Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №755/8999/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

____________________________________________________________________________________________

Провадження 2-а/760/349/26

В справі 755/8999/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

19 січня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

ІІ. Описова частина

20 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови серії ЕНА №4714465 від 12 травня 2025 року.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що 12 травня 2025 року о 16 год. 05 хв. на проспекті Броварському, 16 в місті Києві співробітники Управління патрульної поліції у м. Києві зупинили Позивача, який рухався на електроскутері AIMA XIOMA U1-L1E, VIN-код НОМЕР_1 . Після зупинки Позивача працівники поліції винесли постанову про накладання адміністративного стягнення за частиною 2 статті 126 КУпАП, яку Позивач вважає незаконною.

Позивач вказує на те, що транспортний засіб, яким він керував, має потужність електродвигуна 1,2 кВт, а тому не є механічним транспортним засобом у розумінні пункту 1.10 ПДР України та не вимагає наявності посвідчення водія. Також Позивач зазначає на порушення процедури вручення постанови.

Позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА №4714465 від 12 травня 2025 року, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути на його користь судові витрати у розмірі 6484,48 грн, з яких 484,48 грн - судовий збір та 6000 грн - витрати на правничу допомогу.

25 червня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позов передано до Солом`янського районного суду міста Києва за підсудністю.

20 серпня 2025 року матеріали справи фактично надійшли до Солом`янського районного суду міста Києва.

25 серпня 2025 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

27 серпня 2025 року судом постановлено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та направлено її примірники учасникам справи.

28 жовтня 2025 року від Відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що транспортний засіб AIMA XIOMA U1-L1E за своїми технічними характеристиками прирівняний до мопеду, для керування яким необхідне посвідчення водія категорії А1.

13 жовтня 2025 року представником Позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи договору про надання правової допомоги №15/05/25 від 15 травня 2025 року.

29 жовтня 2025 року представником Позивача подано відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги та наведено додаткові аргументи на спростування доводів Відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 222 КУпАП органи Національної поліції окрім іншого розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Судом встановлено, що працівником Управління патрульної поліції у м. Києві відносно Позивача було винесено постанову серії ЕНА №4714465 від 12 травня 2025 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн, за те, що 12 травня 2025 року о 16 год. 12 хв. ОСОБА_1 , рухаючись по проспекту Броварському, 16 в м. Києві, керував колісним електричним транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії А1, чим порушив вимоги пункту 2.1.а ПДР України.

Відповідно до частини 2 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Для правильного вирішення справи суду необхідно з`ясувати, чи є транспортний засіб, яким керував Позивач, таким, для керування яким необхідне посвідчення водія відповідної категорії.

Пунктом 1.10 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено наступні визначення:

-механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

-мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

-транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб», і різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.

Транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Згідно з пунктом 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2.13 ПДР України транспортні засоби категорії А1 - це мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Частиною 2 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право на керування мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) може бути надано особам, які досягли 16-річного віку.

Пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, встановлено, що до категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Із вищенаведених норм вбачається, що для керування транспортним засобом з електродвигуном потужністю до 4 кВт необхідне посвідчення водія категорії А1 лише у випадку, якщо такий транспортний засіб є механічним, тобто має потужність електродвигуна понад 3 кВт.

Судом встановлено, що відповідно до технічних характеристик електроскутера AIMA XIOMA U1-L1E, які містяться в інструкції з експлуатації, поданій Позивачем до матеріалів справи, потужність мотору даного транспортного засобу становить 1200W (1,2 кВт).

Таким чином, транспортний засіб, яким керував Позивач, має потужність електродвигуна менше 3 кВт, а отже не є механічним транспортним засобом у розумінні пункту 1.10 ПДР України.

Оскільки транспортний засіб AIMA XIOMA U1-L1E не є механічним транспортним засобом, вимоги пункту 2.1.а ПДР України щодо наявності посвідчення водія на Позивача не поширюються.

Суд також зазначає, що Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що транспортний засіб AIMA XIOMA U1-L1E за своїми технічними характеристиками прирівняний до мопеду, а тому для його керування необхідне посвідчення водія категорії А1.

Однак суд не може погодитися з такою позицією Відповідача з наступних підстав.

Визначення терміну «мопед», яке міститься в пункті 1.10 ПДР України, встановлює, що мопед - це двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Разом з тим, визначення терміну «механічний транспортний засіб» чітко встановлює, що до механічних транспортних засобів належать транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, законодавець встановив, що транспортні засоби з електродвигуном потужністю до 3 кВт включно не є механічними транспортними засобами, а отже вимоги ПДР України, що стосуються водіїв механічних транспортних засобів, на них не поширюються.

Той факт, що транспортний засіб AIMA XIOMA U1-L1E має два колеса та максимальну швидкість до 43 км/год., не може слугувати підставою для прирівнювання його до мопеду у розумінні вимог ПДР України щодо необхідності наявності посвідчення водія, оскільки визначальною характеристикою для віднесення транспортного засобу до механічних є потужність електродвигуна понад 3 кВт.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при винесенні оскаржуваної постанови працівник поліції не перевірив потужність електродвигуна транспортного засобу, яким керував Позивач, а отже не міг встановити, чи є цей транспортний засіб механічним, чи поширюються на Позивача вимоги пункту 2.1.а ПДР України щодо наявності посвідчення водія, та чи є Позивач суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності працівником поліції не було в повній мірі дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП, тобто не повно і не всебічно з`ясовано обставини адміністративної справи, не надано доказів, які б підтверджували факт порушення Позивачем Правил дорожнього руху.

Враховуючи, що Позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, і саме на Відповідача покладений обов`язок доведення правомірності свого рішення, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, оскільки Відповідачем не доведено наявності у діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, постанова серії ЕНА №4714465 від 12 травня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 48448 грн, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору. Зазначена сума підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що між Адвокатським бюро «Євгена Бойка» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №15/05/25 від 15 травня 2025 року.

Відповідно до акту наданих послуг від 16 травня 2025 року Позивачу було надано такі юридичні послуги: надання консультацій та роз`яснення з правових питань (1 година) - 1000 грн.; складання та направлення адміністративного позову (5 год) - 5000 грн. Вартість наданих послуг з правової допомоги становить 6000 гривень.

Відповідач у відзиві зазначив, що вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. неспівмірними, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу, заявлених Позивачем до стягнення.

Суд зазначає, що представником Позивача було підготовлено та подано до суду позовну заяву, клопотання про долучення договору про надання правової допомоги, а також відповідь на відзив Відповідача, що потребувало витрат часу та професійних знань.

Заявлена до стягнення сума відповідає реальному обсягу наданих послуг, що підтверджується належними доказами, та є співмірною з критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути на користь Позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000, грн.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.122, 222, 288 КпАП України, ст.ст.7, 9, 72-79, 205, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд вирішив:

1.Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №4714465 від 12 травня 2025 року, винесену працівником Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

2.Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві, адреса: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9, код ЄДРПОУ: 40108646.

Суддя: