Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №380/17095/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/17095/24 пров. № А/857/10478/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сидор Н.Т.), ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львові 11 лютого 2025 року у справі № 380/17095/24 за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В :

08.08.2024 керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, просив визнати протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Львівської міської ради, яка полягає у невжитті заходів щодо ліквідації сміттєзвалища та зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 2 133,32 кв. м, загальним об`ємом 1 189,19 куб. м, розміщеного на вул. Лева Броварського у м. Львові, позаду стадіону «Арена-Львів» за орієнтованими географічними координатами, поданими у системі координат 1963 року: Х-5506947.4025, Y-1338326.8445; X-55069947.4025, Y-1338403.5958; X-550886.7772, Y-1338326.8445; X5506885.7772, Y-1338403.5958.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого належить вирішення питань у сфері поводження з відходами відповідно до законодавства, зокрема ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на своїй території. Суд першої інстанції вказав, що докази вжиття відповідачем заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища у матеріалах справи відсутні. Суд першої інстанції зазначив, що посилання відповідача на неможливість використання коштів з резервного бюджету не звільняють орган, до компетенції якого віднесено вирішення тих чи інших питань, від реалізації законодавчо визначених повноважень. Суд першої інстанції зазначив, що саме виконавчий комітет Львівської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування до компетенції якого належить вирішення питань у сфері поводження з відходами, зокрема ліквідації стихійних звалищ при відсутності балансоутримувачів, однак всупереч вимогам закону комітет допустив протиправну бездіяльність не ліквідував несанкціоноване сміттєзвалище, що загальною площею 2 133,32 кв.м, загальним об`ємом 1 189,19 куб.м, розміщеного на вул. Лева Броварського у м. Львові, позаду стадіону «Арена-Львів» за орієнтованими географічними координатами, поданими у системі координат 1963 року: Х-5506947.4025, Y-1338326.8445; X-55069947.4025, Y-1338403.5958; X-550886.7772, Y-1338326.8445; X5506885.7772, Y-1338403.5958.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Львівської міської ради подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року та у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Виконавчими органами Львівської міської ради здійснено комплекс заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, станом на момент розгляду справи територія повністю очищена. Скаржник вказує, що відсутній предмет спору, та правові підстави для задоволення позовних вимог. Скаржник вважає, що Виконавчий комітет Львівської міської ради, є неналежним відповідачем, відповідно до Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 1478 від 09.02.2017.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Державна екологічна інспекція у Львівській області 26.03.2024 провела на території Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради захід із запобігання та виявлення адміністративних правопорушень під час недотримання або порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено звіт від 26.03.2024 № 163/03.

У ході огляду території за адресою: м. Львів, позаду «Арени Львів», за орієнтовними географічними координатами: 49.774545, 24.030781, виявлено хаотичне несанкціоноване звалище відходів (скла, битої цегли, будівельних відходів, пластику, шин та твердих побутових відходів). Власник вказаних відходів на момент проведення заходу не встановлений.

Державна екологічна інспекція у Львівській області надіслала Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради вимогу від 27.03.2024 № 03-999 забезпечити ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ та дотримання вимог законодавства на підпорядкованих територіях.

Листом від 04.04.2024 № 34-вих-46215 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради повідомила Державну екологічну інспекцію у Львівській області, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1073 «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв`язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов кабінету Міністрів України» та враховуючи доручення заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства на зазначену ділянку, управлінню з питань поводження з відходами надано дозвіл від 06.07.2023 № 50 на порушення благоустрою при складуванні відходів руйнування, внаслідок ракетного удару по будинках №№ 50-78 на вул. Стрийській та інших будинках, які зазнали ушкоджень під час ракетного удару зі сторони країни-агресора російської федерації 06.07.2023.

Державною екологічною інспекцією у Львівській області в присутності представників Львівської міської ради та Сихівської районної адміністрації 30.04.2024 повторно проведено огляд вказаної території, в ході якого проведено обміри розміщених відходів приладом ЕЛНОВ і-70 для встановлення площі в процесі камеральних досліджень. Також відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції відібрано проби ґрунту для дослідження щодо наявності забруднюючих речовин в ґрунті.

Державна екологічна інспекція у Львівській області надіслала міському голові м. Львова вимогу від 01.05.2024 № 03-1538: - забезпечити ліквідацію сміттєзвалища та недопущення в подальшому їх утворень; - здійснити санітарне очищення території, які належать до комунальної власності.

Листом від 17.05.2024 № 34-вих-69790 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради повідомила, що Управління з питань поводження з відходами, листом надало на погодження потенційно придатну ділянку на вул. Пластовій, однак зазначена ділянка не була погоджена в зв`язку із близькістю водних об`єктів. Враховуючи висновки департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації по попередній ділянці, управлінням з питань поводження з відходами було надано до розгляду три ділянки потенційно придатних для розміщення відходів руйнацій за адресами: вул. Земельна, вул. Шевченка, 315 та вул. Б.Хмельницького-Земельна. Станом на сьогодні, повідомлень про результати розгляду пропозицій до Львівської міської ради не находило. Враховуючи попередні листи Державної екологічної інспекції у Львівській області та оскільки на даний час є необхідність у сортуванні та утилізації відходів, що утворились на території, де розміщений майданчик тимчасового зберігання відходів від руйнувань, за адресою вул. Льва Броварського, скеровано лист міській комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо розгляду на засіданні комісії питання виділення коштів Львівському комунальному підприємству «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» на проведення необхідних робіт із резервного фонду міського бюджету.

З урахуванням наведеного Франківська окружна прокуратура міста Львова 18.06.2024 скерувала запит № 14.51/04-14-4461ВИХ-24 на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області про надання належним чином завірених копій матеріалів, на підставі яких проведено огляд території (стихійне звалище будівельного сміття (скло, бита цегла, шини та інші відходи з будівництва) площею близько 400 м кв. на території Сихівського району м. Львова) (заяви, звернення, доручення Державної екологічної інспекції України, накази Державної екологічної інспекції у Львівській області тощо), а також надати інформацію про те, чи на даний час органом місцевого самоврядування забезпечено ліквідацію згаданого сміттєзвалища.

Державна екологічна інспекція у Львівській області листом від 25.06.2024 № 03-2157 «Про надання інформації» скерувала копії документів.

Крім цього, Франківська окружна прокуратура міста Львова 02.05.2024 надіслала Львівській міській раді запит № 1.7-17798-001 про надання інформації про проведені з липня 2023 року заходи щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища біля «Арени Львів» на вул. Лева Броварського у м. Львові (за наявності, долучити підтверджуючі документи).

Листом від 14.05.2024 № 2501-вих-68150 виконавчий комітет Львівської міської ради повідомив Франківську окружну прокуратура міста Львова, що оскільки є необхідність у сортуванні та утилізації відходів, що утворились на території де розміщений майданчик тимчасового зберігання відходів від руйнувань, за адресою вул. Льва Броварського, скеровано лист міській комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій щодо розгляду на засіданні комісії питання виділення коштів Львівському комунальному підприємству «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» на проведення необхідних робіт із резервного фонду міського бюджету.

Вважаючи, що протиправною бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 2 133,32 кв.м, загальним об`ємом 1 189,19 куб.м, розміщеного на вул. Лева Броварського у м. Львові, позаду стадіону «Арена-Львів» за орієнтованими географічними координатами, поданими у системі координат 1963 року: Х-5506947.4025, Y-1338326.8445; X-55069947.4025, Y-1338403.5958; X-550886.7772, Y-1338326.8445; X5506885.7772, Y-1338403.5958, Керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова звернувся до суду із цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами визначає Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 2320-IX).

Відповідно до статті 14 Закону № 2320-IX суб`єктами у сфері управління відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, суб`єкти господарювання незалежно від форми власності, діяльність яких призводить до утворення відходів, а також суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.

Пунктами 7, 8 частини 2 статті 26 Закону № 2320-IX до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами віднесено: забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів; передача відходів, власник яких не встановлений, суб`єктам господарювання у сфері управління відходами для їх оброблення.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до підпунктів 6 та 26 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення, знешкодження та захоронення трупів тварин; забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів.

Пунктом 3.14. Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 1478 від 09.02.2017, до повноважень виконавчого комітету віднесено визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів; забезпечення виконання вимог законодавства України про відходи.

Таким чином, саме на виконавчі органи відповідної сільської, селищної або міської ради покладається вирішення питань поводження з відходами будівництва та знесення, ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ, а тому аргументи скаржника в цій частині є безпідставними.

Вказане відповідає також висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 червня 2023 року у справі № 420/2910/22 та від 06 листопада 2024 року у справі № 420/2782/22.

При цьому, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 2320-IX видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону № 2320-IX збирання, перевезення та/або оброблення відходів, власник яких не встановлений організовують: виявлених у межах населених пунктів - органи місцевого самоврядування. Збирання, перевезення та/або оброблення таких відходів здійснюють суб`єкти господарювання у сфері управління відходами.

Відповідно до частини 6 статті 12 Закону № 2320-IX порядок виявлення та обліку відходів, власник яких не встановлений, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 5 - 8 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1217, встановлено, що заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія).

Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров`я людини та вживає заходів до визначення власника відходів.

У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

Так, відповідач не заперечує, що на території за адресою: м. Львів, позаду стадіону «Арени Львів», за орієнтовними географічними координатами: 49.774545, 24.030781, розміщувалось хаотичне несанкціоноване звалище відходів (скла, битої цегли, будівельних відходів, пластику, шин та твердих побутових відходів).

На момент розгляду цієї справи в суді першої інстанції несанкціоноване сміттєзвалище загальною площею 2 133,32 кв.м, загальним об`ємом 1 189,19 куб.м, розміщеного на вул. Лева Броварського у м. Львові, позаду стадіону «Арена-Львів» за орієнтованими географічними координатами, поданими у системі координат 1963 року: Х-5506947.4025, Y-1338326.8445; X-55069947.4025, Y-1338403.5958; X-550886.7772, Y-1338326.8445; X5506885.7772, Y-1338403.5958, не було ліквідоване.

Скаржник вказує, що здійснено комплекс заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища. Зокрема, проведено виїзди на місце для оцінки обсягів забруднення, залучено спеціалізовані підприємства для організації вивезення сміття, забезпечено механізоване очищення території та вжито заходи з відновлення належного санітарного стану ділянки. Вказане підтверджується відповідним актом надання послуг № 233 від 10.12.2024 між Замовником - Львівське комунальне підприємство «Транспортна фірма Львівспецкомунтранс», з одного боку, і представником Виконавця ТзОВ «ТЕСОРО ТРЕЙД ЛОГІСТИК», з іншого боку.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення та оцінки.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Разом з тим, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/6885/19 (постанова від 18 лютого 2021 року).

Таким чином, вказані аргументи скаржника не спростовують допущену ним протиправну бездіяльність та не підтверджують відсутність спору між сторонами у цій справі.

Щодо аргументів апелянта про ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища на момент розгляду справи з покликанням на калькуляцію на 09.09.2024, рахунок про оплату №228 без дати, акт надання послуг №233 від 10.12.2024, фото копії, то суд апеляційної інстанції такі відхиляє з огляду на те, що станом на дату прийняття рішення у справі 11.02.2025 такі докази не були предметом оцінки судом першої інстанції, оскільки в розпорядженні суду не перебували, доказів відмови у їх долученні матеріали справи не містять, а відтак оцінку таким суд апеляційної інстанції в площині висновків суду першої інстанції не надає.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції констатує, як це правильно дійшов висновку суд першої інстанції за наявності наданих сторонами доказів щодо обґрунтованості позовних вимог та заперечень на такі, про доцільність за наслідком встановленої судом першої інстанції протиправної бездіяльності, вжиття належного способу захисту прав населення враховуючи компетенцію органу, який звернувся з позовом за захистом таких прав, зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради вжити заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 2 133,32 кв. м, загальним об`ємом 1 189,19 куб. м, розміщеного на вул. Лева Броварського у м. Львові, позаду стадіону «Арена-Львів» за орієнтованими географічними координатами, поданими у системі координат 1963 року: Х-5506947.4025, Y-1338326.8445; X-55069947.4025, Y-1338403.5958; X-550886.7772, Y-1338326.8445; X5506885.7772, Y-1338403.5958.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, враховуючи позицію Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин відповідач допустив протиправну бездіяльність, не вживши заходів щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища загальною площею 2 133,32 кв.м, загальним об`ємом 1 189,19 куб.м, розміщеного на вул. Лева Броварського у м. Львові, позаду стадіону «Арена-Львів», а відтак слід відповідача такі заходи вжити.

Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність рішення суду першої інстанції не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 380/17095/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний