Вирок від 19 січня 2026 р. у справі №571/2084/24 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа №571/2084/24

Провадження № 1-кп/571/49/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнвіський районний суд Рівненської області

в складі

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2

за участю :

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 (який приймав участь у режимі ВКЗ з ДП «Полицька виправна колонія «76»),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження № 12024181190000245 від 02.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне, Рокитнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою загальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого вироками: Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 та ч. 3 ст. 357 , ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року за ч. 4ст. 185 , ч. 1 ст. 357 , ч. 1 ст. 70 та ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці,

- в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 , ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

30 липня 2024 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 за місцем свого проживання в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_5 , з метою збагачення за рахунок викрадення чужого майна, будучи переконаними, що його дії не будуть помічені власником та сторонніми особами, викрав пластикову картку банку AT «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_1 , яка знаходилась в гаманці, що був поміщений в рюкзак ОСОБА_5 і яка є матеріальною формою одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на носієві і у контексті положень п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» є офіційним документом, а саме електронним платіжним документом - засобом доступу до банківських рахунків та належить ОСОБА_5 та розпорядився нею на власний розсуд.

Крім того, 30.07.2024 о 19 год. 42 хв. ОСОБА_4 , маючи при собі викрадену банківську картку, без згоди її власника, маючи єдиний злочинний умисел, направлений таємне викрадення чужого майна, керуючись єдиним наміром, перебуваючи біля банкомату банку AT «Ощадбанк» в с-щі Рокитне по вул. Незалежності 17, Сарненського району Рівненської області усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, який впроваджено Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та продовжує тривати, викрав грошові кошти шляхом використання вищезазначеної картки в сумі 5000 гривень. Продовжуючи свою злочинну діяльність 30.07.2024 ОСОБА_4 о 20 год. 05 хв., маючи на меті один і той самий умисел, перебуваючи біля банкомату банку AT «Ощадбанк» в с-щі Рокитне, Сарненського району Рівненської області викрав грошові кошти шляхом використання вищезазначеної картки в сумі 900 гривень.

Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5900 гривень.

В ході судового провадження обвинувачений вину у скоєнні інкримінованих йому діянь визнав повністю, пояснив, що влітку 2024 року перебуваючи у себе за місцем проживання, разом з потерпілим вживали алкогольні напої. Знаходилися на кухні. Крім них, з ними була його матір. Потім потерпілий сп`янів та пішов у його кімнату, де стягнув з себе рюкзак та заснув. Обвинувачений переконався, що потерпілий спить, знайшов у рюкзаку гаманець, забрав банківську картку жовтого кольору – картку «Ощадбанку» і пішов з нею до банкомату біля готелю «Любисток», де витрачав гроші. Це відбувалося вдень, коли було ще видно. Перший раз витратив приблизно 3000-4000 грн. Пам`ятає також, що після того, у той же день знімав гроші - 900 грн. в банкоматі «Приватбанку» ( біля адміністрації і магазину взуття). Всього вкрав грошових коштів в загальній сумі 5900 грн. Гроші потерпілому не повернув, проте повернув працівникам поліції банківську картку. Шкодує про вчинене, причиною крадіжки вказує свої перебування у стані алкогольного сп`яніння.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не з`явився та не повідомив про поважність причини неприбуття у судове засідання. Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявив.

Дії ОСОБА_4 за фактом викрадення пластикової картки АТ «Ощадбанк» та грошових коштів вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів та за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану. Крадіжка грошових коштів у сумі 5000 грн. та 900 грн. є продовжуваною, дії об`єднані єдиним умислом обвинуваченого, у зв`язку з чим, підстави кваліфікувати його дії за ознакою повторності відсутні.

Обвинувачений за винуватим себе визнав повністю, погодився давати покази та детально розповів про обставини вчинення крадіжок банківської картки та грошових коштів в умовах воєнного стану. Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд провів судовий розгляд із застосуванням положень ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі. При цьому, учасникам судового провадження роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

По місцю проживання ОСОБА_4 характеризується як такий, матеріали відносно якого на засіданнях адмінкомісії протягом минулого та впродовж поточного року не розглядалися, до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с. 34 т.2). Зареєстрований за місцем проживання (а.с. 35 т.2). Не перебуває на обліку у лікарів нарколога, психіатра ( а.с. 39 т.2). В органах пробації на обліку не знаходиться ( а.с. 40 т.2).

Згідно копії вироку Рокитнівського районного суду Рівненської області від 04 грудня 2024 року, засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 , ч. 1 ст. 70 КК України: остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки ( а.с. 43 т. 2, а.с. 81-85т.1).

Вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточне покарання призначено за сукупністю вироків шляхом приєднання не відбутої частини покарання за вироком Рокитнівського районного суду від 04.12.2024 року у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці ( а.с. 86-93т.1).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дані злочини ОСОБА_4 вчинив 30.07.2024 року, тобто до постановлення вироків Рокитнівського районного суду від 04 грудня 2024 року та 15.10.2025. У такому випадку покарання призначається на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Суд, враховуючи сукупність наведених обставин справи, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, з огляду на наявність як пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи дані про особу винного, з врахуванням думки прокурора, дійшов до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання, визначене санкціями частин статей, за якими його притягнуто до відповідальності, обравши остаточне покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід до ОСОБА_4 застосувався у виді домашнього арешту терміном до 27.11.2024. Судом не продовжувався. Враховуючи, що останній засуджений до реальної міри покарання в іншому кримінальному провадженні та на час ухвалення даного вироку утримується в ДП «Полицька виправна колонія «76», беручи до уваги міру покарання, яка призначається за вчинені кримінальні правопорушення, суд вважає необхідним до набрання законної сили цим вироком відносно обвинуваченого обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368-373, 374,395 КПК України, суд,-

ухвалив :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених. 1 ст. 357 , ч.4 ст.185 КК України, призначивши покарання:

за ч.1 ст. 357 КК України – 1 рік обмеження волі,

за ч.4 ст.185 КК України - 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточну міру покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_4 визначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання до даного покарання невідбутої частини покарання за вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від від 15 жовтня 2025 року - у виді 5 років 4 місяці позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але на строк не більше 60 днів.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку - з 20 січня 2026 року, зарахувавши у строк відбування покарання відбутий строк покарання за вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15 жовтня 2025 року.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази: банківську картку НОМЕР_1 банку «Ощадбанк», яка передана на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити останньому ( а.с. 26-26 т.2); носій інформації - CD-R із одним файлом, залишити в матеріалах справи ( а.с. 63 т.2)

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення чи отримання обвинуваченим, який утримується під вартою.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: