Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №591/13148/24 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/13148/24

Провадження № 2/591/2617/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Верещагіна Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу № 591/13148/24 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 08.02.2020 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви – анкети до договору про надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов`язання шляхом відкриття поточного рахунку з встановленим кредитним лімітом у 35000 грн., відповідач своїх зобов`язань зі своєчасного повернення коштів не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 59649,21 грн. Ухвалою суду від 30.12.2024 відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав. Зазначив, що позивачем не надано обгрунтованого розрахунку суми, яку просить стягнути.Позивач крім суми тіла кредиту просить стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по відсоткам. Безпосередньо укладений між сторонами договір не містить положень стосовно строку повернення кредиту та розміру відсотків, відтак, відсутні правові підстави для стягнення коштів в сумі 30 072 грн. Просив відмовити в позові в частині стягнення коштів в сумі 30 072 грн.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, щочинні на час підписання договору умови і правила банківських послуг були розміщені на офіційному інтернет ресурсі банку. Наведений позивачем розрахунок боргу підтверджується належними та допустимими доказами. Відповідач сплатив частину заборгованості, у зв`язку з чим станом на час подання відповіді на відзив сума боргу становить 29 577,21 грн., тому зменшує суму позовних вимог до 29 577,21 грн.

У запереченні представник відповідача зазначив, що відсутні підстави вважати, що наданий позивачем витяг з умов і правил за відсутності доказів, що відповідачка з ним ознайомилась при підписанні анкети – заяви є достатнім доказом укладення договору. Анкета-заява не містить положень про сплату процентів за користування кредитними коштами та за прострочення кредиту за збільшеною ставкою. Просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні відповідач та представник відповідача заперечували проти позову з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що 08.02.2020 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 9).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 59 649,21 грн. з тіла кредиту станом на 03.10.2024. З розрахунку заборгованості вбачається, що протягом періоду з 08.02.2020 по 03.10.2024 нараховувались відсотки за користування кредитними коштами за різними процентними ставками (від 19,2% до 38,4% річних) З наданого розрахунку вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами та періодично здійснювала платежі на погашення заборгованості. Позивачем ці платежі зараховувались у рахунок погашення заборгованості як за тілом, так і за відсотками за користування кредитом. (а.с. 6-8).

Відповідно до наданої виписки за особовим рахунком станом на 13.05.2025 обліковується заборгованість в сумі 29 577,21 грн, за період з 08.02.2020 по 06.04.2025 було здійснено зарахувань на суму 100 588,29 грн., сума витрат за цей період зазначена на рівні 130 165,50 грн. Після відкриття провадження у даній справі відповідачем було поповнено рахунок на 33100 грн. (а.с. 72-79).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані позичальнику умови кредитного договору решта складових кредитної угоди не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з позичальником кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Встановлені судом обставини свідчать, що між сторонами дійсно виникли правовідносини позики і письмовими доказами у справі доведено, що позичальниця всього користувалася кредитними коштами позивача.

Разом з тим, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо того, що надані до суду Умови і правила надання банківських послуг складають між сторонами Договір про надання банківських послуг, оскільки суду не доведено що саме був ознайомлений відповідач, підписуючи Анкету-заяву, суду не надано доказів, які б фіксували дату ознайомлення і погодження позичальника із запропонованими у цьому документ умовами кредитування.

Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронна комерція – відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За положеннями ст. 12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Проте, надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, не підписані відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відтак, за відсутності в укладеному кредитному договорі умов щодо обов`язку сплати і розміру процентів за використання кредитних коштів, відповідальності за прострочення повернення боргу, законних підстав для нарахування процентів за користування кредитом позивач не мав. Таким чином, суми надходжень від позичальника, які банком були безпідставно розподілені на погашення відсотків, мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту. Як вбачається з розрахунку заборгованості банком було самостійно збільшено тіло кредиту за рахунок погашених відсотків.

Крім того, нарахування судових витрат в сумі 3028,00 грн (а.с. 72) у день сплати судового збору за подання позовної заяви (а.с. 40) не відповідає вимогам закону.

З розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що у період з 08.02.2020 по 06.04.2025 відповідач активно користувався кредитними коштами та періодично здійснював платежі на погашення заборгованості. Позивачем ці платежі зараховувались у рахунок погашення заборгованості як за тілом, так і за відсотками за користування кредитом.

З виписки по особовому рахунку вбачається, що у спірному періоді відповідачем використано коштів банку у загальному розмірі 89547,43 грн., поповнено рахунок на загальну суму 100 588,29 грн. При цьому суми надходжень від позичальника мали зараховуватись лише на погашення тіла кредиту. Беручи до уваги, що позивачем у рахунок погашення боргу за відсотками зараховано сплачені відповідачем кошти, позивачем повернуто коштів банку більше, ніж фактично використано. Тобто заборгованість у позивача перед банком відсутня. У зв`язку з цим вимоги про стягнення юоргу за кредитним договором не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборговості за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 29 577,21 грн. у зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко