Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №380/489/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 рокуСправа № 380/489/25 пров. № А/857/15913/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛІТ ПРОМ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛІТ ПРОМ» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року (суддя Чаплик І.Д., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛІТ ПРОМ» (далі – ТОВ) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі – Митниця) в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2024 №UA209000/2024/100525/2 (далі – Рішення) та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2024 №UA209230/2024/003326 (далі – Картка відмови).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що помилкове подання під час митного оформлення товару іншого договору про транспортно-експедиторське обслуговування, жодним чином не спростовує обставин фактичної наявності належного договору та первинних документів що складені на його виконання та поданні до митного оформлення. Також не погоджується із застосованим Митницею другорядним методом визначення митної вартості товару.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що Митницею підставно були встановлені невідповідності у поданих декларантом позивача документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що під час здійснення господарської діяльності ТОВ (Покупець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «TECERA INTERNATIONAL TRADE CO., LIMITED» (далі – ТОВ-1), Китайська Народна Республіка (Покупець) зовнішньоекономічний контракт від 20.05.2024 №1 (далі – Контракт) за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, найменування, одиниця виміру, кількість та асортимент якого визначено специфікацією до контракту, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами визначеного контракту.

На виконання вимог Контракту позивач придбав у продавця товар згідно рахунку-фактури (Інвойсу) від 08.07.2024 №PIW24050032-2. З метою митного оформлення вказаного товару 03.02.2023 позивач подав до Митниці електронну митну декларацію №24UA209230095839U2 (далі – МД), відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, ТОВ №1 – Керамічні вироби з твердістю, еквівалентною 9 за шкалою мооса, для технічного застосування.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з МД в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: сертифікат якості від 08.01.2024; пакувальний лист 08.07.2024; рахунок-проформу №PIW24050032-2 від 23.05.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №PIW24050032-2 від 23.05.2024; автотранспортну накладну №441079-2 від 09.10.2024; декларацію про походження товару №PIW24050032-2 від 23.05.2024; банківські платіжні документи №6 від 29.05.2024 та №8 від 16.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4595314 від 10.10.2024; Контракт; договір про перевезення №01092022-1 від 01.09.2022.

За наслідками опрацювання наданих документів Митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 Митного кодексу України (далі – МК) прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості. Переклади документів відповідно до вимог статті 254 МК. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: цінову пропозицію від 16.05.2024 декларант зазначив, що усі інші документи відповідно до статті 53 МК вже були подані разом із МД.

17.10.2024 Митницею прийнято Рішення, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: Відповідно до наданих документів продавець поставляє товар на умовах «FOB Qindao», Китай. Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження), який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Відповідно до частини десятої статті 58 МК, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, митне оформлення, портові збори, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. В поданому до митного оформлення рахунку фактурі №LS-4595314 від 10.10.2024 відсутні такі складові як витрати на навантаження, вивантаження в порту призначення та обробку оцінюваних товарів, митне оформлення, портові збори, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури. При цьому, в рахунку фактурі №LS-4595314 від 10.10.2024, постачальником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг» (далі – ТОВ-2), проте, будь-якого документу, який б вказував на відносини між ТОВ-2 та ТОВ надано не було. Окрім цього, підтвердження розрахунку за транспортні витрати (банківські та платіжні документи) до митного оформлення також не подавались. У графах 16 та 23 CMR №441079-2 зазначено перевізником ОСОБА_1 . Проте, будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між ОСОБА_2 та ТОВ, декларантом митному органу не надавався. Зазначене вище, в своїй сукупності, не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, і, відповідно - числового значення рівня митної вартості товару. Відповідно до пункту 4.1. Контракту Продавець зобов`язаний надати Покупцеві належним чином оформлені документи. Належним чином оформленими вважаються ті документи, що відповідають наступним вимогам: на всіх оригіналах документів, що видаються Продавцем мають стояти підпис та печатка Продавця, на всіх оригіналах документів, що видаються іншими організаціями, мають стояти підпис та печатка організації, яка видала документ, всі документи мають бути складені англійською та українською мовами. Продавець зобов`язаний надати Покупцеві такі документи: А) Інвойс, B) Пакувальний лист, C) Сертифікат про походження товару, виданий торгово-промисловою палатою Китаю, у 1 оригіналі та 1 копії на всю партію Товару, D) Сертифікат якості та технічних даних на кожний Товар, E) Експортна декларація, 1 копія на всю партію Товару, F) Страховий поліс, G) Коносамент, виданий перевізником, у 3 оригіналах на партії Товару, визначеного у Специфікації, H) Проформа-інвойс. При цьому, до митного оформлення декларантом не подано Сертифікат про походження товару, виданий торгово-промисловою палатою Китаю, Експортна декларація, Коносамент, виданий перевізником. Відповідно до положень частини другої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Проте, надані платіжні інструкції №6 від 29.05.2024, №8 від 16.07.2024 не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі документи не є документами, що засвідчують факт переведення коштів. Окрім цього, подані платіжні інструкції не містять відтиску печатки банку, що є притаманним для такого роду документів, що, в свою чергу, не дає можливості перевірити істинність здійсненої транзакції, а відтак – оплату за поставлений товар. В наданій Ціновій пропозиції від 16.05.2024 №QX240516-1 вказано, що продавцем від Tecera International Trade Co.Limited виступає Лідунь Цзи. При цьому, надалі по тексту Продавцем виступає пані ОСОБА_3 . Відтак, виникає питання наявності достатніх повноважень у зазначених осіб на надання цінової пропозиції Покупцю та істинності та вірності даних, зазначених в такій пропозиції. Окрім цього, разом із Ціновою пропозицією надано три інвойси. В другому інвойсі зазначено «плитка другого класу, вартість прес-форм не включається до вартості продукції». Проте, декларантом не надано жодного підтвердження про віднесення такої плитки до другого класу для достовірності визначення зазначеної митної вартості. Відповідно, у митного органу відсутня можливість перевірити числові значення заявленої декларантом митної вартості товару. Будь-яких інших запитуваних документів не надано, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до частини шостої статті 54 МК. Зважаючи на вищевикладене, Митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК. Застосовано метод 2а (стаття 59 МК). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №24UA209230095447U0 від 12.10.2024, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 1,8025 дол. США за шт. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.»

Митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови. На виконання вимог Рішення декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230097107U7, та 17.10.2024 вона була оформлена Митницею у митному відношенні.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 49 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини першої статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частинами першою та другою статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу вказаних положень Кодексу вбачається, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За вимогами частини п`ятої статті 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною третьою статті 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За вимогами частин першої-третьої статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодекс.

Положеннями частин першої-третьої статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої-шостої статті 54 МК орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Вказане узгоджується з висновками, що викладені Верховним Судом у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18.

З матеріалів справи видно, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені частиною другою статті 53 МК, а саме: сертифікат якості від 08.01.2024; пакувальний лист 08.07.2024; рахунок-проформу №PIW24050032-2 від 23.05.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №PIW24050032-2 від 23.05.2024; автотранспортну накладну №441079-2 від 09.10.2024; декларацію про походження товару №PIW24050032-2 від 23.05.2024; банківські платіжні документи №6 від 29.05.2024 та №8 від 16.07.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №LS-4595314 від 10.10.2024; Контракт; договір про перевезення №01092022-1 від 01.09.2022.

Підставами прийняття оскаржуваного Рішення стало те, що:

в рахунку фактурі про перевезення товару №LS-4595314 від 10.10.2024, постачальником зазначено ТОВ-2, проте, будь-якого документу, який би вказував на відносини між ТОВ-2 та ТОВ надано не було. Окрім цього, підтвердження розрахунку за транспортні витрати (банківські та платіжні документи) до митного оформлення також не подавались. У графах 16 та 23 CMR №441079-2 зазначено перевізником ОСОБА_1 . Проте, будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між ОСОБА_2 та ТОВ, декларантом митному органу не надавався. Зазначене вище, в своїй сукупності, не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, і, відповідно - числового значення рівня митної вартості товару.

Відповідно до підпункту 6 частини другої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, серед іншого: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, митне оформлення, портові збори, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

За змістом пункту 2 частини одинадцятої статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення.

На підтвердження понесених транспортних витрат до митного оформлення було подано рахунок-фактуру №LS-4595314 від 10.10.2024, у якій міститься покликання на договір перевезення від 20.08.2023 №2008/23, укладений із ТОВ-2. Проте як вбачається із графи 31 МД та із Картки відмови вказаний документ не подавався до митного оформлення. Крім того, відповідачем виставлялась пропозиція позивачу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, проте позивач вказаний договір на таку вимогу також не надав. Натомість, до митного оформлення було долучено договір про перевезення №01092022-1 від 01.09.2022, проте жодних інших документів, які б підтверджували стосунок вказаного документу до товару, який було ввезено на митну територію України, до митного оформлення не подавалось.

Крім того, позивач у позові на спростування позиції відповідача щодо недоліків заповнення автотранспортної накладної (CMR) зазначає, що відповідно до договору про транспортно-експедиторське обслуговування експедитор має право укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Відтак залучення ОСОБА_4 як перевізника було здійснено експедитором – ТОВ-2 з метою виконання зобов`язань перед замовником. Проте, оскільки до митного оформлення не подавався договір перевезення від 20.08.2023 №2008/23, у відповідача була відсутня інформація щодо порядку виконання експедитором своїх зобов`язань за договором, у тому числі шляхом залучення інших осіб до його виконання.

Відповідно, декларантом не спростовано сумніви митниці щодо правильності визначення митної вартості товарів, в частині калькуляції такої складової митної вартості як вартість перевезення оцінюваних товарів, передбаченої пунктом 6 частини десятої статті 58 МК.

При поданні позову ТОВ подано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 20.08.2023, платіжну інструкцію від 10.10.2024 №25605 на суму 76463,15 грн. В свою чергу позивач-апелянт не наводить причин неможливості подання таких документів разом із МД чи на вимогу Митниці про подання додаткових документів.

За вказаних обставин митним органом була обґрунтовано виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Надані позивачем копії документів не надали митному органу змоги пересвідчитись в обґрунтованості заявленого числового значення митної вартості імпортованого позивачем товару та визначення митної вартості за основним методом.

Між тим, апеляційний суд зауважує, що правомірність оскаржуваного Рішення оцінюється на момент його прийняття, а скасування рішення про коригування заявленої митної вартості відноситься до повноважень органу доходів і зборів відповідно в силу приписів частин дев`ятої, десятої статті 55 МК.

Дослідження судом обставин, які не були досліджені органом доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, є не що інше, як виконання судом функції митного контролю замість органу доходів і зборів, а тому суперечить частині першій статті 2 КАС, а також не відповідає конституційному принципу розподілу влад.

Таким чином, Митницею підставно були встановлені невідповідності у поданих декларантом позивача документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У сукупності всі перелічені фактори вказують на відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 відповідач правомірно не визнав заявлену митну вартість.

Митним органом проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МК шляхом надсилання відповідного електронного повідомлення.

При коригуванні митної вартості товарів було застосовано метод 2а (стаття 59 МК).

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація від 12.10.2024 №24UA209230095447U0 де вартість такого товару становить 1,8025 дол. США за кг. У рішенні про коригування митної вартості чітко вказано інформацію, яка взята за основу для визначення митної вартості. Тобто, вказано джерело інформації (із зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів).

Таким чином, у рішенні наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛІТ ПРОМ» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич