Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №369/12344/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 369/12344/25 Головуючий у суді першої інстанції - Фінагеєва І.О. Номер провадження № 22-ц/824/3044/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Оніщук М.І.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року, постановлену під головуванням судді Фінагеєвої І.О.,у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, в якому просив суд визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну недостовірну інформацію, яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в залі судових засідань в приміщенні Оболонського районного суду міста Києва в присутності судді Касьян А.В., прокурора Дідківської Т.А., адвоката Штіфонова П.С., співмешканця ОСОБА_3 , адвоката Ткаченка К.Д., мене ОСОБА_1 , а саме:

- « ОСОБА_4 продовжуються усі ці два роки через, що я постійно відчуваю себе в небезпеці»;

- «А він продовжує нас переслідувати усіма законними і незаконними способами. У нетверезому стані він проявляє фізичну агресію, я боюся за своє життя і здоров`я мого чоловіка»;

- « ОСОБА_5 легко порушує усі моральні та правові норми. Так наприклад він побив воєнного, відібрав у нього зброю, ховав її, це офіційно бо свідчив нам про себе сам дільничний»;

- «Що від цього можу очікувати я дівчина яку він бив ногами, я лежала 12 днів в лікарні, і що можна очікувати далі, якщо я його ще раз зустріну»;

- «Коли він пиячить він зовсім в неадекватному себе поводить поведінці. І коли він пиячив, я лежала в лікарні, він кидав у наше подвір`я сміття";

- «Після цього він продовжив погрози, залякування, почав розпускати плітки, писати різноманітні анонімки від імені мого чоловіка, листа до воєнкомату, що начебто ОСОБА_6 хоче бути добровольцем у армії, штурмовиком»;

- «Намагався відібрати квартиру в ОСОБА_6 »;

- «Зараз намагається знести гараж і будинок»;

- «Як приїжджати до Пущі я навіть не знаю, як приїжджати туди, там навіть одяг»;

- «Як він мене побив, я ходжу до лікарів вони виписали мені там діагноз».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 202 000 грн та сплачений судовий збір в сумі 4 241,20 грн за подання позовної заяви.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року дану справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що з оскаржуваної ували суду не зрозуміло стосовно кого саме її постановлено, оскільки звертаючись до суду відповідачем було зазначено ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 .

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі судом вказано позовну заяву ОСОБА_1 в цивільній справі № 369/12344/25 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації передати на розгляд за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Проте позовна заява не була подана до ОСОБА_3 він є третьою особою, відповідачем же є ОСОБА_2 .

Також в оскаржувані ухвалі суду суд першої інстанції вказав, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, оскільки суд вважає, що відповідачем є ОСОБА_3 як зазначено вище, то ОСОБА_3 зареєстрований за вказаною адресою, докази про це містяться в додатках до позову і тоді відсутні підстави для передачі позовної заяви за підсудністю до іншого суду.

Крім того, вважає, що посилання суду на ст. 28 ЦПК України є помилковими, оскільки згідно п. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем і проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Оскільки докази перебування відповідача ОСОБА_2 та проживання з ОСОБА_3 за адресою: : АДРЕСА_1 , визнаються ними, що підтверджено доданими до позовної заяви доказами.

Враховуючи вищевикладене, просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, мотивував своє рішення тим, що вирішення даного спору має здійснюватися за місцем проживання чи перебування відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації якої є: АДРЕСА_2 , що територіально перебуває під юрисдикцією Жовтневому районному суду міста Луганська.

Разом з тим, згідно з Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про визначення територіальної підсудності справ» від 02.09.2014 № 2710/38-14 розгляд справ, підсудних Жовтневому районному суду міста Луганська, здійснюється Троїцьким районним судом Луганської області.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Розпорядженням Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 № 1/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Троїцького районного суду Луганської області на Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно відповіді № 1571234 від 15 липня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що відповідно адміністративно територіального поділу не відноситься до Києво-Святошинського районного суду Київської області, а перебуває під юрисдикцією Жовтневому районному суду міста Луганська.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

За правилами ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до положень статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про передачу справи за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Судом першої інстанції було правомірно встановлено, що дана справа має бути підсудна Синельниківському міськрайонному суду Дніпропетровської області на підставі положень статті 27 ЦПК України, оскільки як вбачається з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 офіційно зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 13), а тому відсутні підстави для визначення підсудності справи в порядку за ч. 10 ст. 28 ЦПК України.

Висновки суду першої інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами права, які судом правильно застосовані.

Також, колегія судів апеляційного суду звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції або шляхом подання до суду письмових пояснень та заяв.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції допущені численні помилки та неможливо зрозуміти повний зміст ухвали суду, а також невірно зазначено суб`єктний склад учасників справи не можуть бути підставою для скасування ухвали про передачу справи до іншого суду, оскільки судом першої інстанції ще не відкрито провадження в справі, а лише вирішено питання відповідно до положення ч. 9 ст. 187 ЦПК України, що справа не підсудна цьому суду, а тому в порядку ст. 31 ЦПК України підлягала передачі до іншого суду.

Крім того суд апеляційної інстанції враховує, що визначення належного відповідача є компетенцією позивача, який повинен самостійно встановити відповідальну особу (фізичну чи юридичну) та зазначити її у позовній заяві.

Із тексту поданої ОСОБА_1 позовної заяви вбачається, що ним саме ОСОБА_2 зазначена єдиним відповідачем у вказаній справі, а ОСОБА_3 вказаний як третя особа у справі.

Суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу зазначив, що ним перевірено місце реєстрації саме відносно ОСОБА_2 , як відповідача у справі. А тому помилкове зазначення ОСОБА_3 в назві справи не впливає на законність та обґрунтованість постановленої у справі ухвали суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без мін.

Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Судді :

_______________ ________________ ______________

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська М.І.Оніщук