Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №260/2355/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/2355/25 пров. № А/857/40720/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,

за участі секретаря судового засідання Грищук В.Б.,

представник позивача: Литвин С.Й.,

представника відповідача: Івасечко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі № 260/2355/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВІС» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийняття митної декларації,

суддя в 1-й інстанції – Іванчулинець Д.В.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення –м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівіс» (далі - позивач) в особі представника – адвоката Литвина Степана Йосиповича (далі – представник позивача) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просило :

1) скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100096/2 від 05.03.2025 року;

2) визнати протиправною картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/000642 від 05.03.2025 року та скасувати її.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі № 260/2355/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівіс» (пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, кв. 58, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018, код ЄДРПОУ 30242624) до Львівської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вул. Тадеуша Костюшка, буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийняття митної декларації задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці «Про коригування митної вартості товарів» за №UA209000/2025/100096/2 від 05.03.2025 року.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови Львівської митниці в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA209230/2025/000642 від 05.03.2025 року.

Львівська митниця не погодилась з наведеним рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою, вважаючи , що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, просять задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 по справі №260/2355/25 та прийняти постанову суду, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВІС» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт зазначає про те, що подані до митного оформлення документи, не містили відомостей про витрати на навантаження, вивантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України хоча такі складові митної вартості, згідно положення ч. 10 ст. 58 МК України повинні бути включені при розрахунку митної вартості товарів.

П. 5.3. Договору ЗЕД передбачено, що з поставленою партією «Продукції» Продавець надає документацію: інвойс та пакувальний лист. В поданому до митного оформлення комерційному інвойсі № 1-2024+2-2024від 18.11.2024, відсутні положення, які б конкретизували порядок оплати за поставлений товар. Наданий комерційний інвойс № 1-2024+2-2024від 18.11.2024 та пакувальний лист № 1-2024+2-2024від 18.11.2024 не містять ідентифікації особи, уповноваженої на укладення таких документів, що, в свою чергу, ставить під сумнів об`єктивність числових даних, зазначених у таких документах. Експортна декларація країни відправлення 310120240514543214 не містить будь яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; В розділі «Номер коносаменту» (EGLV149410918253) зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано. У коносаменті від 02.01.2025 № XM241200164 у лівому нижньому куртку міститься посилання на документ, який до митного оформлення не подавався; від Номер коносаменту EGLV149410918253 не відповідає такому номеру, в рахунках на перевезення 18.02.2025 №2502231(EGLV149410918253). № 2502189 та від 21.02.2025 Таким чином заявлена у рахунках на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, оскільки міститься посилання на Коносамент який не надано до митного оформлення, тим більше що документально витрати на перевезення декларантом не підтверджені

Таким чином, подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а отже митний орган при здійсненні митного оформлення не мав можливості, з огляду на відсутність документального підтвердження відомостей складових митної вартості, перевірити правильність здійсненого декларантом розрахунку митної вартості. Всі відомості відповідно до вимог ст. 55 Митного кодексу України зазначені в рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100096/2 від 05.03.2025 року про коригування митної вартості товарів.

Представник позивача направив до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заперечуються твердження наведені у апеляційні скарзі, сторона вважає, що судом першої інстанції здійснено належну оцінку обставин справи та надано Їх правову характеристику, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи про те, що до митного оформлення було подано митну декларацію 25UA209230019668U4. На підставі даної митної декларації декларанту було виставлено вимогу про надання додаткових документів.

На виконання вимоги, митним брокером були надіслані відповідні документи, а саме: Рахунок-фактура (інвойс) №1-2024+2-2024 від 18/11/2024 на поставлені товари; Зовнішньо-економічний контракт № RVS20230605 від 05.06.2023 з виробником- постачальником; Рахунок на оплату транспортних послуг № 2502231 від 21.02.2025; Рахунок на оплату транспортних послуг № 2502189 від 18.02.2025; Довідка про розподіл транспортних витрат № 328 від 04.03.2025; Довідка про транспортні витрати № 412 від 21.02.2025; Довідка про розподіл транспортних витрат № 328 від 04.03.2025; Експортна декларація 310120240514543214 від 23.12.2024 країни експортера (Китай); Договір про надання транспортних послуг 2207/24/6-авто/Ф від 22.07.2024; Договір про співпрацю перевізника та експедитора № 061005-2 від 06.10.2005; Звіт про незалежну експертну оцінку №118-03-225 від 04.03.2025 щодо вартості поставлених товарів; INTERNET посилання на сайти з пропозиціями аналогічних товарів на внутрішньому ринку; Прайс-лист виробника-експортера; Специфікація виробника-експортера; Бухгалтерська документація (видаткові накладні, виписка по розрахунках з іноземним партнером); Банківські валютні перекази за попередні поставки; Лист імпортера щодо призначення імпортованих товарів до бюджетного сегменту легкових автомобілів; Заявка імпортера по номенклатурі; Копія митної декларації № 23UA209230100079U7 20-09-2023 (в т.ч. інвойс) по якій розмитнювався аналогічний товар; Копія митної декларації № UA209140.2022.007909 від 2022-01-31 (в т.ч. інвойс) по якій розмитнювався аналогічний товар.

Однак, митний орган видав карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/000642 від 05.03.2025 року.

Як вбачається з матеріалів справ, 05 березня 2025 року митним брокером Мисак С.Г., було подано ще одну митну декларацію № 25UA209230020194U4 для розмитнення спірної вартості товару. В графі 43 митної декларації декларантом було вказано першим метод визначення митної вартості товару, проте митний орган знову скоригував митну вартість товару і товар був розмитнений по шостому (резервному) методу. Разом із повторною митною декларацією до митного оформлення подавалися документи, які зазначені в графі 44 цієї МД. І Львівська митниця знову видала карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В той самий день митним органом було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100096/2 від 05.03.2025 в якому зазначався перелік недоліків через які спірна партія товару не могла бути розмитнена за вказаним у митній декларації методом, саме за першим методом (за ціною договору).

Позивач вважаючи таке рішення протиправним звернувся з вказаними позовними вимогами до суду.

Надаючи оцінки спірним правовідносинам, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

На думку суду першої інстанції, відповідач не навів жодних відомостей про те, яким саме чином наявність або відсутність таких відміток впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості їх наявності у наданій копії.

Суд першої інстанції дослідив, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB (Інкотермс 2010).

За Правилами Інкотермс FОВ у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна.

Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також суму вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення. Згідно базису поставки FOB Інкотермс продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Вказаний термін може застосовуватись лише під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Таким чином ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Судом першої інстанції чітко встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВІС» надано необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен був вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції такими, що відповідають змісту обставин справи та обґрунтовуються положеннями митного законодавства.

Зміст рішення про коригування митно вартості товарів містив наступну інформацію:

«Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

Товар постачається за прямим договором з виробником. Відповідно до Договору № RVS20230605 від 05.06.2023, п.4.1. Договору ЗЕД передбачено, що якість продукції, що поставляється, повинна відповідати технічним умовам виробника. При цьому, жодного документу, який б підтверджував відповідність технічним умов виробника не було подано, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно- технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN.

Відповідно до пункту 3.4 Контракту оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування вартості товару на умовах передоплати на основі попередніх інвойсів або після отримання товару протягом 360 днів. З огляду на умови пункту 3.4 Контракту та враховуючи, що конкретно умови оплати не визначені жодним документом, у митного органу відсутня можливість здійснити контроль правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, оскільки на момент митного оформлення оплата за оцінюваний товар вже могла бути здійснена. Разом з тим документів про оплату за оцінюваний товар до митного оформлення не надано. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. П. 5.3. Договору ЗЕД передбачено, що з поставленою партією « EGLV149410918253) зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано.-у коносаменті від 02.01.2025 № XM241200164-у лівому нижньому куртку міститься посилання на документ, який до митного оформлення не подавався. Номер коносаменту EGLV149410918253 не відповідає такому номеру, в рахунках на перевезення від 18.02.2025 № 2502189 та від 21.02.2025 № 2502231 (EGLV149410918253). Таким чином заявлена у рахунках на перевезення вартість фрахту викликає обґрунтовані сумніви щодо його величини, оскільки міститься посилання на Коносамент який не надано до митного оформлення, тим більше що документально витрати на перевезення декларантом не підтверджені.

Дані рахунки не містять відомостей про особу, що їх підписала, що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999, в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов`язково містити в тому числі «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Розрахунок вартості транспортних витрат від 04.03.2025 № 328 здійснений ФОП ОСОБА_1 , який згідно з гр. 14 ЕМД є декларантом, а не перевізником/експортером. При цьому, рахунки від 18.02.2025 № 2502189 та від 21.02.2025 № 2502231, які видані ТОВ «ФОРМАГ», не можуть слугувати документами, що підтверджують витрати, пов`язані з транспортуванням оцінюваного товару, оскільки зобов`язання ТОВ «ФОРМАГ» як перевізника та/або експедитора не підтверджені жодним договірним документом. Отже, декларантом не надано до митного оформлення визначених п.6 частини другої статті 53 Кодексу належних транспортних (перевізних)документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару. Відповідно до наданих документів продавець поставляє товар на умовах «FOB NINGBO». Відповідно до Incoterms 2020 термін FOB Free on Board (Назва порту відвантаження) який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. З огляду на маршрут транспортування товару (Ningbo - Gdansk - Україна)при умовах поставки FOB - Ningbo (Китай) експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту Gdansk. Разом з тим, згідно з графою 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД декларантом не включено до заявленої митної вартості таку складову як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваного товару, пов`язану з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Водночас інформація про вартість таких витрат відсутня у поданих документах. В поданих до митного оформлення рахунку на транспорт № 2502189 від 18.02.2025 відсутні такі складові як витрати на навантаження, вивантаження в порту призначення та обробку оцінюваних товарів, митне оформлення, портові збори, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Декларантом не надано договір на перевезення та заявку. Окрім цього, підтвердження розрахунку за транспортні витрати (банківські та платіжні документи) до митного оформлення також не подавались. У CMR б/н від 19.02.2025 графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється компанія LLC Transbub, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок від 21.02.2025 № 2502231 із ТОВ «ФОРМАГ». Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; Також слід відмітити, що декларантом з урахуванням вимог статті 254 Кодексу не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення (Китай). Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:(Див. ел.повідомлення). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу, декларантом надано: договір перевезення, інтернет, висновок експерта, лист звірки коштів Інтернет, який неможливо ідентифікувати до даної поставки, висновок експертної організації, що має довідковий характер. Лист звірки коштів, який не містить відомостей про особу підписання. Договір на перевезення 2207/24/6-авто/Ф від 22.07.2024-відповідно до п.3.1.1-подається заявка(яку не надано). Документального підтвердження або спростування виявлених розбіжностей - не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №94495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару 1 слугувала МД 24UA110130028113U0 від 05.12.2024, де вартість такого товару становить 5,76 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

У рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зазначив, що «подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар».

Митний орган також звернув увагу на те, що «Відповідно до пункту 3.4 Контракту оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування вартості товару на умовах передоплати на основі попередніх інвойсів або після отримання товару протягом 360 днів. З огляду на умови пункту 3.4 Контракту та враховуючи, що конкретно умови оплати не визначені жодним документом, у митного органу відсутня можливість здійснити контроль правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, оскільки на момент митного оформлення оплата за оцінюваний товар вже могла бути здійснена. Разом з тим документів про оплату за оцінюваний товар до митного оформлення не надано».

Відповідно до інвойсу від 18 листопада 2024 року №1-2024+2-2024 вартість товару становить 49 789,00 доларів США. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, ціну, строк оплати.

Ціна товару в інвойсі від 18 листопада 2024 року №1-2024+2-2024 (49 789,00 доларів США) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA209230020194U4 (графа 22).

Банківський платіжний документ не був поданий до митного оформлення, оскільки строк оплати ще не настав, відповідно до зовнішньоекономічного контракту № RVS20230605 від 05.06.2023 з виробником-постачальником, п. 3.4 . Оплату за поставлений товар Покупець здійснює шляхом перерахування вартості товару на умовах передоплати на основі попередніх інвойсів або після отримання товару протягом 360 днів.

Колегія суддів доповнює висновки суду першої інстанції наступним.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно із ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. 3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У відповідності до ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Протиправність рішень відповідача обґрунтовується наданням декларантом документів, яка є достатніми для визначення митної вартості товару за основний методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість.

Львівська митниця у рішенні про коригування митної вартості товарів, звернула увагу на те, що «Експортна декларація країни відправлення 310120240514543214 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі «Номер коносаменту» EGLV149410918253) зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано.».

Колегія суддів вважає, що митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Як уже було зазначено, декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Що стосується вищезазначеного недоліка, який на думку Львівської митниці впливає на ціноутворюючі фактори, суд зазначає, що ні у вимозі, ні усно представники митниці такого документа від декларанта не просили, і зазвичай такий документ не надавався при попередній розмитненнях. Доказів зворотного суду не надано.

Згідно зі ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України) коносамент є доказом існування договору морського перевезення товару.

Відповідно до ст. 137 КТМ України після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Відповідно до ст. 138 КТМ України у коносаменті зазначаються: найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; найменування перевізника; місце приймання або навантаження вантажу; найменування відправника; місце призначення вантажу чи, при наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано «наказу відправника», або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано «наказу одержувача» (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника); найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об`єм), а в необхідних випадках - дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; для небезпечних вантажів - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об`єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; час і місце видачі коносамента; кількість складених примірників коносамента; підпис капітана або іншого представника перевізника.

Таким чином, у графі «країна призначення» митної декларації країни експорту зазначено кінцеве поставлення товару морським транспортом, що у свою чергу не впливає на числові значення митної вартості товарів.

Виходячи з вищенаведеного, то причина для коригування митної вартості, яка наведена відповідачем в оскаржуваному рішенні не знайшла свого підтвердження, а тому є безпідставною.

Документальне підтвердження умов транспортування та числового значення доданих транспортних витрат, зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

З матеріалів справи встановлено, що до митного оформлення позивачем було надано всі необхідні документи для підтвердження умов транспортування та числового значення доданих транспортних витрат.

Львівська митниця у рішенні про коригування митної вартості товарів, звертає увагу на те, що «Експортна декларація країни відправлення 310120240514543214 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі «Номер коносаменту» EGLV149410918253) зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано.».

Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Заповнення митної декларації знаходиться поза межами компетенції позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.

Крім цього, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

У поданій експортній митній декларації 310120240514543214 вказаний домашній коносамент (House Bill of Lading або HBL) № EGLV149410918253A.

Домашній коносамент це коносамент, що випускається експедитором в додаток до лінійного або майстер-коносаменту. Домашній коносамент підтверджує договір між відправником і експедиційною компанією, а лінійний коносамент між відправником і морською лінією.

Таким чином до митного контролю був пред`явлений міжнародний коносамент, на підставі якого і отримувався товар. Окрім того, відповідач не обґрунтовує яким чином відмінність у реквізитах коносаменту впливає на заявлений рівень митної вартості товарів.

Оцінюючи спірне рішенню та картку відмови, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про коригування митної вартості товару від 05.03.2025 року № UA209000/2025/100096/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації від 05.03.2025 року № UA209230/2025/000642 не відповідають критеріям до такого роду рішень, встановлених частиною другою статті 2 КАС України, та нормам Митного кодексу, тому такі слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі № 260/2355/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний

Повне судове рішення складено 19.01.26