Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №636/2474/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 636/2474/25

Номер провадження 22-ц/818/520/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 11 липня 2025 року в складі судді Карімова І.В. по справі № 636/2474/25 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з майна.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , якому належав житловий будинок АДРЕСА_1 .

Після його смерті вона в установлений законом строк подала до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області заяву про прийняття спадщини.

Проте оформити права на спадкове майно вона не має можливості, оскільки державний нотаріус повідомила про неможливість оформити спадщину у зв`язку з перебуванням майна під арештом на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 1998 року, що унеможливлює проведення будь-яких нотаріальних дій по цьому домоволодінню.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просила зняти арешт з житлового будинку АДРЕСА_1 , який був накладений згідно ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 1998 року.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23 травня 2025 року скасовано заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 1998 року, а саме: накладення заборони Чугуївській нотаріальній конторі проводити які-небудь нотаріальні дії по домоволодінню АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , до розгляду справи в суді.

У липні 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про виправлення описки у вказаній ухвалі, оскільки в її резолютивній частині не вірно вказано номер будинку: «24-А» замість вірного «24».

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні до суду позивачем зазначено АДРЕСА_1 , а тому відсутні підстави вважати, що судом допущено описку при ухваленні судового рішення.

На вказане судове рішення 22 липня 2025 року ОСОБА_1 через суд першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та зняти заходи забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для її звернення було зняття арешту з метою прийняття спадщини, а тому зазначення іншої адреси, ніж визначеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, унеможливлює вчинення зазначених дій.

Адреса: будинок АДРЕСА_2 була присвоєна домоволодінню на підставі рішення Чугуївської міської ради Харківської області від 20 жовтня 1999 року за № 162, свідоцтво про право власності було видано Виконавчім комітетом Чугуївської міської ради Харківської області 20 грудня 2000 року також після винесення ухвали суду від 19 листопада 1998 року про накладення арешту на майно, про що нею було повідомлено у позовній заяві, проте не враховано судом першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 15 січня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

ОСОБА_1 отримано 23 грудня 2025 року (т. 1, а.с. 105);

Виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області отримано 25 грудня 2025 року (т. 1, а.с. 106);

ОСОБА_4 – повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (т. 1, а.с. 107–108), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (т. 1, а.с. 104).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з`явилися, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що з листопада 1998 року у провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебувала цивільна справа № 2-10/2001 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поновлення порушеного права та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поновлення порушеного права землекористування в частині знесення гаражу, сараю і вирубки дерев, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 1998 року задоволено заяву ОСОБА_2 та відповідно до ст.ст. 149, 151, ч.1, п. 1 ст. 152 ЦПК України (в редакції, що діяла на час розгляду питання про забезпечення позову) було накладено заборону Чугуївській нотаріальній конторі проводити які-небудь нотаріальні дії по домоволодінню АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , до розгляду справи в суді (а.с. 4).

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 14 березня 2001 року позов ОСОБА_3 задоволено частково: зобов`язано ОСОБА_2 вирубити дерева, що розташовані на межі з ділянкою по АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені останнім витрати по проведенню експертизи. Додатковим рішенням цього ж суду від 27 березня 2001 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 590 грн, витрати по сплаті висновку БТІ в сумі 10,75 грн, та судовий збір в дохід держави в сумі 51 грн (а.с. 16.17).

Відповідно до вказаного рішення 10 березня 2000 року ОСОБА_2 відмовилась від первісного позову, і ця відмова була прийнята судом.

Ухвалою судової колегії в цивільних справах Харківського обласного суду від 26 червня 2021 року рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 14 березня 2001 року залишено без зміни. Додаткове рішення цього ж суду від 27 березня 2001 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 590 грн скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди. Змінено рішення в частині стягнення судового збору. В іншій частині рішення залишено без зміни (а.с. 20-22).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 24 жовтня 2006 року реєстратором Чугуївської ДНК на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 1998 року зареєстровано обтяження – арешт будинку за адерсою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

20 грудня 2000 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 10).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24).

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23 травня 2025 року скасовано заходи забезпечення позову, що були накладені ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 1998 року, а саме: накладення заборони Чугуївській нотаріальній конторі проводити які-небудь нотаріальні дії по домоволодінню АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , до розгляду справи в суді.

Відповідно до частини 1 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

У постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20) зазначено, що: «описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23 (провадження № 11-240заі24) зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 вказувала про неможливість отримання спадщини у зв`язку з помилкою у судовому рішенні, оскільки судом першої інстанції зазначено адрес домоволодіння як АДРЕСА_2 , проте у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно міститься інформація про накладення арешту на будинок за адресою : АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 1998 року накладено заборону проводити які-небудь нотаріальні дії по домоволодінню АДРЕСА_2 .

20 грудня 2000 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 10).

Отже, померлому ОСОБА_3 належало саме домоволодіння АДРЕСА_2 .

Між тим відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 24 жовтня 2006 року реєстратором Чугуївської ДНК на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 1998 року зареєстровано обтяження – арешт будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, помилку щодо адреси домоволодіння здійснено під час внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а не під час ухвалення судового рішення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви у зв`язку з відсутністю помилки.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку.

Виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про залишення заяви без руху або про відмову в державній реєстрації прав, здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, якщо такі дії здійснюються в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Отже, зазначені недоліки можуть бути усунуті в адміністративному порядку, у зв`язку з чим підстави вважати, що оскаржувана ухвала порушує права відповідачки відсутні.

За таких обставин підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 11 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 20 січня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина