Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №470/716/24 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-кп/470/16/26

Справа № 470/716/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю в режимі відеоконференції прокурора Єланецького відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 , прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2024 року за №12024152310000157, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Соколівка Братського району Миколаївської області, освіта середня, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого по АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого по АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 01 січня до 02 березня 2024 року ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем на посаді стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої степної бригади корпусу резерву сухопутних військ військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог Наказу Міністерства внутрішніх справ України №662 від 21 серпня 1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», Постанови Верховної ради України «Про право власності на окремі види майна», Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року № 1225, Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства Оборони України №359 від 29 червня 2005 року, переслідуючи злочинний намір, направлений на незаконне носіння та зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, залишив собі 90 патронів з кулями зі сталевим осердям 5,45 мм, які є боєприпасами, отримані ним під час проходження військової служби на території Донецької області та зберігав їх у багажнику належного йому автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_4 , без передбаченого законом дозволу.

В період часу з 23 години 48 хвилин 17 березня 2024 року до 00 години 49 хвилин 18 березня 2024 року у автомобілі ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що перебував біля Березнегуватської ЦРЛ по вул. Медична, 1 в с-щі Березнегувате Миколаївської області, було проведено обшук, в ході якого вищевказані 90 патронів зі сталевими кулями з металевим осердям 5,45 мм було виявлено та вилучено.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав показання, що відповідають фактичним обставинам справи. Крім того показав, що автомобіль, у якому працівниками поліції було виявлено патрони, належить йому, він їх отримав у зв`язку з проходженням військової служби, однак вчасно не повернув, дозволу на їх зберігання у нього не було. У вчиненому щиро розкаявся.

Прокурор просив слухати справу без дослідження доказів.

Обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти слухання справи без дослідження доказів.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України та за згодою учасників судового провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. Обвинувачений правильно розуміє усі фактичні обставини провадження і немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, як носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, військовозобов`язаний, призваний на військову службу за мобілізацією, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.п.131-141).

За даними досудової доповіді, наданої Вознесенським районним сектором № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства також оцінюється як середній, а його виправлення без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки (а.п.156-161).

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що відносяться до тяжкого злочину, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

На підставі зазначеного, з урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом`якшують покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини статті обвинувачення, як того просила у судовому засіданні прокурор, оскільки воно буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Однак, у відповідності до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В ході судового розгляду судом встановлено, що обвинувачений хоча і вчинив тяжке кримінальне правопорушення, однак за місцем проживання характеризуються посередньо, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, враховуючи відсутність наслідків вчиненого кримінального правопорушення та завдання ним майнової шкоди, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 1893,20 грн.

Долю речових доказів, що передані на зберігання до відділення поліції №2 Баштанського РВП, суд вирішує відповідно до п.п.3,4 ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням, відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, в розмірі 1893,20 (одна тисяча вісімсот дев`яносто три грн. 20 коп.) грн.

Речові докази, які перебувають в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, а саме: дві стріляні гільзи та патрон 5,45 мм з кулею зі сталевим осердям (в демонтованому стані) знищити як майно, яке не має ніякої цінності, а 87 військових патронів 5,45 мм з кулею зі сталевим осердям, передати до Збройних Сил України як майно, пов`язане з незаконним обігом;

Вирок суду може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1