Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №163/608/25 — Любомльський районний суд Волинської області

Суд: Любомльський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 04 січня 2026 р.

Справа: №163/608/25

Суддя: Шеремета С. А.

Справа № 163/608/25

Провадження № 2/163/222/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря судового засідання Костюк Р.М.,

представника позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про встановлення факту утримання дитини,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення, яким встановити факт, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться на утриманні свого вітчима ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована, тим, що ОСОБА_2 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Під час шлюбу у позивача з ОСОБА_4 народилося двоє дітей:

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Їх сім`я має статус багатодітної, оскільки у позивача на утриманні є син дружини від попереднього шлюбу

ОСОБА_5 . Як позивач з дружиною, їх спільні діти, а також син дружини ОСОБА_8 фактично проживають разом однією сім`єю у м.Вінниця.

Оскільки, на утриманні позивача перебуває троє неповнолітніх дітей, то відповідно він мав право на оформлення відстрочки від мобілізації згідно ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Більше того, в період з 15.08.2024 р. по 09 листопада 2024 року така відстрочка в нього була оформлена належним чином, однак,

в подальшому повідомленням від 18.11.2024

ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу відмовлено у наданні відстрочки на черговий період воєнного стану з підстави неможливості встановити з наданого переліку документів факт утримання ним трьох дітей.

Біологічний батько ОСОБА_5 - колишній чоловік дружини позивача, ОСОБА_3 (далі - відповідач), не займається а ні вихованням, а ні утриманням дитини. Матір ОСОБА_5 , нинішня дружина позивача, немає можливості працювати та отримувати доходи, адже наразі з 04.01.2022 р. перебуває в декретній відпустці, а саме позивач є єдиною працездатною повнолітньою особою, що наразі утримує свою сім`ю. Так згідно додатку 5 постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року для підтвердження права на відстрочку у відповідності до п.3 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» заявник у даному випадку має надати рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України. Тому виникла необхідність звернутися до суду з даною заявою.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 21 березня 2025 року, розгляд позову постановлено проводити в порядку загального позовного провадження. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, свої права та інтереси доручив представляти представнику ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримала подану заяву, з наведених у ній підстав та просила її задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим в судові засідання жодного разу не з`явився. Крім того. Під час повідомлення його телефонограмою, останній повідомив, що прибути на розгляд справи немає можливості так як перебуває за кордоном, а проти задоволення позову не заперечує..

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та їх представники в судове засідання також не з`явились.

ОСОБА_4 на адресу суду надіслала письмові пояснення, в яких одночасно просила справу розглядати без її участі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, вказавши, що при вирішенні позовної заяви покладається на розсуд суду.

Представник органу опіки та піклування - служби у справах дітей Вінницької міської ради на розгляд справи також не з`явилась подавши заяву про розгляд справи без її участі. Також вказала, що підтримує висновок виконавчого комітету Вінницької міської ради про недоцільність встановлення факту самостійного утримання дитини.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом установлено, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини - ОСОБА_4 . У них є двоє спільних дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та син дружини від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується посвідченням багатодітної сім`ї. Усі вони проживають разом однією сім`єю у Вінниці.

Біологічний батько дитини, ОСОБА_3 (відповідач), в нотаріально засвідченій заяві вказав, що його син ОСОБА_9 не перебуває на його утриманні.

Дружина позивача, ОСОБА_4 , перебуває в декретній відпустці з 04.01.2022 року, що унеможливлює її працевлаштування. Також вона вагітна (12 тиждень вагітності).

Позивач займається підприємницькою діяльністю, надав відповідні фінансові документи на підтвердження своїх доходів.

Позивач мав відстрочку від мобілізації з 15.08.2024 р. по 09.11.2024 р., однак, йому було відмовлено у наданні відстрочки на наступний період через неможливість встановити факт утримання трьох дітей. У зв`язку з цим, позивач був вимушений звернутися до суду для встановлення цього факту.

Про те, що ОСОБА_5 перебуває на утриманні свого вітчима ОСОБА_2 підтвердили в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно висновку виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01.05.2025, орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає недоцільним встановлення факту самостійного утримання вітчимом ОСОБА_2 неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , оскільки дитина має біологічних батьків, які не обмежені у своїх правах та обов`язках щодо неї, батько дитини ОСОБА_3 не позбавлений батьківських прав і не визнаний таким, що не може здійснювати утримання дитини, а також з огляду на те, що ОСОБА_2 не надав належних доказів неможливості здійснення утримання дитини її біологічним батьком з поважних причин.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження утримання дитини вітчимом необхідне існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав батька обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо утримання дитини.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), від 18 жовтня 2024 року у справі № 613/1674/23 (провадження № 61-5903св24), від 06 листопада 2024 року в справі № 468/1025/23 (провадження № 61-14070св23).

У даній справі позивач просить встановити факт перебування на його утриманні пасинка ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, з урахуванням проаналізованих вище норм матеріального права, за відсутності відповідних юридичних фактів (зокрема: смерті батька дитини, позбавлення його батьківських прав, визнання недієздатним, оголошення померлим чи безвісно відсутнім) суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 , як біологічний батько, не втратив своєї батьківської правосуб`єктності.

Його права та обов`язки щодо виховання та утримання дитини не припинилися, незалежно від поданої ним нотаріально посвідченої заяви про не утримання дитини, а також незалежно від того, що у вихованні та матеріальному забезпеченні ОСОБА_12 бере участь його вітчим - позивач ОСОБА_2 .

За таких обставин правові підстави для встановлення судом факту перебування ОСОБА_12 на утриманні позивача відсутні, зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про встановлення факту утримання дитини, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Ім`я позивача - ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Ім`я відповідача - ОСОБА_3 ; місце проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Орган опіки та піклування - служба у справах дітей Вінницької міської ради; місцезнаходження: вулиця Соборна, буд.50, квм.401-406, місто Вінниця; код ЄДРПОУ - 03084813.

Третя особа - ОСОБА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_7 ; місце знаходження: АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ - НОМЕР_4 .

Головуючий : суддя С.А. Шеремета

Оригінал: reyestr.court.gov.ua