20.09.2017, укладений мiж Головним управленням Держгеокадастру у Кiровоградськiй області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 площею 17,0976 га, зi змінами в редакції додаткової угоди до Договору вiд 11.03.2024 визнаної рішенням Гайворонського районного суду вiд 13.01.2025 у справi №385/1651/24 укладеною.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Гайворонській мiськiй територiальнiй громадi в особi Гайворонської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3521185100:02:000:2022 площею 17,0976 га.

Стягнути з Відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910025) – 6056 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. М. ГРИШАК

Дата документу 19.01.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua