Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №646/11123/14-ц — Харківський апеляційний суд

Суд: Харківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №646/11123/14-ц

Суддя: Мальований Ю. М.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 646/11123/14-ц

Номер провадження 22-ц/818/527/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Євмінової О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 11 липня 2025 року в складі судді Благої І.С. по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадженні у цивільній справі № 646/11123/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» (далі –ТОВ «Сегура-Капітал» ) звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадженні у цивільній справі № 646/11123/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заява мотивована тим, що на виконанні Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження 48344501 з примусового виконання заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором №014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року в розмірі 91 685,08 доларів США, що в еквіваленті станом на 16 травня 2014 року становить – 1 069 321,51 грн, та кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року в розмірі 38 690,75 доларів США, що в еквіваленті станом на 16 травня 2014 року становить - 451 249,58 грн, а всього в сумі 1 520 571 грн 09 коп.

28 березня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариство «ОКСІ БАНК» було укладено Договір відступлення права вимоги, за яким останнє набуло право вимоги за Кредитним Договором № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року та Кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року, які укладені з ОСОБА_1

28 березня 2018 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алькор Інвест» було укладено Договір відступлення права вимоги, за яким Банком відчужено право вимоги за вищезазначеними кредитними договорами.

08 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Алькор Інвест» та ТОВ «Сегура-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги, за яким останнє набуло право вимоги за вказаними кредитними договорами.

Отже, правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним Договором № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року та Кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року наразі є ТОВ «Сегура-Капітал».

Посилаючись на вказані обставини заявник просив замінити стягувача – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні у справі № 646/11123/14-ц за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на ТОВ «Сегура-Капітал»

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 11 липня 2025 року задоволено заяву ТОВ «Сегура-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження.

Замінено стягувача – ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” його правонаступником – ТОВ «Сегура-Капітал» у виконавчому провадженні № 48344501, яке знаходиться на примусовому виконанні у Дергачівському відділі державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з примусового виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року у цивільній справі № 646/11123/14-ц за позовом ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Харківської обласної дирекції до ОСОБА_1 , яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції, заборгованість за кредитним договором № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року в розмірі 91 685,08 доларів США, що в еквіваленті станом на 16 травня 2014 року становить - 1 069 321,51 грн та кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року в розмірі 38 690,75 доларів США, що в еквіваленті станом на 16 травня 2014 року становить - 451 249,58 грн, а всього в сумі 1 520 571 грн 09 коп.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на підставі відповідних договорів ТОВ «Сегура-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року та кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року, а тому наявні підстави для заміни стягувача правонаступником.

На вказане судове рішення 26 липня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Євмінова Олена Володимирівна, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та залишити заяву товариства без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження не було залучено АТ «Райффайзен Банк», яке є стягувачем у справі з примусового виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року у цивільній справі № 646/11123/14-ц.

ТОВ «Сегура-Капітал» не надано суду доказів (належних платіжних документів) сплати вартості права вимоги новими кредиторами первісним кредиторам шляхом перерахування коштів на рахунок первісних кредиторів в день підписання вказаних Договорів відступлення права вимоги: - за договором від 28 березня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК»; - за договором від 28 березня 2018 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Алькор Інвест».

Заявником лише було надано суду першої інстанції копію платіжного доручення № 200 від 08 вересня 2020 року про оплату 156 000,00 грн вартості прав вимоги за договором між ТОВ «ФК «Алькор Інвест» та ТОВ «Сегура-Капітал».

Вказував про відсутність відповідних судових рішень про заміну сторони виконавчого провадження № 48344501 правонаступником та постанови Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області СМУСЮ про заміну сторони виконавчого провадження № 48344501 правонаступником, а саме - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «ОКСІ БАНК», ПАТ «ОКСІ БАНК» - ТОВ «ФК «Алькор Інвест».

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Євмінову О. В., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Судом встановлено, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року в розмірі 91 685,08 доларів США, що в еквіваленті станом на 16 травня 2014 року становить – 1 069 321,51 грн, та кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року в розмірі 38 690,75 доларів США, що в еквіваленті станом на 16 травня 2014 року становить - 451 249,58 грн, а всього в сумі 1 520 571 грн 09 коп., а також витрати по сплаті судового збору 3 654 грн (а.с. 4-6).

На виконання вказаного рішення 17 лютого 2015 року Червонозаводським районним судом м. Харкова видано два виконавчі листи, які з 04 серпня 2015 року знаходиться на примусовому виконанні у Дергачівському ВДВС у Харківському районі Харківської області СМУ МЮ (а.с. 7, 8).

28 березня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги, предметом якого є відступлення первісним кредитором за плату новому кредитору належні йому права вимоги за:

- кредитним договором № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року, який укладений між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 відповідно до Генеральної кредитної угоди № 07-01-66-08 від 27 березня 2008 року;

- кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року, який укладений між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 відповідно до Генеральної кредитної угоди № 07-01-66-08 від 27 березня 2008 року.

28 березня 2018 року на виконання вказаної угоди складено акт приймання-передачі документації за договором відступлення права вимоги від 28 березня 2018 року, яким підтверджено передачу первісним кредитором новому кредитору документації в оригіналах:

- генеральної угоди № 07/01-66-08 від 27 березня 2008 року (разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього) між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ;

- додаткового договору № 1 до цієї генеральної угоди;

- кредитного договору № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року, який укладений між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 відповідно до Генеральної кредитної угоди № 07-01-66-08 від 27 березня 2008 року (разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього);

- додаткового договору від 28 травня 2008 року до вищезазначеного кредитного договору № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року;

- кредитного договору № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року, який укладений між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 відповідно до Генеральної кредитної угоди № 07-01-66-08 від 27 березня 2008 року (разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього);

- додаткового договору від 28 травня 2008 року до вищезазначеного кредитного договору № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року;

- договору іпотеки № 07-01-66/1-08 від 27 березня 2008 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем) (а.с. 15-16).

28 березня 2018 року право вимоги за вищевказаними кредитними договорами було відступлене ПАТ «Оксі Банк» новому кредитору – ТОВ «ФК «Алькор Інвест» (а.с.22-24).

Згідно з актом приймання-передачі документації від 28 березня 2018 року за договором відступлення права вимоги від 27 березня 2008 року ПАТ «Оксі Банк» передало, а ТОВ «ФК «Алькор Інвест» отримало таку документацію в оригіналах:

- генеральну угоду № 07/01-66-08 від 27 березня 2008 року (разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього) між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ;

- додатковий договір № 1 до цієї генеральної угоди;

- кредитний договір № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року, який укладений між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 відповідно до Генеральної кредитної угоди № 07-01-66-08 від 27 березня 2008 року (разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього);

- додатковий договір від 28 травня 2008 року до вищезазначеного кредитного договору № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року;

- кредитного договору № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року, який укладений між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 відповідно до Генеральної кредитної угоди № 07-01-66-08 від 27 березня 2008 року, (разом з додатками, а також додатковими угодами/договорами до нього;

- додатковий договір від 28 травня 2008 року до вищезазначеного кредитного договору № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року;

- договір іпотеки № 07-01-66/1-08 від 27 березня 2008 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк» (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем) (а.с. 26 зворот).

08 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Алькор Інвест» та ТОВ «Сегура-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги, предметом якого є відступлення первісним кредитором за плату новому кредитору належні йому права вимоги за:

- кредитним договором № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року, який укладений між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 відповідно до Генеральної кредитної угоди № 07-01-66-08 від 27 березня 2008 року;

- кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року, який укладений між ПАТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 відповідно до Генеральної кредитної угоди № 07-01-66-08 від 27 березня 2008 року (а.с. 17-19).

В цей же день, ТОВ «Сегура-Капітал» сплачено на користь ТОВ «ФК «Алькор Інвест» 156 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за договором відступлення права вимоги від 08 вересня 2020 року, ОСОБА_1 2287408816, без ПДВ» (а.с. 82).

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Відповідно до частини 1 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини 1 статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до змісту частини 5 статті 442 ЦПК України, частини 6 статті 12, пункту 1 частини 1, частини 5 статті 26, частини 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

У справі, яка переглядається, встановлено, що заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/07/01-0284-08 від 27 березня 2008 року та кредитним договором № 014/07-01-0458-08 від 28 травня 2008 року у загальному розмірі 1 520 571 грн 09 коп. та понесені судові витрати у розмірі 3 654 грн.

На підставі договорів про відступлення права вимоги від 28 березня 2018 року та 08 вересня 2020 року ТОВ «Сегура-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги ОСОБА_2 , який є боржником ПАТ «Райффайзен Банк», у зв`язку з чим товариство просило замінити стягувача у виконавчих провадженнях з виконання заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною 1 статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Оскільки заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2014 року в цивільній справі № 646/11123/14-ц набрало законної сили, тому є обов`язковим до виконання відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, а заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви ТОВ «Сегура-Капітал».

Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність оплати за договорами про відступлення права вимоги, що були укладені 28 березня 2018 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК»; 28 березня 2018 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Алькор Інвест», то статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зважаючи, що вказані договори не визнано недійсними у судовому порядку, судова колегія не вбачає підстав вважати, що ТОВ «Сегура-Капітал» не набув дійсне право вимоги до ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про необхідність послідовної заміни стягувачів а саме ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «ОКСІ БАНК» та в подальшому ТОВ «ФК «Алькор Інвест», який відступив право вимоги ТОВ «Сегура-Капітал», є необґрунтованими, оскільки цивільне процесуальне законодавство не містить обов`язкової умови вчинення таких дій.

Оскільки товариство набуло право вимоги, мало місце матеріальне правонаступництво, а тому наявні підстави для задоволення заяви, що відповідає принципу обов`язковості судових рішень.

Щодо доводів про незалучення АТ «Райффайзен Банк Аваль», то він не є останнім кредитором боржника, право вимоги було ним відчужено у 2018 році. Також Банк був повідомлений про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, проте відповідних заперечень щодо заміни його правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подано не було.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 11 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 20 січня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua