Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 січня 2026 р.
Справа: №369/24153/25
Суддя: Куценко М. О.
Справа № 369/24153/25
Провадження № 3/369/2940/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
19.01.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколами про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №519051 від 21.11.2025 року - 21.11.2025 о 02.20 год. по вул. Авіаторів, 14 с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району, Київської області ОСОБА_2 керував автомобілем Nissan Altima державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідність обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфікавоно за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 519055 від 21.11.2025 року – 21.11.2025 о 02.20 год. по вул. Авіаторів, 14 с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району Київської області ОСОБА_2 керував автомобілем Nissan Altima державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою яка не має права керування транспортними засобами рішенням суду від 09.10.2024р., чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфікавоно за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 з`явився, вину у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП, не визнав та повідомив, не перебував в стані будь-якого сп`яніння, а також будь-яких ознак такого не було. На пропозицію працівників поліції погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. В той же час, працівники поліції відразу почали його запевняти, що він все одно його не пройде в любому випадку, в результаті чого він спочатку від огляду відмовився. Він є громадянином Йорданії та не знає законодавства України, тому послухав працівників поліції, як представників влади. До початку складання протоколу він знову наполягав на проходженні огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, але працівники поліції зазначили, що вже пізно та вони все рівно будуть складати протокол за ст. 130 КУпАП. Щодо протоколу за ч.5 ст. 126 КУпАП зазначив, що має посвідчення водія отримане в Королівстві Йорданія, які є дійсними та які він пред`являв працівникам поліції, але останні все рівно склали протокол. Вважає, що працівники поліції вдались до провокації та неправомірно склали відносно нього протоколи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо протоколу серії ЕПР1 №519051 від 21.11.2025р. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції надано суду:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519051 від 21.11.2025 року;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2025р.;
- пояснення ОСОБА_1 ;
- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 21.11.2025 року;
- відеозапис з нагрудної камери поліцейських на носії DVD+R диску.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що на ньому зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, пред`явлення останнім посвідчення водія. В ході спілкування працівники поліції не оглядають та не зазначають про наявні ознаки сп`яніння в ОСОБА_1 , про те пропонують пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що останній погодився, в той же час працівники поліції не забезпечили проходження вказаного огляду, а продовжили спілкування, в ході чого фактично зазначили про свою обізнаність що ОСОБА_2 огляд на стан сп`яніння не пройде, а також зазначили на його право відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що він і зробив.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
На думку суду вказані дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 носили характер провокації, оскільки саме внаслідок вказаних дій працівників поліції ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та вказану обставину працівники поліції використали як підставу для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно останнього за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.
Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (Рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній фактично діяв за вказівками працівників поліції.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо протоколу серії ЕПР1 №519055 від 21.11.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у своїй сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП не доведена достатніми та беззаперечними доказами. Бучанським РУП в Київській області не надано жодних доказів того, що ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив порушення, передбачені частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519055 від 21.11.2025 року підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 24-1, 126, 130, 247,283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі за протоколами про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Михайло КУЦЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua