Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №338/1430/25 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1430/25

14 січня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого - судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, шляхом зміни розміру аліментів, визначених рішенням Богородчанського районного суду від 10.01.2018 року у справі №338/1309/17.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що з 20 липня 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Богородчанського районного суду від 14.11.2017 року шлюб між ними було розірвано, а неповнолітня дитина залишилася проживати з нею. Рішенням Богородчанського районного суду у справі №338/1309/17 від 10.01.2018 року присуджено стягувати з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дочки аліменти в розмірі 1300 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Вказала, що з часу призначення аліментів змінився матеріальний стан відповідача, він працює за межами України у Сполучених Штатах Америки та отримує стабільний дохід. Крім того, з часу призначення аліментів змінився прожитковий мінімум для дітей і розмір аліментів, визначений рішеннями суду є меншим за встановлений законом мінімальний розмір аліментів та не забезпечує дитині належний рівень життя, навчання, тому просила змінити розмір та стягувати з відповідача на утримання дочки аліменти у розмірі 10000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, у поданих заявах просили проводити розгляд справи у їх відсутності, вимоги позову підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є неповнолітньою і проживає з матір`ю.

Рішенням Богородчанського районного суду у справі №338/1309/17 від 10.01.2018 року присуджено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1300 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка 26.06.2020 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з " ОСОБА_8 " на " ОСОБА_9 ".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З пояснень відповідачки встановлено, що відповідач у липні 2023 року виїхав у Сполучені Штати Америки.

Відповідно до наданих позивачкою знімків екрану телефону, за яким відповідач спілкується із спільною дочкою, номер телефону ОСОБА_2 починається з +1, що із загальнодоступних джерел інформації свідчить про перебування відповідача за межами України - у Сполучених Штатах Америки.

Суд зауважує, що виїзд за межі території України в період воєного стану чоловіка призовного віку, на підставі розсудливих та безсторонніх міркувань, відбувся внаслідок необхідності забезпечення, в першу чергу неповнолітньої дитини та з метою необхідності заробітку коштів на її утримання. Однак, визначений законом свій батьківський обов`язок відповідач не виконує. Оскільки відповідач живе за кордоном, рівень його доходів при виконанні судового рішення з`ясувати буде складно, він може бути мінливим, а тому, відповідно до ст.184 СК України доцільно визначити йому аліменти в твердій грошовій сумі.

Даючи оцінку доводам сторони позивачки щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню, суд вважає, що рівень заробітку відповідача, який тривалий час перебуває за кордоном та не повертається в Україну, є достатнім не лише для забезпечення потреб самого відповідача, але і для можливості надавати матеріальну допомогу своїй неповнолітній дитині.

Враховуючи встановлені обставини, а також вимоги ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, виходячи з наведених позивачкою доводів, величини прожиткового мінімуму, встановленого законодавчо, матеріального становища сторін, віку, стану здоров`я та матеріального становища обох батьків, дитини, суд вважає, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дочки слід визначити у розмірі 10000 гривень щомісячно до досягнення повноліття.

При визначені розміру аліментів суд враховує, що відповідач є молодою особою працездатного віку, в судове засідання не з`явився, зацікавленість щодо розгляду справи не проявив, доказів неспроможності сплати аліментів не подав, тому виходячи з наведених позивачкою доводів, суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі, яка зазначила позивачка.

Виходячи з наведених позивачкою доводів, беручи до уваги зміни щодо мінімального розміру аліментів, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити і стягувати з відповідача на утримання неповнолітньої дочки аліменти у розмірі 10000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів у новому розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Оскільки позивачка на підставі п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, з відповідача, згідно ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі наведеного, ст. 180-184, 192 СК України, керуючись ст. 141, 280-285 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Змінити розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Богородчанського районного суду від 10.01.2018 року у справі №338/1309/17.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 10000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів проводити з дня набрання рішенням суду законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати виконавчий лист, виданий на виконання рішення Богородчанського районного суду від 10.01.2018 року у справі №338/1309/17.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 19.01.2026 року.

Головуючий О. А. Шишко