Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №140/3419/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/3419/22 пров. № А/857/33454/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 140/3419/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

суддя у І інстанції Лозовський О.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся у Волинський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №033050006508 від 11.04.2022, як таке, що не відповідає чинному законодавству України; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок пенсії позивача з моменту її призначення, тобто з 17.01.2022 з врахуванням наступного: використати для розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітну плату в наступних періодах та сумах: грудень 1993 року - 1475972 крб. 00 коп.; січень 1994 року 1784709 крб. 00 коп.; лютий 1994 року 2904765 крб. 00 коп.; березень 1994 року - 3123397 крб. 00 коп.; квітень 1994 року - 3341735 крб. 00 коп.; травень 1994 року - 3190091 крб. 00 коп.; червень 1994 року - 2469132 крб. 00 коп.; липень 1994 року - 2436976 крб. 00 коп.; серпень 1994 року - 4327848 крб. 00 коп.; вересень 1994 року - 4186637 крб. 00 коп.; жовтень 1994 року - 4553415 крб. 00 коп.; листопад 1994 року - 11239277 крб. 00 коп.; грудень 1994 року - 8465133 крб. 00 коп.; зарахувати стаж позивача роботи на Ковельському заводі сільськогосподарських машин ім. 50-ти річчя СРСР за період з 07.08.1984 по 11.11.1984, що відповідає терміну в 3 місяці та 6 днів; для розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітної плати (доходу), врахувати заробітну плату за січень 2022 року в сумі 118316 грн. 52 коп. без обмежень та за лютий 2022 в сумі 5200 грн. 00 коп.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на Ковельському заводі сільськогосподарських машин ім. 50-ти річчя СРСР з 07.08.1984 по 11.11.1984 при призначенні пенсії за віком з 17.01.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Ковельському заводі сільськогосподарських машин ім. 50-ти річчя СРСР з 07.08.1984 по 11.11.1984.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неврахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня 1993 року по листопад 1995 року включно на підставі поданої архівної довідки від 07.03.2022 №0330/2.08 при призначенні пенсії з 17.01.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області врахувати заробітну плату ОСОБА_1 за період з січня 1993 року по листопад 1995 року включно на підставі поданої архівної довідки від 07.03.2022 №0330/2.08.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

04.11.2024 на адресу суду першої інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення по справі щодо зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок пенсії позивача з моменту її призначення, тобто з 17.01.2022, використавши для розрахунку пенсії, нараховану позивачу в період з грудня 1993 року по грудень 1994 року включно заробітну плату, в наступних місяцях та сумах: грудень 1993 року - 1475972 крб. 00 коп.; січень 1994 року - 1784709 крб. 00 коп.; лютий 1994 року - 2904765 крб. 00 коп.; березень1994 року - 3123397 крб. 00 коп.; квітень 1994 року - 3341735 крб. 00 коп.; травень 1994 року - 3190091 крб. 00 коп.; червень 1994 року - 2469132 крб. 00 коп.; липень 1994 року - 2436976 крб. 00 коп.; серпень 1994 року - 4327848 крб. 00 коп.; вересень 1994 року - 4186637 крб. 00 коп.; жовтень 1994 року - 4553415 крб. 00 коп.; листопад 1994 року - 11239277 крб. 00 коп.; грудень 1994 року - 8465133 крб. 00 коп.

Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року заяву позивача про постановлення додаткового рішення задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 17.01.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням сум заробітної плати за період з грудня 1993 року по вересень 1994 року із множенням на 100, зазначених в архівній довідці трудового архіву виконавчого комітету Ковельської міської ради від 07.03.2022 №0330/2.08, взявши до уваги розмір фактичної заробітної плати в карбованцях відповідно грудень 1993 року - 1475972 крб. 00 коп; січень 1994 року 1784709 крб. 00 коп.; лютий 1994 року 2904765 крб. 00 коп.4; березень 1994 року - 3123397 крб. 00 коп.; квітень 1994 року - 3341735 крб. 00 коп.; травень 1994 року - 3190091 крб. 00 коп.; червень 1994 року - 2469132 крб. 00 коп.; липень 1994 року - 2436976 крб. 00 коп.; серпень 1994 року - 4327848 крб. 00 коп.; вересень 1994 року - 4186637 крб. 00 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити нормузакону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписизакону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії. Враховуючи вищевикладене, вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу додаткове рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено, що позивач у позовній заяві просив провести перерахунок пенсії з моменту її призначення, тобто з 17.01.2022 з використанням для розрахунку індивідуального коефіцієнту заробітну плату в наступних періодах та сумах: грудень 1993 року - 1475972 крб. 00 коп.; січень 1994 року 1784709 крб. 00 коп.; лютий 1994 року 2904765 крб. 00 коп.; березень 1994 року - 3123397 крб. 00 коп.; квітень 1994 року - 3341735 крб. 00 коп.; травень 1994 року - 3190091 крб. 00 коп.; червень 1994 року - 2469132 крб. 00 коп.; липень 1994 року - 2436976 крб. 00 коп.; серпень 1994 року - 4327848 крб. 00 коп.; вересень 1994 року - 4186637 крб. 00 коп.; жовтень 1994 року - 4553415 крб. 00 коп.; листопад 1994 року - 11239277 крб. 00 коп.; грудень 1994 року - 8465133 крб. 00 коп.

При ухвалені рішення по справі №140/3419/22 не повністю вирішена дана позовна вимога.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону №1058-ІV).

Постановою Кабінету Міністрів України №22-1 від 25.11.2005 було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1) відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 якої до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до пункту 4.7 цього Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Дії пенсійного органу стосовно направлення запиту та перевірки інформації, поданої для призначення пенсії, передбачені законодавством та належать до компетенції відповідача.

Наявність сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають врахуванню вказаної вище довідки. Відсутність підприємства за місцезнаходженням, а так само і відсутність документів по цьому підприємству на зберіганні в архівних установах не може нівелювати відомості довідки про заробітну плату, оформленої належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу та одержаної заробітної плати.

Разом з тим, спірні правовідносини виникли щодо неправильного обрахунку пенсії позивача за віком на підставі довідки Трудового архіву виконавчого комітету Ковельської міської ради від 07.03.2022 №0330/2.08, в якій зазначені суми заробітної плати з позначкою х100 (а.с.16).

Однак, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не була проведена перевірка дотримання вимог законодавства щодо достовірності поданих відомостей для призначення (перерахунку) пенсій в архівній довідці від 07.03.2022 №0330/2.08 з січня 1993 року по листопад 1995 року, тому суд вважає, що наявність сумнівів може підставою лише для перевірки, щодо встановлення обставин, проте без належних доказів відповідач не може позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення.

При обрахунку пенсії позивача на підставі довідки Трудового архіву виконавчого комітету Ковельської міської ради від 07.03.2022 №0330/2.08 відповідач зазначені суми заробітної плати з позначкою х100 не врахував, чим фактично хибно зазначив дані про розмір отримуваного позивачем доходу.

Згідно архівної довідки від 07.03.2022 №0330/2.08 вбачається, що ОСОБА_1 отримував заробітну плату у грудні 1993 року в розмірі 14759,72х100, у січні 1994 року 17847,09х100, у лютому 1994 року 29047,65х100, у березні 1994 року 31233,97х100, у квітні 1994 року 33417,35х100, у травні 1994 року 31900,91х100, у червні 1994 року 24691,32х100, у липні 1994 року 24369,76х100, у серпні 1994 року 43278,48х100, у вересні 1994 року 41866,37х100. В даний період грошовою одиницею в Україні був карбованець.

Згідно Указу Президента України від 25.08.1996 №762-96 «Про грошову реформу в Україні» українські карбованці підлягають обміну (перерахунку) на гривні за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.

Таким чином, при проведенні розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії відповідач зобов`язаний перерахувати в гривні фактичну суму заробітної плати особи за відповідний період.

Отже, дана архівна довідка про заробіток позивача давала можливість відповідачу обрахувати середньомісячний заробіток позивача, виходячи із фактично отриманої ним заробітної плати в мільйонах.

Відповідач на свій власний розсуд дійшов висновку про наявність підстав для неврахування сум заробітної плати із множенням на 100, зазначених у вищевказаній довідці, чим позбавив позивача права на належне обчислення розміру пенсії.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заробітна плата з жовтня по грудень 1994 року також повинна обраховуватись із множенням на 100, суд відхилив правомірно, оскільки такі відомості архівна довідка від 07.03.2022 №0330/2.08 не містить.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 140/3419/22 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді В. В. Гуляк

Н. В. Ільчишин