Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №161/24753/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/24753/25

Провадження № 2-а/161/47/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого судді Антіпової Т.А., за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вказаною позовною заявою, в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6204131 від 22.11.2025 року, винесену Інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП у Волинській Області ДПП Кононенком Юрієм Володимировичем, за порушення вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.11.2025 року щодо неї винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки вказана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню.

Зазначила, що під час руху світло фар було увімкнене, що підтверджено відповідним індикатором на панелі приладів. Жодного доказу порушення на місці зупинки позивачу для ознайомлення не надано, а тому у відповідача були відсутні правові підстави вважати ОСОБА_1 винною. Постанову винесено без проведення належного розгляду справи, фактично відбулося оголошення їй складеної постанови, без проведення розгляду справи. Всі процедурні питання по розгляду справи, в тому числі роз`яснення прав здійснювалося після винесення оскаржуваної постанови, тобто коли позивач вже ними не могла фізично скористатися для свого захисту.

З урахуванням вищенаведеного просить постанову серії ЕНА № 6204131 від 22.11.2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП, скасувати, і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2025 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.16).

16 грудня 2025 року представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 не визнаються та в їх задоволенні просять відмовити з огляду на їх безпідставність (а.с. 18-21). В обґрунтування відзиву представник відповідача посилається на те, що підставою для винесення даної постанови стало те, що під час несення служби патрульними поліцейськими роти №2 батальйону УПП у Волинській області ДПП та здійсненні заходів щодо контролю за безпекою дорожнього руху, було виявлено факт порушення Правил дорожнього руху України, а саме те, що: 22.11.2025 року о 20 год. 40 хв. водій транспортного засобу Toyota RAV 4 д.н.з НОМЕР_1 в м. Луцьку, керував транспортним засобом по проспекту Соборності, 14 А у темну пору доби без ввімкненого світла фар, що є порушенням п. 19.1 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Позивачу було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надано можливість надавати пояснення, заявляти клопотання та знайомитись з матеріалами справи, користуватися юридичною допомогою адвоката та іншого фахівця в галузі права.

Позивач на місці вчинення адміністративного правопорушення, користувалася наданими їй правами, надавала пояснення. Просила неодноразово поліцейських не притягувати її до адміністративної відповідальності. Крім того зазначають, що твердження позивача про те, що фари були увімкнені - спростовані її власною поведінкою на відеозаписі з портативного відеореєстратора. На відеозаписі видно: індикатор ближнього світла з`являється після натискання перемикача; інспектор обґрунтовано каже «Ви щойно його увімкнули»; позивач не заперечує. Це повністю руйнує її теперішню позицію вказану у позові. Отже, оскаржувана постанова серії ЕНА 6204131 від 22.11.2025 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та містить усі необхідні елементи, саме тому вона є законною та обґрунтованою.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 22.11.2025 року відносно позивача ОСОБА_1 поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Волинській області ДПП Кононенко Юрієм Володимировичем, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6204131 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с.11).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 22.11.2025 року в м. Луцьк, проспект Соборності, будинок 14А, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби.

Своїми діями порушила вимоги п.19.1а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 19.1.а Правил дорожнього руху передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;

Частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом досліджено відеозапис з нагрудних відеореєстраторів поліцейських УПП у Волинській області ДПП долучених до відзиву.

Суд, відтворивши відеозаписи надані сторонами, констатує наступне.

Після зупинки транспортного засобу - поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення. Відразу після зупинки, водій транспортного засобу подивився на панель приладів; перемикнув світло; лише після цього загорівся індикатор увімкненого світла фар; після цього водій погодився, з тим, що «могла забути увімкнути».

Даний факт підтверджується відеозаписом № export-4o61k від 22.11.2025 з нагрудного портативного відеореєстратора № 475649 поліцейського Омельчука М. В. (0:00:17 хвилина відеозапису - поліцейський під час патрулювання бачить порушення та реагує), (0:00:27 хвилина подає неодноразовий сигнал про зупинку), (з 0:01:35 по 0:01:40 хвилину відео повідомляє про причину зупинки та водій вмикає світло на панелі авто) та відеозаписом № export-y2am8 від 22.11.2025 з нагрудного портативного відеореєстратора № 475668 інспектора Кононенко Ю.В. які працюють в одному режимі одночасно.

Крім того, суд вертає увагу, що на відео зафіксовано: повідомлення поліцейського по суті правопорушення; роз`яснення прав за ст. 268 КУпАП (з 0:04:17 по 0:04:37 хвилина відеозапису № export-y2am8 з нагрудного портативного відеореєстратора № 475668 інспектора Кононенко Ю.В, початок розгляду справи про а/п відносно позивача та роз`яснення прав відповідно до ст. 268 КУпАП, також відеозаписом підтверджується, що поліцейським надавався час для консультацій телефоном позивачу; розгляд справи на місці згідно зі ст. 279-283 КУпАП та винесення постанови у законний спосіб.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що оскаржувана позивачем серії ЕНА № 6204131 від 22.11.2025 року, не містить жодних зауважень позивача, або зазначення ОСОБА_1 про незгоду з винесеною постановою.

Окрім цього, на доданому до відзиву відео з нагрудних портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції вбачається намагання ОСОБА_1 вмовити працівників патрульної поліції не складати на неї адміністративних матеріалів та пробачити їй дане правопорушення.

Таким чином, наданим відповідачем відеозаписом підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн., є повністю обґрунтованим.

Відповідно до ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова серії ЕНА № 6204131 від 22 листопада 2025 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, є законною та обґрунтованою, а тому позовну заяву необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову, без змін.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.

Залишити без змін постанову серії ЕНА № 6204131 від 22 листопада 2025 року поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Волинській області ДПП Кононенко Юрія Володимировича про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 19 січня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Т.А. Антіпова