Рішення від 09 грудня 2025 р. у справі №308/12977/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12977/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Крегул М.М.

секретаря судового засідання Бегені В.В.

за участі відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді, в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною адвоката Дробчак Людмили Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, заподіяної малолітньою дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Дробчак Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 07 червня 2025 року, близько 20 год. 00 хв., в м. Ужгород по вул. Слов`янська набережна, буд. 1А (напроти ресторану «Венеція»), припаркований транспортний засіб марки Tesla Model Y, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , був пошкоджений малолітньою дитиною в присутності матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водія транспортного засобу марки Toyota RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Зазначає, що того ж дня, позивачем було здійснено спробу досудового врегулювання спору, шляхом встановлення контакту із ОСОБА_1 , що є сусідкою позивача, а також її колишнім чоловіком ОСОБА_3 , що не мало бажаного результату та спровокувало конфлікт між сторонами.

З огляду на вказане, 07 червня 2025 року о 22 год. 13 хв., ОСОБА_2 було здійснено виклик на гарячу лінію «102» та на місце події прибули представники Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, якими було прийнято заяву від ОСОБА_2 , відібрано пояснення останньої, а також зафіксовано стан транспортного засобу марки Tesla Model Y, державний номерний знак НОМЕР_1 , про що складено фото таблицю.

У зв`язку із заподіянням пошкоджень лакофарбовому покриттю заднього бампера, позивач провела його відновлювальне полірування, вартість якого склала 4 000 грн.

При цьому, враховуючи, що шкода була завдана малолітньою дитиною, заподіяна нею шкода повинна бути відшкодована батьками дитини, які несуть солідарну відповідальність, а тому позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання фактично не заперечує тих обставин, що у вказаний день вона зі своєю малолітньою донькою перебувала на парковці за адресою АДРЕСА_1 , та те, що її донька гралася з цукеркою на паличці. Загалом заперечення відзиву зводяться до того, що позивачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами заподіяння їй майнової шкоди дитиною відповідачів, наявність протиправних дій чи причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою малолітньої дитини та пошкодженням автомобіля.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, доводи якої зводяться до того, що твердження сторони відповідача базують на помилковому сприйнятті фактичних обставин заподіяння малолітньою дитиною шкоди транспортному засобу позивача, у взаємозв`язку із зібраними стороною позивача доказами та змістом правових норм, що є підставою позову, перекладанні всього обов`язку доказування.

Зазначає, що відповідач фактично визнала, що в той день та час вона зі своєю малолітньою дитиною перебували біля автомобіля позивача та дитина мала в руках цукерку на паличці.

Таким чином, позивач вважає, що стороною відповідача у відзиві було визнано фактичні обставини дій, якими було спричинено пошкодження транспортного засобу позивача, адже відповідач ОСОБА_1 визнала, що в спірний момент пошкодження транспортного засобу позивача її малолітня донька тримала в руках цукерку на паличці та гралась нею біля її автомобіля та транспортного засобу, що стояв поруч.

При цьому, посилаючись на наявний відеозапис з камер безпеки транспортного засобу, зазначає, що в момент перебування поруч з припаркованими автомобілями, малолітня дитина (дочка відповідачів), знаходячись під неналежним наглядом з боку матері, тримаючи у руках предмет, що ззовні нагадує цукерку на паличці, здійснила неодноразові механічні контакти вказаним предметом з поверхнею заднього бампера автомобіля марки TESLA MODEL Y, державний номерний знак НОМЕР_1 , чим спричинила подряпини та пошкодження його лакофарбового покриття, що було зафіксовано в акті прийняття транспортного засобу № 17-06 від 17 червня 2025 року ФОП ОСОБА_5 , в якому зафіксовано, що на момент його прийняття на задньому бампері наявне пошкодження лакофарбового покриття, що вимагає відновлювального полірування. За результатами виконаних робіт, ФОП ОСОБА_5 було складено акт передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 17-06/01 від 20 червня 2025 року, а також квитанцію до прибуткового касового ордера № 17-06/02 від 20 червня 2025 року на загальну суму 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, що підтверджує понесення позивачем витрат у зв`язку із необхідністю відновлення пошкодженого транспортного засобу.

На переконання позивача, сукупність вищевикладених обставин та зібрані докази, які долучені до матеріалів справи, у достатній мірі підтверджують дійсність того, що 07 червня 2025 року, близько 20 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , малолітньою дочкою відповідачів було завдано шкоду правам та інтересам позивача, що виражається у пошкодженні припаркованого транспортного засобу марки TESLA MODEL Y, державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме його заднього бампера, внаслідок неодноразових механічних контактів предметом, що був в руках дитини з поверхнею заднього бампера.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заперечила проти задоволення позовних вимог, просила відмовити у задоволенні таких у повному обсязі, з підстав та мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, однак від адвоката Дробчак Л.В. до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без їх участі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно фотокопії з додатку «Дія» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «Tesla» модель «Model Y» VIN державний номерний знак НОМЕР_1 .

При зверненні до суду, позивачем зазначено, що 07 червня 2025 року, близько 20 год. 00 хв., в м. Ужгород по вул. Слов`янська набережна, буд. 1А (напроти ресторану «Венеція»), малолітньою дитиною в присутності матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був пошкоджений її припаркований транспортний засіб марки Tesla Model Y, державний номерний знак НОМЕР_1 .

На підтвердження розміру завданих збитків позивачем до матеріалів справи додано акт прийняття вказаного транспортного засобу № 17-06 від 17.06.2025 року ФОП ОСОБА_5 , згідно якого виконавець зобов`язується провести відновлювальне полірування для видалення наявних на транспортному засобі пошкоджень, зокрема лакофарбового покриття заднього бампера. Також додано акт передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 17-06/01 від 20.06.2025 року, згідно якого такий розмір становить 4000,00 грн.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно змісту ст. 1166 ЦК України цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення: наявності шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою і вини у заподіянні шкоди.

За загальним правилом відсутність хоча б одного елемента складу цивільного правопорушення виключає настання цивільної відповідальності. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі №6-183цс14 та Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі №638/20603/16.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Статтею 1178 ЦК України встановлено, що шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження своїх вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до позовної заяви надала копії:

-Заяви ОСОБА_2 від 07 червня 2025 року з відміткою про реєстрацію Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області з додатками у вигляді пояснень ОСОБА_2 від 07 червня 2025 року та фототаблиці;

-акта прийняття транспортного засобу № 17-06 від 17 червня 2025 року;

-акта передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 17-06/01 від 20 червня 2025 року;

-квитанції до прибуткового касового ордера № 17- 06/02 від 20 червня 2025 року;

-CD-R диск із файлами: «3#пиЄ телефонної розмови по спецлінії 102» (файл MP3 (.mp3); «ІМО_8309 (запис бокової камери)» (файл MP4 (.mp4); IMG_8310 (запис задньої камери) (файл MP4 (.mp4).

Частинами 1,5, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлю наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до положень ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Щодо наданих позивачем акта прийняття транспортного засобу № 17-06 від 17 червня 2025 року, акта передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 17-06/01 від 20 червня 2025 року, квитанції до прибуткового касового ордера № 17- 06/02 від 20 червня 2025 року, суд не бере такі до уваги, як належний та допустимий доказ з огляду на те, що збиток оцінений станом на дату прийняття автомобіля - 17.06.2025 року, коли як за твердженням позивача подія мала місце ще 07.06.2025 року.

Окрім цього, Спільним наказом міністерства юстиції України та Фонду державною майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року було затверджено «Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», якою повинні керуватися оцінювачі та судові автотоварознавці у своїй діяльності щодо визначення величини матеріального збитку.

Відповідно до припису п. 1.3 розділу І спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин».

Згідно п.п. «д» п. 1.4 розділу І спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, методика застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих, власнику в разі пошкодження КТЗ.

Пунктом 2.4 розділу II спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року визначено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (С*р») та величини ВТВ за формулою, наведеною в п. 8.3 розділу VIII «Визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ» спільного Наказу, а саме: «У = Ср + См + Сс х (І - Ез) + ВТВ», де: У - вартість матеріального збитку, грн.; Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу, який розраховується відповідно до вимог пункту 7.37; ВТВ - величина втрати товарної вартості КТЗ, розрахована відповідно до вимог підпункту 8.6.3, грн.

Відповідно до п. 7.37 спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, коефіцієнт фізичного зносу (Ез) розраховується за формулою: «Ез = 1 - С/Цн», де: С - ринкова вартість, грн.; Цн - ціна нового КТЗ в Україні або в провідних країнах-експортерах за інформацією з довідкової літератури, грн.

Відповідно до п.п. 8.6.3 спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, величина втрати товарної вартості КТЗ (ВТВ) розраховується за формулою: «ВТВ = X/100 х (С + Свр)», де: X - коефіцієнт втрати товарної вартості, який визначається згідно з додатком 7 Наказу за співвідношеннями А і В; С - ринкова вартість, грн.; Свр - вартість відновлювального ремонту, грн., яка визначається за формулою, наведеною в п.п. 8.5.2. Наказу, а саме: «Свр = Ср + См + Сс».

Відповідно до п.п. 8.5.3 розділу VIII спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт Ср може визначитися, як добуток від трудомісткості ремонту в нормо-годинах і вартості нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт регіональної.

Визначення необхідних ремонтних операцій, а також трудомісткості ремонту приймається на підставі нормативних документів виробника КТЗ або розроблених на замовлення, (за участю) виробника КТЗ. У разі відсутності даних виробника про застосування конкретних ремонтних операцій слід керуватися вимогами державних стандартів України, галузевих стандартів України та міжнародних стандартів, галузевих стандартів і технічних умов СРСР та УРСР, інших нормативних документів, чинних в Україні.

Рішення про заміну складових частин КТЗ приймається у разі неможливості їх відновлення відповідно до технічних вимог або в разі економічної недоцільності їх відновлення (ремонту).

Для визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт кузовних складників легкових КТЗ іноземного виробництва, а також кузовів (кабін), рам вантажівок, автобусів, причепів, металевих складників мототехніки допускається використання оціночної трудомісткості відновлювального ремонту складових частин кузовів, кабін та рам КТЗ... .

У п.п. 8.5.4-8.5.15 розділу VІІІ спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року викладено методику безпосередньо: визначення оцінки трудомісткості робіт із розбирання-складання, нормативи трудомісткості на роботи з ремонту, розрахунки вартості ремонтно-відновлювальних робіт проводяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт, визначення обсягу робіт з пофарбування, визначення кількості та вартості необхідних для ремонту матеріалів тощо.

У додатку 6 до спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року викладено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням.

Згідно вказаного вище акту передачі наданих послуг (виконаних робіт) №17-06/01 від 20.06.2025 року, наданого позивачем, слідує, що вартість відновлювальних робіт в становить 4000,00 грн. ФОП ОСОБА_5 . При цьому, не вказана кількість нормо-годин, які матеріали використовувались, звідки бралась їх вартість.

Таким чином, надані позивачем докази про розмір заподіяної їй шкоди не відповідають вимогам спільного наказу міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження розміру завданої позивачці матеріальної шкоди.

Позивач у позовній заяві також вказує, що 07.06.2025 року вона звернулася на лінію «102» з повідомленням про дану подію за фактом пошкодження її автомобіля малолітньою дитиною відповідачів, на підтвердження чого до матеріалів справи були долучені її заява від 07.06.2025 року, яка була зареєстрована в інформаційно комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 20277, а також письмові пояснення позивача працівнику поліції.

Також у позовній заяві позивач вказує, що на місце події прибули представники Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, якими було прийнято заяву від ОСОБА_2 , відібрано пояснення останньої, а також зафіксовано стан транспортного засобу марки Tesla Model Y, державний номерний знак НОМЕР_1 , про що складено фото таблицю.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні які небуть докази притягнення винної особи до відповідальності, встановлення її вини у вчиненому.

Крім того, з наданого позивачем відеозапису з місця події вбачається виключно дотики рукою малолітньою дитиною цукеркою на паличці до заднього бамперу невідомого автомобіля, проте, на такому відеозаписі не зафіксовано ждним чином та не можливо встановити наявність яких-небудь пошкоджень в результаті таких дій малолітньої дитини.

З урахуванням того, що суд позбавлений можливості встановити наявність та характер пошкоджень автомобіля позивача станом на 07.06.2025 року, а тому суд позбавлений і можливості встановити, що пошкодження автомобіля, зазначені в акті прийняття транспортного засобу № 17-06 від 17.04.2025 року, є такими, що саме отримані за обставин, на які вказує позивач при зверненні до суду, через недоведеність останніх позивачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять достатніх та належних , допустимих доказів, які б вказували на характер, локалізацію пошкоджень, заподіяння їх саме малолітньою донькою відповідачів, доказів про можливість заподіяння таких ушкоджень за обставин, на які вказує позивач, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви адвоката Дробчак Людмили Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, заподіяної малолітньою дитиною, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач-1: ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 )

Відповідач-2: ОСОБА_3 (НОМЕР_5, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Час та дата складання повного тексту рішення 12.12.2025 року о 16 год. 25 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул