Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №295/10539/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10539/25

Категорія 38

2/295/410/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість:

-за кредитним договором №555167028470 від 08.02.2022 в розмірі 31528,80 грн, з яких 12000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 19528,80 грн – заборгованість за процентами;

-за кредитним договором №3621314 від 15.01.2022 в розмірі 14480,00 грн, з яких 9600,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 3680,00 грн – заборгованість за процентами, 1200,00 грн – комісія.

Позов обґрунтований тим, що 08.02.2022 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір кредитної лінії №555167028470, відповідно до умов якого позивач відкрив позичальнику кредитну лінію з лімітом у розмірі не більше 12000,00 грн, строком на 60 календарних днів, дата повернення 08.04.2022, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Крім того, 15.01.2022 в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» Кравчук Д.М. подав заявку на отримання кредиту №3621314. Відповідачу було направлено електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору. Таким чином ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит №3621314 та на підставі платіжного доручення йому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач отримав у тимчасове платне користування грошові кошти згідно з укладеними договорами, умови яких не виконує, отримані кредитні кошти в строк не повернув.

В позовній заяві позивач посилається на те, що право вимоги до відповідача за кредитним договором №555167028470 від 08.02.2022 перейшло до нього на підставі договору факторингу №18/12-223 від 18.12.2023, укладеного між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс».

Право вимоги до відповідача за кредитним договором №3621314 від 15.01.2022 перейшло до нього на підставі договору факторингу №24-07/2024 від 24.07.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс».

Таким чином, позивач зазначає, що на підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України він набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами.

В порушення умов укладених кредитних договорів відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 46008,80 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 16000,00 грн.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 16.09.2025 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (на звороті а.с. 6).

Відповідач в судові засідання не з`являвся з невідомих суду причин, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви і доданих до неї документів направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання (а.с.114), однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученим, з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що копію процесуального рішення отримав (а.с. 120-121,125-126).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що представник позивача скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. 244 ЦПК України в судовому засіданні 14.01.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення якого відкладено до 19.01.2026.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Щодо кредитного договору №555167028470 від 08.02.2022.

Судом встановлено, що 08.02.2022 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір кредитної лінії №555167028470, підписаний ОСОБА_1 електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с. 9-16).

Відповідно до п. 3.1 договору сторони домовилися про відкриття позичальнику кредитної лінії, у межах якої кредитодавець надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі не більше 12000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 3.3, 3.4, 3.6 договору датою повернення кредиту є 08.04.2022; строк кредитування складає 60 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; заявлений строк кредитування складає 30 календарних днів з 08.02.20202 по 09.03.2022.

В пунктах 3.7, 3.8 договору сторони погодили тип процентної ставки – фіксована; стандартна процентна ставка 990.00% річних (2.71% на день) за кожен день користування, знижена процентна ставка 544.50% річних (1.49% на день).

Зі змісту п. 3.10 договору вбачається, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає: за користування кредитом протягом заявленого строку 30 календарних днів з 08.02.2022 по 09.03.2022 вартість кредиту складає 5370,30 грн процентів за користування кредитом; за користування кредитом понад заявлений строк протягом наступних 30 календарних користування кредитом з 10.03.2022 і до 08.04.2022 останнього дня строку кредитування вартість кредиту складає 12000,00 грн - тіло кредиту та 9764,40 грн - проценти за користування кредитом.

Додаток №1 та Додаток №2 до Договору позики №555167028470 від 08.02.2022, підписані ОСОБА_1 електронним цифровим підписом, містять відповідно графік розрахунків та розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором (а.с. 20-21).

Відповідно до довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" відповідно до умов договору про переказ коштів ФК-П-21/04-22 підтверджено виконання платіжної операції ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» з перерахування 08.02.2022 отримувачу ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 12000,00 грн (а.с. 30).

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія»та відповідачем відповідно до положень ст.ст. 626, 628, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України в належній формі був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит та можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свій обов`язок з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

18.12.2023 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений Договір факторингу №18/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія»відступає за плату належні йому права вимоги до відповідача в сумі 31528,80 грн, що підтверджується змістом самого договору та Витягу з Реєстру боржників до цього Договору від 22.12.2023 (а.с. 68-81).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №555167028470 від 08.02.2022.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Факторинг Партнерс»", ОСОБА_1 станом на 21.12.2023 має загальну заборгованість за договором у сумі 31528,80 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 12000,00 грн; заборгованість за відсотками 19528,80 грн (а.с. 31-32).

Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12000,00 грн є обґрунтованими, оскільки наявність такої суми заборгованості підтверджена належними доказами.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором №555167028470 від 08.02.2022 за користування кредитом в розмірі 19528,80 грн.

Звертаючись з позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками в розмірі 19528,80 грн.

Суд не погоджується з вимогами позивача в цій частині, оскільки їх нарахування суперечить умовам укладеного між сторонами договору та нормам матеріального права.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року по справі №202/4494/16-ц, від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц, від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, тобто дана судова практика є сталою, змін не зазнавала, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

За умовами договору кредитної лінії №555167028470 від 08.02.2022 сторонами погоджено суму кредитних коштів - 12000,00 грн, строк користування кредитом 60 днів, датою повернення кредиту є 08.04.2022, в договорі визначена сума процентів, яка підлягає сплаті за користування кредитними коштами, за період з 08.02.2022 по 09.03.2022 в розмірі 5370,30 грн, за період з 10.03.2022 по 08.04.2022 - 9764,40 грн, що разом становить 15134,70 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості вбачається, що відсотки нараховані за період з 08.02.2022 по 08.04.2022 в розмірі 15134,70 грн, що відповідає умовам договору, а також 30.06.2022 нараховані проценти в розмірі 4394,10 грн (а.с. 24-32).

Проаналізувавши умови укладеного договору, суд робить висновок, що відсотки підлягають нарахуванню в межах строку кредитування за період з 08.02.2022 по 08.04.2022, що становить 15134,70 грн.

Суд вважає неправомірним нарахування позивачем відсотків поза межами строку кредитування, який відповідно до умов укладеного договору становить 60 днів. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування 30.06.2022 в розмірі 4394,10 грн не передбачено умовами укладеного між сторонами договору та не відповідає нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Дослідивши надані сторонами докази в обґрунтування заявленої позивачем вимоги про стягнення боргу за договором кредитної лінії №555167028470 від 08.02.2022, встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 27134,70 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12000,00 грн та заборгованості за відсотками в сумі 15134,70 грн, які нараховані відповідно до умов кредитного договору та в межах строку кредитування за період з 08.02.2022 по 08.04.2022.

В задоволенні вимог про стягнення відсотків в розмірі 4394,10 грн суд відмовляє, оскільки позивачем не доведена правомірність їх нарахування.

Щодо кредитного договору №3621314 від 15.01.2022.

15.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді шляхом приєднання на сайті https://miloan.ua/ був укладений договір про споживчий кредит №3621314, підписаний одноразовим ідентифікатором, який був надісланий у вигляді смс-повідомлення на номер мобільного телефону, вказаний в заявці на отримання кредиту (а.с. 33-47).

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з пунктом 1.2 Договору ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 12000,00 грн, строком на 30 днів з 15.01.2022 з терміном повернення кредиту і зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 14.02.2022 (пункти 1.3, 1.4 кредитного договору), з процентною ставкою за користування кредитом 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту (1200,00 грн) та проценти за користування кредитом у розмірах визначених в п.1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

У пункті 2.3.1.2 договору передбачена можливість пролонгації строку кредитування, згідно з умовами якого позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Продовження строку кредитування не може перевищувати 60 днів. У разі, якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандарних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

За змістом пунктів 6.1, 7.1 договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.

На виконання умов договору 15.01.2022 відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 12000,00 гривень шляхом переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» (а.с. 47).

24.07.2024 міжТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір факторингу №24-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до відповідача, що підтверджується змістом самого договору та Витягами з Реєстру боржників до цього Договору (а.с. 51-67).

Отже, на підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3621314 від 15.01.2022.

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати інших платежів за договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №3621314 від 15.01.2022 заборгованість становить 14480,00 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 9600,00 грн, відсотками – 3680,00 грн, які нараховані в межах строку кредитування з урахуванням максимальної пролонгації за період з 16.01.2022 по 28.04.2022 на підставі п.п. 1.5.2, 1.6, 2.3.1.2 договору; комісія – 1200,00 грн (а.с. 48-50), який суд визнає правильними, такими, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору та вимогам чинного законодавства.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3621314 від 15.01.2022 в розмірі 14480,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності на предмет їх належності, достовірності, достатності та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності,встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково з підстав, наведених вище по тексту рішення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 41614,70 грн. В задоволенні вимог про стягнення відсотків в сумі 4394,10 грн суд відмовляє за безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги представник позивача надав: копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, відповідно до п. 4.1 якого передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявках на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору; прайс-лист від 01.11.2023, заявку на надання юридичної допомоги №349 від 02.06.2025; витяг з акту виконаних робіт №13 від 30.06.2025, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 16 000,00 грн, з яких надання усної консультації з вивчення документів 2 год - 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу 4 год - 12000,00 грн (а.с. 88-94).

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені частково, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 14400,00 грн (90%х46008,80 грн).

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2180,20 грн (90% х 2422,40 грн).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість в загальному розмірі 41614,70 грн, а саме:

-за кредитним договором №555167028470 від 08.02.2022 в розмірі 27134,70 грн, з яких 12000,00 грн - тіло кредиту, 15134,70 грн – відсотки;

-за кредитним договором №3621314 від 15.01.2022 в розмірі 14480,00 грн, з яких 9600,00 грн - тіло кредиту, 3680,00 грн – відсотки, 1200,00 грн – комісія,

а також стягнути судовий збір в розмірі 2180,20 грн та 14400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Г. Єжи, 6, ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя О.В. Стрілецька