Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №135/63/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/63/26

Провадження № 3/135/37/26

ПОСТАНОВА

іменем України

19.01.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статями 173 та 185 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2026 року о 12 год 17 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці - в приміщенні кафе «Лофт» за адресою: вул. Будівельників, 15, м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, порушуючи громадський порядок і спокій громадян, виражався нецензурною лайкою в бік працівників закладу.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство, що виразилося в нецензурній лайці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Крім того, 10 січня 2026 року о 12 год 40 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці - в приміщенні кафе «Лофт» за адресою: вул. Будівельників, 15, м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейських, а саме не припинив нецензурно лаятись.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, а саме злісну непокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та не заперечував обставин, викладених у протоколах.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов таких висновків.

Норми закону, що підлягають застосуванню

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного визначення адміністративного правопорушення, закріпленого у статті 9 КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови встановлення в її діях сукупності обов`язкових ознак складу проступку: об`єкта посягання, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони, які у своїй єдності характеризують протиправність і винність поведінки та її спрямованість на посягання на охоронювані законом блага.

Із наведених норм випливає, що оцінці підлягає як кожний доказ окремо, так і сукупність зібраних доказів, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність, допустимість, достовірність і достатність фактичних даних, які ними встановлюються та мають значення для правильного вирішення справи.

Правова кваліфікація та характеристика складу правопорушення за статтею 173 КУпАП

Згідно зі статтею 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, є громадський порядок і спокій громадян – врегульована правовими та соціальними нормами система суспільних відносин, яка забезпечує повагу до прав і свобод інших осіб, їхню безпеку, моральний комфорт та суспільну стабільність.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає в активних діях, що грубо порушують громадський порядок у публічному місці, створюючи конфліктну, агресивну або принизливу атмосферу для потерпілої особи та оточення, незалежно від того, чи завдано істотної шкоди здоров`ю.

Однією з форм такого правопорушення є нецензурна лайка яка є однією з найбрутальніших форм словесної агресії, принижує гідність людей, які стали її мимовільними свідками, знижує рівень культури спілкування в публічному просторі, деструктивно впливає на моральний клімат у суспільстві.

У правовій літературі зазначається, що незалежно від мотивів особи, яка вживає лайку (зокрема, емоційний стан, провокації, особисті конфлікти), сама форма вираження — нецензурна лексика — є об`єктивною ознакою правопорушення.

Суб`єктом правопорушення є фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, а суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини, оскільки особа усвідомлює протиправний характер своєї поведінки, її образливість та здатність порушити громадський порядок, і бажає так діяти.

У цій справі дії ОСОБА_1 , який в громадському місці виражався нецензурною лайкою в бік працівників закладу харчування, порушив звичайний порядок перебування людей на території вказаного закладу, викликали необхідність реагування правоохоронних органів, а отже, відповідають ознакам нецензурної лайки в громадських місцях і підлягають кваліфікації як дрібне хуліганство за статтею 173 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 748498 від 10 січня 2026 року, складеним уповноваженим працівником поліції відповідно до вимог статті 256 КУпАП, у якому зафіксовано дату, час і місце події, а також викладено суть інкримінованих ОСОБА_1 дій; рапортом працівника поліції щодо надходження повідомлення на лінію «102» про вчинення хуліганських дій, який підтверджує факт звернення до правоохоронних органів у зв`язку з порушенням громадського порядку; письмовими поясненнями працівника кафе «Лофт» ОСОБА_2 , які в узгодженій частині підтверджують факт висловлювань ОСОБА_1 нецензурною лайкою в бік працівників вказаного закладу.

Зазначені документи складені в установленій законом формі, містять узгоджені відомості щодо часу, місця, учасників події та характеру дій, не містять істотних внутрішніх суперечностей, а їхнє походження не викликає у суду сумнівів; будь?яких даних про одержання цих доказів з порушенням вимог КУпАП матеріали справи не містять. Разом з тим матеріали провадження не містять жодних інших доказів, які б спростовували викладені обставини, суперечили протоколу чи поясненням учасників події або свідчили про обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

Суд, керуючись статтею 252 КУпАП, здійснив оцінку кожного доказу окремо та всієї сукупності доказів у їх взаємозв`язку і дійшов висновку, що вони є належними (стосуються обставин, які підлягають з`ясуванню у справі), допустимими (одержаними компетентними органами в порядку, передбаченому законом), достовірними (не містять ознак фальсифікації) та достатніми для встановлення події правопорушення і причетності до нього ОСОБА_1 .

За таких обставин суд установив, що 10 січня 2026 року ОСОБА_1 умисно вчинив дії, які виразилися в нецензурній лайці в бік працівників закладу харчування у громадському місці, порушили громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, передбачене статтею 173 КУпАП. Об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення у його діях наявні в повному обсязі, підстав для висновку про невідповідність інкримінованих дій ознакам правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, чи для визнання відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд не встановив.

Правова кваліфікація та характеристика складу правопорушення за статтею 185 КУпАП

Згідно зі статтею 185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки.

Об`єктивна сторона правопорушення, у даному випадку, виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків.

Зі змісту вказаної статті, а також відповідно до правових висновків, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на правоохоронців», злісною непокорою вважається: неодноразова, демонстративна, наполеглива відмова особи виконати законну вимогу або розпорядження працівника поліції; поведінка, що має зухвалий, зневажливий характер, супроводжується агресією, викриками, фізичним чи вербальним опором; усвідомлений намір протистояти правоохоронцеві, а не проста пасивна бездіяльність.

У даному випадку дії ОСОБА_1 були не лише вербальними, а й поведінковими, тобто виявлялися не лише у словесному ігноруванні вимог поліцейських, але й у непокорі у формі активної дії — агресивній поведінці, спробі фізичного конфлікту.

Судом встановлено наявність у діях ОСОБА_1 всіх чотирьох обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкт — публічні інтереси, зокрема встановлений порядок діяльності органів охорони правопорядку; об`єктивна сторона — активна форма поведінки: демонстративне невиконання вимог поліції, виражене словесно та через дії; суб`єкт — фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку ( ОСОБА_1 — повнолітній); суб`єктивна сторона — вина у формі прямого умислу, що підтверджується його послідовною, агресивною поведінкою і свідомим невиконанням вимог.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 748499 від 10 січня 2026 року, складеним уповноваженим працівником поліції відповідно до вимог статті 256 КУпАП, у якому зафіксовано дату, час і місце події, а також викладено суть інкримінованих ОСОБА_1 дій; рапортом працівника поліції щодо надходження повідомлення на лінію «102» про вчинення хуліганських дій, який підтверджує факт звернення до правоохоронних органів у зв`язку з порушенням громадського порядку; протоколом серії АА № 141401 про адміністративне затримання ОСОБА_1 , що вказує на те, що дії останнього змусили поліцейського застосувати для припинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виключний захід забезпечення у виді тимчасового обмеження волі; письмовими поясненнями працівника кафе «Лофт» ОСОБА_2 , які в узгодженій частині підтверджують факт висловлювань ОСОБА_1 нецензурною лайкою в бік працівників вказаного закладу.

Зазначені документи складені в установленій законом формі, містять узгоджені відомості щодо часу, місця, учасників події та характеру дій, не містять істотних внутрішніх суперечностей, а їхнє походження не викликає у суду сумнівів; будь?яких даних про одержання цих доказів з порушенням вимог КУпАП матеріали справи не містять. Разом з тим матеріали провадження не містять жодних інших доказів, які б спростовували викладені обставини, суперечили протоколу чи поясненням учасників події або свідчили про обставини, що виключають адміністративну відповідальність.

Суд, керуючись статтею 252 КУпАП, здійснив оцінку кожного доказу окремо та всієї сукупності доказів у їх взаємозв`язку і дійшов висновку, що вони є належними (стосуються обставин, які підлягають з`ясуванню у справі), допустимими (одержаними компетентними органами в порядку, передбаченому законом), достовірними (не містять ознак фальсифікації) та достатніми для встановлення події правопорушення і причетності до нього ОСОБА_1 .

За таких обставин суд установив, що 10 січня 2026 року ОСОБА_1 умисно вчинив дії, які виразилися в злісній непокорі законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП. Вказані дії ОСОБА_1 є суспільно небезпечними, спрямованими на підрив авторитету органів охорони правопорядку, свідчать про зневажливе ставлення до вимог закону і не можуть залишитися без юридичної оцінки.

Призначення адміністративного стягнення

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), адміністративне стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне з числа вчинених правопорушень.

Оскільки справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173 та 185 КУпАП, розглядаються одночасно, вони підлягають об`єднанню в одне провадження, якому присвоєно № 135/63/26. У зв`язку з цим адміністративне стягнення підлягає накладенню в межах санкції, передбаченої ст. 185 КУпАП, яка є більш суворою.

При вирішенні питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд виходить із вимог ст. 33 КУпАП, відповідно до якої при накладенні стягнення враховуються: характер вчинених правопорушень; обставини їх вчинення; особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан; обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

У цій справі встановлено, що обидва правопорушення посягають на громадський порядок, а у випадку з порушенням, передбаченим ст. 185 КУпАП, йдеться про злісну непокору законним вимогам працівників поліції, що має високий ступінь суспільної небезпечності.

Обставиною, що пом`якшує адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире розкаяння у вчиненому. Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, у розумінні статті 35 КУпАП судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги санкцію статті 185 КУпАП, яка передбачає, зокрема, накладення штрафу в межах від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є необхідним, співмірним та достатнім заходом впливу для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових адміністративних правопорушень. Застосування більш суворих стягнень, передбачених статтею 185 КУпАП (громадські або виправні роботи, адміністративний арешт), суд вважає недоцільним з огляду на щире каяття правопорушника, відсутність негативних характеристик та істотних негативних наслідків правопорушення.

Судовий збір

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір у фіксованому розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням установленого на відповідний період прожиткового мінімуму становить 665 грн 60 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Враховуючи викладене, а також керуючись статями 33, 36, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 та ст. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя