Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №145/1741/25 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа номер 145/1741/25

Провадження номер 2/145/201/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" січня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.І.

за участю: секретаря судових засідань Коржан Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниця Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Пилява Тиврівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025 до Тиврівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 03 червня 2023 року Кам`янець-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець - Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 , відповідний актовий запис № 436. В шлюбі у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про народження НОМЕР_4 ).

Причиною розірвання шлюбу є те, що в них із відповідачем різні погляди на життя та на ведення домашнього господарства, несумісні характери через що виникали конфлікти в сім`ї. Від постійних суперечок і скандалів погіршилося її самопочуття, вона перебуває в стані постійного стресу. При цьому відповідач не бере матеріальної участі в житті сім`ї, весь тягар забезпечення сім`ї лежить на її плечах. Спільне господарство не ведеться, втрачені всі фізичні та духовні зв`язки між ними. На даний час чоловік проживає окремо від них. Фактичні шлюбні відносини припинені з 2024 року і з тих пір спільне господарство не ведеться. Тому вважає, що примирення та збереження даного шлюбу неможливе, так як такі, що суперечить їхнім інтересам. Шлюб розриває вперше, суперечки про місце проживання дитини і розподіл спільного майна немає. Строк для примирення просить суд не надавати.

Просить шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Кам`янець-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №436, розірвати. Після розірвання шлюбу просить залишити їй дівоче прізвище ОСОБА_5 . Стягнути на її користь з відповідача судові витрати понесені нею на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.

Ухвалою суду від 27.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, 18.12.2025 подала суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причин неприбуття суду не повідомив, про розгляд справи був належно повідомлений в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подав. Так, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2048986 від 26.11.2025 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14). На зазначену адресу 27.11.2025 рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі та призначення судового розгляду в судовому засіданні на 18.12.2025 разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів,згідно повідомлення 04.12.2025 вручено (а.с.18). 29.12.2025 на зазначену адресу рекомендованим листом скеровано судову повістку на 20.01.2026, однак поштовий конверт повернуто до суду з відміткою про причини повернення "Адресат відсутній, не відповідає, що стверджується повернутим відправлення (а.с.23).

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 5 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Частиною 10 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Із досліджених судом доказів вбачається, що 03.06.2023 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 (а.с.3). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 .

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 4).

З позовної заяви вбачається, що фактично шлюб розпався, вони з відповідачем не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства. Вони втратили взаємні почуття один до одного, взаємоповагу та довіру. За таких обставин примирення між ними уже неможливе, тому збереження даного шлюбу немає сенсу і не відповідає інтересам позивача.

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 51 Конституції України, частина 1 статті 24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно із частинами 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, позивачка вважає, що примирення та збереження їх сім`ї є неможливим. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечень до суду не подав, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки, на переконання суду, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які свідчать про те, що надання строку для примирення сторонам допоможе збереженню сім`ї, оскільки їх шлюб носить формальний характер.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 12, 13, 77, 81, 128, 141, 259, 263-266, 268, 273, 274, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Кам`янець-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 03.06.2023, актовий запис № 436.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 20 січня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Вінниця Вінницької області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Пилява Тиврівського району Вінницької області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя І.І. Патраманський