Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №716/2159/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2159/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2026 року місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Гандзюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2025 року позивач АТ «А-БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява вмотивована тим, що 11.09.2024 року між АТ «Акцент-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір АВН0СТ155101333175 щодо надання останньому кредиту в розмірі 20000,00 грн строком на 6 місяців, тобто до 10.03.2025 року зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього станом на 11.11.2025 утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 28777,58 грн, яка складається з тіла кредиту 20000,00 грн; процентів 5023,98 грн; пені 3753,60 грн.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 08.12.2025 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи завчасно повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд розглянув справу за відсутності сторін, при цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 11.09.2024 відповідач ОСОБА_1 підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101333175, яка містить умови надання кредитних коштів, зокрема: ОСОБА_1 просив надати йому в АТ "А-Банк" кредит за Послугою «Швидка готівка» на умовах: п. 1. Вид кредиту – Кредит на споживчі потреби; п.2. Тип кредиту - Кредит строковий; п.3. Мета отримання кредиту - Придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; п.4. Сума кредиту 20000,00 грн; 5. Строк кредиту - 6 місяців з 11.09.2024 по 11.03.2025 включно; п.6. Процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік; п.7. Розмір щомісячного платежу 4217,10 грн; п.8. Денна процентна ставка – 0,15%; п.9 Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 5169155122670118; п.10. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 25302,63 грн; п.11. Погашення заборгованості за Кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок НОМЕР_1 ; п.12. У випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу; п. 13. У випадку порушення Клієнтом чи Банком умов Договору порушник несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. При цьому сторона договору, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами; п.14. Кредит надається Клієнту у відповідності до Тарифів, які розміщуються на веб-сайт Банку у розділі: Кредити - Швидка готівка; п. 15. Клієнт має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання Кредиту відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання Клієнтом грошових коштів. При цьому про намір відмовитися від Договору Клієнт зобов`язаний повідомити Банк до закінчення строку дії Договору, визначеного Заявою. Протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання повідомлення про відмову від Договору Клієнт зобов`язаний повернути Банку грошові кошти, одержані згідно з цим Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою Договором (а.с. 7-8).

Додатком до вказаної заяви є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.8 зворот).

Вказана Заява, містить підпис відповідача ОСОБА_1 та представника Банку.

Крім того, 11.09.2024 ОСОБА_1 підписав електронним підписом паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», де зазначені основні умови кредитування, а саме: сума наданого кредиту 20000,00 грн, строк кредитування 6 місяців, процентна фіксована ставка - 85 % річних, визначено розмір щомісячного платежу 4217,10 грн, пеня у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу (а.с.6).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданих позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № АВН0СТ155101333175 від 11.09.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.11.2025 становить 28777,58 грн., яка складається з: 20000,00 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5023,98 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 3753,60 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с.9 зворот).

На підтвердження виконання АТ «А-Банк» зобов`язання за договором №АВН0СТ155101333175 від 11.09.2024, позивач надав меморіальний ордер №ТR.39548795.44046.5628 від 11.09.2024 про перерахування на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 20000,00 грн. (а.с.10).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши надані позивачем докази суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підписавши заяву про надання послуги «Швидка готівка» від 11.09.2024, ознайомився з умовами кредитного договору, отримав від позивача кредит у розмірі 20000,00 грн.

Отже, сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування.

Випискою з особового рахунку ОСОБА_1 від 11.09.2025 року підтверджується той факт, що відповідач користувався наданими кредитними коштами та не сплачував відсотки за його користування (а.с11).

Водночас, умови кредитного договору з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом ОСОБА_1 в повному обсязі не виконав.

Заявлена банком заборгованість відповідачем жодними доказами не спростована.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що відповідач умови кредитного договору з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі не виконав, чим заборгував позивачу 25023,98 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 20000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 5023,98 грн, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту за процентами а користування кредитом підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 3753,60 грн, то такі вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3753,60 слід відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати позивача по сплаті судового збору, суд виходить з положень ст.ст.133, 141 ЦПК України та враховує, що при зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що відповідає ставкам, визначеним ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають частковому стягненню (25023,98:28777,58*100=86,95%), відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору (2422,40*86,95%=2106,27 грн), тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.6, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625-626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про споживче кредитування, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства «Акцент-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором АВН0СТ155101333175 від 11.09.2024 року, яка утворилася станом на 11.11.2025,яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 20000,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 5023,98 грн, а всього 25023 грн (двадцять п`ять тисяч двадцять три) гривні 98 (дев`яносто вісім) копійок.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080)судовий збір в розмірі 2106 (дві тисячі сто шість) гривень 27 (двадцять сім) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська