Вирок від 19 січня 2026 р. у справі №571/52/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/52/26

Провадження №1-кп/571/104/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 01 жовтня 2026 року за №12025181190000229 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,

встановив:

30 вересня 2025 о 07 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Дерть, Сарненського району, Рівненської області, виявив відрізки лісодеревини породи сосна, довжиною по 4,5 м. загальною кубомасою приблизно 2,42 м3.

В подальшому, маючи умисел, на перевезення незаконно зрубаної лісодеревини, шляхом привласнення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, достовірно знаючи про незаконне походження деревини, переслідуючи мету власної наживи, ОСОБА_4 за допомогою спеціального обладнання на тракторі «МТЗ Беларус 920» реєстраційний номер НОМЕР_1 , завантажив виявлену лісодеревину в кількості 31 (тридцять один) відрізок на причеп трактора та мав намір перевезти її із лісового масиву до свого місця проживання.

Того ж дня, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що продовжує злочинний умисел, за допомогою вказаного транспортного засобу, без наявності товарно-транспортної накладної при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), здійснив перевезення вказаної лісодеревини породи сосна вартістю 40227 (сорок тисяч двісті двадцять сім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки, однак, о 16 год. 22 хв. 30.09.2025 був зупинений працівниками поліції ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області на лісовій дорозі кварталу № 9 відділу № ІЗ Кисорицького лісництва Клесівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» ДГСП «Ліси України», що неподалік с. Дерть Сарненського району Рівненської області.

В результаті вказаних протиправних дій згідно розрахунків проведених на підставі Такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008, ОСОБА_4 заподіяв територіальній громаді в особі Рокитнівської селищної ради Сарненського району Рівненської області шкоду на загальну суму 40227 (сорок тисяч двісті двадцять сім) гривень 24 копійок.

Завдана шкода не відшкодована.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних обставин у справі, визнав себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті та доповнив, що негативно оцінює свій вчинок, більше такого не повториться.

Представник потерпілої сторони в судове засідання не з`явився, 20 січня 2026 року до суду надійшло клопотання Рокитнівського селищного голови ОСОБА_6 про розгляд справи без участі уповноваженого представника селищної ради.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справі і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.246 КК України, як перевезення незаконно зрубаних дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Застосування примусових заходів медичного характери ОСОБА_4 не потребує, що підтверджується довідками КНП «Рокитнівська БЛІЛ» (том 2 а.с. 79-80).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше не притягався, (том 2 а.с. 73), по місцю проживання характеризуються позитивно (том 2 а.с.71) та приходить до висновку, про призначення покарання необхідного і достатнього для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у виді штрафу, що буде відповідати тяжкості вчиненого та особі винного.

Представник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 просив до ОСОБА_4 застосувати ст. 69 КК України та призначити більш м`яке покарання ніж передбачає санкція інкрімінованої йому статті й остаточне покарання визначити у виді штрафу в мінімальному розмірі. Речові докази на які накладено арешт, а саме трактор та віз кустарного виробництва, бензопилу повернути власнику – ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 3 ст. 65 КК України підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про призначення покарання в межах санкції статті чи частини статті, яка передбачає відповідальність за інкриміноване кримінальне правопорушення, можливість призначення більш м`якого покарання (ст. 69 КК України), застосування чи незастосування ст. 75 КК України.

Так, законодавець дав суду право у виняткових випадках, з огляду на індивідуальні особливості вчиненого правопорушення та особу винного, призначити більш м`яке покарання (ст. 69 КК України).

При цьому, застосування зазначеної норми матеріального закону не є обов`язковим для суду, а є його дискреційним повноваженням. Тобто можливість вибору одного з юридично дозволених варіантів правозастосовного рішення, що є умовою ефективного правозастосування норм права суб`єктами застосування для прийняття правильного, законного та обґрунтованого рішення.

Згідно зі ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При аналізі норм ст. 69 КК України можна зробити висновок, що призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення можливе, з урахуванням особи винного, лише у тому випадку, коли встановлені по справі обставини, що пом`якшують покарання, настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно несправедливим.

При цьому дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду № 950/3196/25 від 27.03.2025, вказано, що однією з обов`язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання.

Верховний Суд звертає увагу, що під час застосування ст.69 КК України необхідно не лише встановити наявність двох і більше пом`якшуючих обставин, а й обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Тобто для застосування судом положень ст.69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.

У будь-якому разі встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винуватому навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим. Проте доводи касаційної скарги засудженого не містять таких обґрунтувань.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та встановлених в судовому засіданні обставин, суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 перевозив незаконно зрубані дерева, без відповідного на це дозволу, чим завдав істотної шкоди Рокитнівський селищній рада, що істотно збільшує суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_4 діяння.

На переконання суду, захисником не наведені виключні обставини, які істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а тому покарання у виді штрафу не можна вважати надто суворим і несправедливим, а тому суд не приймає до уваги доводи захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , про застосування у цьому випадку відносно ОСОБА_4 ст.69 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 16936,60 гривні, які суд покладає на обвинуваченого.

Заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02.10.2025 року підлягають скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не застосовувався, до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 16936,60 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість гривень 60 копійок).

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року.

Речові докази:

- 31 відрізок (колод) деревини породи сосна (кругляк) довжиною по 4,5 м та 6,0 м - конфіскувати у власність держави;

- трактор «МТЗ Беларус 920» реєстраційний номер НОМЕР_1 , тракторний причеп (підводу) кустарного виробництва без реєстраційного номеру та жодних ідентифікуючих маркувань, бензопилу марки «HUSQVARNA» оранжевого кольору - повернути ОСОБА_7 ;

- 9 (дев`ять) зрізів з пнів деревини породи сосна та 9 зрізів з комлевих частин відрізків дерев породи сосна- знищити.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча суддя ОСОБА_1