Вирок від 18 січня 2026 р. у справі №362/9084/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/9084/25

Провадження № 1-кп/362/373/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР №12025116460000079 від 26.10.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст. 309 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Данилівка Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працевлаштований не офіційно, не одружений, раніше судимий: 22.09.2025 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком один рік,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

26.10.2025 – протягом року після засудження 22.09.2025 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України, приблизно о 19 год 10 хв ОСОБА_2 проходив повз військову частину, що розташована у військовому містечку АДРЕСА_2 (більш точний час та місце не встановлено), на землі біля бетонного паркану знайшов фрагмент блістеру з написом «Мета…» з двома таблетками круглої форми білого кольору, в яких міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон) за відомими йому зовнішніми ознаками.

Після чого ОСОБА_2 , достовірно знаючи про те, що вказані таблетки є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, – метадоном (фенадоном), посягаючи на встановлений порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров`я населення, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту для власного вживання та, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх умисних дій, взяв до рук фрагмент блістеру з написом «Мета…» з двома таблетками білого кольору круглої форми, в яких міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон), та помістив до правої кишені штанів, в які був одягнений з метою власного вживання. Тим самим ОСОБА_2 вказаними діями незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – метадон (фенадон) без мети збуту.

26.10.2025 близько 19 год 48 хв ОСОБА_2 перебував поблизу будинку за № 9, розташованого за адресою: в/м № 21, с. Данилівка Фастівського району Київської області, де був зупинений працівниками поліції для перевірки документів, яким в ході спілкування повідомив, що має при собі наркотичний засіб.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення 26.10.2025 о 20 год 27 хв було затримано ОСОБА_2 та у присутності двох понятих проведено його особистий обшук, в ході якого у останнього в правій кишені штанів виявлено фрагмент блістеру з написом «Мета…» з двома таблетками білого кольору круглої форми, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – метадон (фенадон), загальною масою 0,044 г, та які в подальшому вилучено.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони захисту

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю і, не оспорюючи фактичні обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, місця та часу їх вчинення, з приводу пред`явленого йому обвинувачення, показав, що дійсно знайшов блістер з таблетками і за зовнішніми ознаками здогадався, що це метадон, який забрав собі для власного вживання.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судових дебатах обвинувачений у вчиненому щиро розкаювався.

Позиція сторони обвинувачення

В судовому засіданні прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 309 КК України, знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.

Зважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_2 визнав повністю, просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КК України.

В судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_2 винним за ч. 2ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів та залучення експертів і витрат на їх проведення.

Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав повністю), особу обвинуваченого, а саме: вчинив кримінальне правопорушення, будучи судимим, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює неофіційно, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає з`явлення із зізнанням, щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2025 ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік та 17.11.2025 вказаний вирок прийнято до виконання Фастівським районним відділом № 1 філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві та Київській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

За правилами ч. 3 ст. 72 КК основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Таким чином, зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_2 після постановлення вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2025; 17.11.2025 року ОСОБА_2 поставлений на облік Фастівським районним відділом № 1 філії ДУ «Центр пробації» у місті Києві та Київській області та з цього часу почав обчислюватися строк відбування ним покарання у виді пробаційного нагляду. Таким чином, станом на сьогодні строк невідбутого ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду за вищезгаданим вироком суду складає 9 місяців і 28 днів, тому при призначенні остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України належить частково приєднати невідбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду із покладенням на обвинуваченого обов`язків, п.п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, що у повній мірі відповідатиме вимогам закону, даним про особу обвинуваченого та тяжкості вчиненого.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з

обвинуваченого витрати, пов`язані із залученням експерта: № СЕ-19/111-25/65898-НЗПРАП від 29.10.2025 у розмірі 3565 грн. 60 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 9 (дев`яти) місяців пробаційного нагляду та штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України призначене ОСОБА_2 покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Речові докази у провадженні:

- дві таблетки білого кольору круглої форми, які згідно висновку експерта від 29.10.2025 № СЕ-19/111-25/65898-НЗПРАП містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, – метадон (фенадон), загальною масою – 0,044 г, упакований разом із первинним пакуванням в один спеціальний пакет за № 6600545, який заклеєно та виконано рукописні пояснювальні написи: ЄРДР № 12025116460000079, судовий експерт, ПІБ, підпис», передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Фастівського РУП ГУНП в Київській області, згідно квитанції, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов`язані із залученням експерта у розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду, окрім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1