Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №520/5069/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 р. Справа № 520/5069/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 30.06.25 у справі № 520/5069/25

за позовом Приватного підприємства "САНПРОМ"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "САНПРОМ" (далі за текстом також - позивач, ПП "САНПРОМ") звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України (далі за текстом також - відповідачі), у якій просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківський області від 06.12.2024 за № 12164817/37191598, від 10.12.2024 за № 12177690/37191598, від 06.12.2024 за № 12164815/37191598, від 06.12.2024 за № 12164816/37191598, від 06.12.2024 за № 12164812/37191598, від 06.12.2024 за № 12164810/37191598, від 06.12.2024 за № 12164811/37191598, від 06.12.2024 за № 12164807/37191598, від 06.12.2024 за № 12164814/37191598, від 06.12.2024 за № 12164809/37191598, від 06.12.2024 за № 12164813/37191598, від 06.12.2024 за № 12164808/37191598 та від 31.01.2025 за № 12445428/37191598 про відмову у реєстрації податкових накладних ПП «САНПРОМ» від № 10 від 04.11.2024, № 13 від 05.11.2024, № 14 від 05.11.2024, № 19 від 12.11.2024, № 20 від 15.11.2024, № 21 від 15.11.2024, № 22 від 15.11.2024, № 23 від 11.11.2024, № 25 від 07.11.2024, № 26 від 06.11.2024, № 33 від 11.11.2024, №34 від 12.11.2024 та № 48 від 06.01.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від № 10 від 04.11.2024, № 13 від 05.11.2024, № 14 від 05.11.2024, № 19 від 12.11.2024, № 20 від 15.11.2024, № 21 від 15.11.2024, № 22 від 15.11.2024, № 23 від 11.11.2024, № 25 від 07.11.2024, № 26 від 06.11.2024, № 33 від 11.11.2024, №34 від 12.11.2024 та № 48 від 06.01.2025 складених ПП «САНПРОМ» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківський області від 06.12.2024 за № 12164817/37191598, від 10.12.2024 за № 12177690/37191598, від 06.12.2024 за № 12164815/37191598, від 06.12.2024 за № 12164816/37191598, від 06.12.2024 за № 12164812/37191598, від 06.12.2024 за № 12164810/37191598, від 06.12.2024 за № 12164811/37191598, від 06.12.2024 за № 12164807/37191598, від 06.12.2024 за № 12164814/37191598, від 06.12.2024 за № 12164809/37191598, від 06.12.2024 за № 12164813/37191598, від 06.12.2024 за № 12164808/37191598 та від 31.01.2025 за № 12445428/37191598 про відмову у реєстрації податкових накладних ПП «САНПРОМ» від № 10 від 04.11.2024, № 13 від 05.11.2024, № 14 від 05.11.2024, № 19 від 12.11.2024, № 20 від 15.11.2024, № 21 від 15.11.2024, № 22 від 15.11.2024, № 23 від 11.11.2024, № 25 від 07.11.2024, № 26 від 06.11.2024, № 33 від 11.11.2024, № 34 від 12.11.2024 та № 48 від 06.01.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від № 10 від 04.11.2024, № 13 від 05.11.2024, № 14 від 05.11.2024, № 19 від 12.11.2024, № 20 від 15.11.2024, № 21 від 15.11.2024, № 22 від 15.11.2024, № 23 від 11.11.2024, № 25 від 07.11.2024, № 26 від 06.11.2024, № 33 від 11.11.2024, № 34 від 12.11.2024 та № 48 від 06.01.2025, складені ПП «САНПРОМ» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "САНПРОМ" сплачену суму судового збору в розмірі 19682 грн 00 коп., понесені судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп., а також 1000 (одну тисячу) грн 00 коп. гонорару успіху за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "САНПРОМ" сплачену суму судового збору в розмірі 19682 грн 00 коп., понесені судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 2000 грн 00 коп., а також 1000 грн 00 коп. гонорару успіху за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області зазначило, що ухвалюючи рішення, Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, а також пунктів 4, 5, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за №520. Вказує, що позивачем за податковими накладними, стосовно яких виникли спірні правовідносини, надано не всі первинні документи відповідно до вимог чинного законодавства, а отже рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті відповідно до чинного законодавства. Не погоджується із сумою витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції на користь позивача, вважає розмір таких витрат неспівмірним зі складністю справи.

За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП «САНПРОМ» наприкінці 2024 року - початку 2025 року на виконання приписів п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України складено 13 податкових накладних, а саме:

1) податкову накладну № 10 від 04.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 16.6 кг Фольга 0.02*115 мм з друком «Добавка дієтична «КарбосанWhite», 6.7 кг Фольга 0.02*115 мм з друком «Добавка дієтична «Здравовір», 100.3 кг Фольга 0.02*280 мм з друком «Добавка дієтична «AktivatedCarbon». Загальна вартість товару становила 246526,42 грн, у тому числі ПДВ - 41087,74 грн;

2) податкову накладну № 13 від 05.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 500 кг Лактоза, харч. Загальна вартість товару становила 103500,00 грн, у тому числі ПДВ - 17250,00 грн;

3) Податкову накладну № 14 від 05.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 100 кг Калій вуглекислий кислий, фарм, 25 кг Магнію окис фарм. Загальна вартість товару становила 74250,00 грн, у тому числі ПДВ - 12375,00 грн;

4) податкову накладну № 19 від 12.12.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 500 штук упаковок Капсули № 0 чорно-чорні. Загальна вартість товару - 198000,00 грн, у тому числі ПДВ - 33000,00 грн;

5) податкову накладну № 20 від 15.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передано товар п.0, 130.05 штук Стрічка самоклейка 72.90 прозорий. Загальна вартість товару - 22789,08 грн, у тому числі ПДВ - 3798.18 грн;

6) податкову накладну № 21 від 15.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 30.2 кг Фольга 0.02*120 мм з друком «Добавка дієтична» ActiveCarbon 250 Livsane», Фольга 0.02*100 мм з друком «Добавка дієтична «ValerianaMiastoPapildas» 11.2 кг. Загальна вартість товару - 87641,06 грн, у тому числі ПДВ - 14606.84 грн;

7) податкову накладну № 22 від 15.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 2150 штук Пачка «Омега-3» № 60 УльтраКапБаумФарм, 6250 штук Пачка «Омега-3» № 60 УльтраКапБаумФарм (Гостомель), 10100 штук Пачка «Гліцин Форте» № 20 БаумФарм, 5300 штук Пачка «Рибячий жир 1000мг» № 100 БаумФарм, 20500 штук Пачка «КарбасонWhite» № 20 ІланФарм. Загальна вартість товару - 352832,40 грн, у тому числі ПДВ - 58805,40 грн;

8) податкову накладну № 23 від 11.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 5000 штук Пачка «Sator-Сорб» № 20 (Satorpharma). Загальна вартість товару - 37800,00 грн, у тому числі ПДВ - 6300.00 грн;

9) податкову накладну № 25 від 07.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 5500 штук Пачка «Простобам» № 30 БаумФарм, 5500 штук Пачка «БилобамГинкго» № 30 БаумФарм, 11300 штук Пачка «СліпВеллКомбі» № 20 БаумФарм, 10100 штук Пачка «КарбосанBlack» № 20, 10500 штук Пачка «Вугілля активоване» № 20 ІланФарм. Загальна вартість товару - 236070,00 грн, у тому числі ПДВ - 39345,00 грн;

10) податкову накладну № 26 від 06.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 50,1 кг Папір з покриттям «CarbunActiv» Молдова (Лицо), 51,9 кг Папір з покриттям «CarbonActiv» Молдова (Зворотня частина). Загальна вартість товару - 87577,20 грн, у тому числі ПДВ - 14596,20 грн;

11) податкову накладну № 33 від 11.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 10000 штук Етикетка самоклейна «+ВІТАМІН С» № 30 Профіфарм (Сіріус-95), 10000 штук Етикетка самоклейна «МЕЛАТОНІН Сіріус» № 30, 10000 штук Етикетка самоклейна «АЛВІТАЛ Calcium+D3» № 50, 5000 штук Етикетка самоклейка «АЛВІТАЛ Calcium+D3 зі смаком м`яти» № 50. Загальна вартість товару - 83760,00 грн, у тому числі ПДВ - 13960,00 грн;

12) податкову накладну № 34 від 12.11.2024, яку 25.11.2024 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 4000 кг Цукор білий. Загальна вартість товару - 333504,00 грн, у тому числі ПДВ - 55584,00 грн;

13) податкову накладну № 48 від 06.01.2025, яку 16.01.2025 направлено для реєстрації в ЄРПН. Відповідно до накладної ПП «САНПРОМ» передав, а ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» прийняв 500 шт капсули № 0 чорно-чорні. Загальна вартість товару - 198000,00 грн, у тому числі ПДВ - 33000,00 грн.

За результатами розгляду цих податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про їх збереження та зупинення за ними реєстрації відповідно до квитанцій № 9355747543 від 25.11.2024; № 9355752846 від 25.11.2024; № 9355757034 від 25.11.2024; № 9355776197 від 25.11.2024; № 9355750701 від 25.11.2024; № 9355773445 від 25.11.2024; № 9355774410 від 25.11.2024; № 9355780942 від 25.11.2024; № 9355768124 від 25.11.2024; № 9355756281 від 25.11.2024; № 9355784754 від 25.11.2024; № 9355748420 від 25.11.2024; № 9002956998 від 16.01.2025.

В квитанціях в якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що вони зупинені на підставі пункту 1 Критерію ризиковості здійснення операцій, оскільки на думку податківців обсяг постачання товару/послуги 7607, 1702, 2519, 2836, 9602, 3919, 4819, 4811, 1701 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач засобами електронної пошти направив до податкового органу копії документів, обсяг та зміст яких відповідав вимогам пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (наказ зареєстровано в Мін`юсті 13.12.2019 за № 1245/34216), та, на думку позивача, був достатнім для підтвердження реальності здійснених операцій, а саме за податковими накладними:

- № 10 від 04.11.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки № 011024-01 від 01.10.2024, копія видаткової накладної № 219 від 04.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 281 від 04.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 10). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 13 від 05.11.2024 - докази закупки сировини: копія договору поставки № 140 від 09.10.2024, копія видаткової накладної № МХ004044 від 05.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 286 від 05.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 13). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 14 від 05.11.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки № 140 від 09.10.2024, копія видаткової накладної № МХ004043 від 05.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 287 від 05.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 14). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 19 від 12.11.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки № 02/10-24 від 09.10.2024, копія видаткової накладної № 472 від 12.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 304 від 12.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 19). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 20 від 15.11.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки № 1410-1 від 14.10.2024,копія видаткової накладної № КА-5317 від 15.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 301 від 15.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 20). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 21 від 15.11.2024 - докази закупки товару: копія видаткової накладної № 224 від 15.11.2024, копія договору поставки № 011024-01 від 01.10.2024 докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 302 від 15.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 21). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 22 від 15.11.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки поліграфічної продукції № 40 від 02.10.2024, копія видаткової накладної № 1638 від 15.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 303 від 15.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 22). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 23 від 11.11.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки № б/н від 01.10.2024, копія видаткової накладної № 307 від 11.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 299 від 11.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 23). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 25 від 07.12.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки поліграфічної продукції № 40 від 02.10.2024 копія видаткової накладної № 1588 від 07.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 290 від 07.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 25). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 26 від 06.11.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки № 011024-01 від 01.10.2024 копія видаткової накладної № 220 від 06.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 295 від 06.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 26). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 33 від 06.11.2024 - докази закупки товару: копія договору поставки поліграфічної продукції № 40 від 02.10.2024, копія видаткової накладної № 3831 від 11.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 311 від 11.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 33). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 34 від 12.11.2024 – докази закупки товару: копія договору поставки № 23/10/2024-1 від 23.10.2024 копія видаткової накладної № 275 від 12.11.2024, докази відвантаження товару: копія видаткової накладної № 316 від 12.11.2024. Пояснення та копії зазначених документів 25.11.2024 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 34). Це повідомлення прийнято податковими органами 25.11.2024;

- № 48 від 06.01.2025 - докази закупки товару: копія договору поставки № 02/10-24 від 09.10.2024 копія договору оренди від 12.02.2020, копія видаткової накладної № 7 від 06.01.2025,копія штатного розкладу, докази відвантаження товару: копія договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, копія видаткової накладної № 30 від 06.01.2025, копія ТТН № Р30 від 06.01.2025, копія виписки по рахунку від 08.01.2025. Пояснення та копії зазначених документів 17.01.2025 подані податковим органам в електронному вигляді у форматі XML - код форми J/F 13126 як Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (реєстраційний № 48). Це повідомлення прийнято податковими органами 17.01.2025.

Комісією Головного управління ДПС у Харківський області з питань зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН повідомленнями від 29.11.2024 № 12128538/37191598, № 12128396/37191598, № 12128353/37191598, № 12128349/37191598, № 12128585/37191598, № 12128347/37191598, № 12128348/37191598, № 12128344/37191598, № 12128352/37191598, № 12128346/37191598, № 12128350/37191598, № 12128345/37191598, та від 23.01.2025 № 12403054/37191598 додатково запропоновано надати позивачу копії первинних документів по податковим накладним № 10 від 04.11.2024, № 13 від 05.11.2024, № 14 від 05.11.2024, № 19 від 12.11.2024, № 20 від 15.11.2024, № 21 від 15.11.2024, № 22 від 15.11.2024, № 23 від 11.11.2024, № 25 від 07.11.2024, № 26 від 06.11.2024, № 33 від 11.11.2024, № 34 від 12.11.2024 та № 48 від 06.01.2025, зазначено про необхідність надання додаткових пояснень, які начебто необхідні для їх розблокування, а саме на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних: первинних документів щодо придбання товарів та їх транспортування; складських документів; розрахункових документів та/або банківських виписок з особистих рахунків.

На виконання цих запитів, ПП «САНПРОМ» повідомленнями від 02.12.2024 за № 10, № 13, № 14, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, № 25, № 26, № 33, № 34 та від 24.01.2025 № 48 додатково направив податковим органам, окрім поданих раніше доказів за «заблокованими» податковими накладними № 10 від 04.11.2024, № 13 від 05.11.2024, № 14 від 05.11.2024, № 19 від 12.11.2024, № 20 від 15.11.2024, № 21 від 15.11.2024, № 22 від 15.11.2024, № 23 від 11.11.2024, № 25 від 07.11.2024, № 26 від 06.11.2024, № 33 від 11.11.2024, № 34 від 12.11.2024 та № 48 від 06.01.2025 копії наступних первинних документів:

щодо податкової накладної № 10 від 04.11.2024 - копію виписки по рахунку від 04.11.2024 № 46, копію ТТН № Р281 від 04.11.2024 № 53;

щодо податкової накладної № 13 від 05.11.2024 - копію виписки по рахунку від 11.11.2024, копію ТТН № Р286 від 05.11.2024;

щодо податкової накладної № 14 від 05.11.2024 - копію виписки по рахунку від 07.11.2024, копію ТТН № Р287 від 05.11.2024;

щодо податкової накладної № 19 від 12.11.2024 - копію виписки по рахунку від 11.11.2024, копію ТТН № Р304 від 12.11.2024;

щодо податкової накладної № 20 від 11.11.2024 - копію виписки по рахунку від 11.11.2024, копію ТТН № Р301 від 15.11.2024;

щодо податкової накладної № 21 від 15.11.2024 - копію виписки по рахунку від 20.11.2024, копію ТТН № Р302 від 15.11.2024;

щодо податкової накладної № 22 від 15.11.2024 - копію виписки по рахунку від 20.11.2024, копію ТТН № Р303 від 20.11.2024;

щодо податкової накладної № 23 від 11.11.2024 - копію виписки по рахунку від 11.11.2024, копію ТТН № Р299 від 11.11.2024;

щодо податкової накладної № 25 від 07.11.2024 - копію виписки по рахунку від 07.11.2024, копію ТТН № Р290 від 07.11.2024;

щодо податкової накладної № 26 від 06.11.2024 - копію виписки по рахунку від 07.11.2024, копію ТТН № Р295 від 06.11.2024;

щодо податкової накладної № 33 від 11.11.2024 - копію виписки по рахунку від 07.11.2024, копію ТТН № Р311 від 11.11.2024;

щодо податкової накладної № 34 від 12.11.2024 - копію виписки по рахунку від 11.11.2024, копію ТТН № Р316 від 12.11.2024;

щодо податкової накладної № 48 від 06.01.2025 - копію виписки по рахунку від 14.01.2025, копію ТТН № Р30 від 06.01.2025; копію договору оренди приміщення від 20.02.2020; копію договору поставки № 02/10-24 від 09.10.2024; копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016; копію видаткової накладної № 7 від 06.01.2025; копію видаткової накладної № 30 від 06.01.2025; копію штатного розкладу.

Незважаючи на це, Головне управління ДПС у Харківській області своїми рішеннями від 06.12.2024 за № 12164817/37191598, від 10.12.2024 за № 12177690/37191598, від 06.12.2024 за № 12164815/37191598, від 06.12.2024 за № 12164816/37191598, від 06.12.2024 за № 12164812/37191598, від 06.12.2024 за № 12164810/37191598, від 06.12.2024 за № 12164811/37191598, від 06.12.2024 за № 12164807/37191598, від 06.12.2024 за № 12164814/37191598, від 06.12.2024 за № 12164809/37191598, від 06.12.2024 за № 12164813/37191598, від 06.12.2024 за № 12164808/37191598 та від 31.01.2025 за № 12445428/37191598 відмовило у реєстрації усіх зазначених податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням позивачем на вимоги податкових органів пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення регіонального рівня про реєстрацію податкової накладної.

Зазначені рішення Комісії податкових органів регіонального рівня були оскаржені позивачем до ДПС України шляхом подання електронних скарг разом з електронними копіями додаткових документів, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій, а саме на рішення Головного управління ДПС у Харківській області від:

1) 06.12.2024 за № 12164817/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 10 від 04.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371637821 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

2) 10.12.2024 за № 12177690/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 13 від 05.11.2024 позивачем 11.12.2024 подано скаргу № 9375057965 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

3) 06.12.2024 за № 12164815/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 14 від 05.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371639797 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

4) 06.12.2024 за № 12164816/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 19 від 12.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371638082 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

5) 06.12.2024 за № 12164812/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 20 від 15.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371638377 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

6) 06.12.2024 за № 12164810/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 21 від 15.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371640465 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

7. 06.12.2024 за № 12164811/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 22 від 15.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371640856 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

8) 06.12.2024 за № 12164807/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 23 від 11.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371639398 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

9) 06.12.2024 за т№ 12164814/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 25 від 07.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371639051 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

10) 06.12.2024 за № 12164809/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 26 від 06.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371640078 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

11) 06.12.2024 за № 12164813/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 33 від 11.11.2024 позивачем 09.12.2024 подано скаргу № 9371638741 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

12) 06.12.2024 за № 12164808/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 34 від 11.11.2024 позивачем 11.12.2024 подано скаргу № 9375469761 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію договору оренди від 12.02.2020, копію договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, штатного розкладу;

13) 31.01.2025 за № 12445428/37191598 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 48 від 06.01.2025 позивачем 31.01.2025 подано скаргу № 9015426736 з додатковими документами: копію повідомлення до скарги, копію виписки по рахунку від 07.01.2025, копію ТТН № Р30 від 06.01.2025, копія договору оренди приміщення від 20.02.2020, копія договору поставки № 02/10-24 від 09.10.2024, копія договору поставки № 15/03-16 від 15.03.2016, копія платіжної інструкції № 3859 від 21.01.2025, копія видаткової накладної № 7 від 06.01.2025, копія видаткової накладної № 30 від 06.01.2025, копія штатного розкладу.

Рішеннями комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації ПН у ЕРПН від 16.12.2024 за № 75973/37191598/2, від 18.12.2024 за № 76582/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75979/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75974/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75975/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75937/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75985/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75978/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75977/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75980/37191598/2, від 16.12.2024 за № 75976/37191598/2, від 16.12.2024 за № 76592/37191598/2 та від 06.02.2025 № 7289/37191598/2 відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних.

Не погодившись із зазначеними рішеннями Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 за № 12164817/37191598, від 10.12.2024 за № 12177690/37191598, від 06.12.2024 за № 12164815/37191598, від 06.12.2024 за № 12164816/37191598, від 06.12.2024 за № 12164812/37191598, від 06.12.2024 за № 12164810/37191598, від 06.12.2024 за № 12164811/37191598, від 06.12.2024 за № 12164807/37191598, від 06.12.2024 за № 12164814/37191598, від 06.12.2024 за № 12164809/37191598, від 06.12.2024 за № 12164813/37191598, від 06.12.2024 за № 12164808/37191598 та від 31.01.2025 за № 12445428/37191598, позивач оскаржив їх до суду.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювані у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень - Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не ґрунтуються на вимогах законодавства та фактичних обставинах, що свідчить про неправомірність таких рішень.

Зважаючи на відсутність підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

В силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Верховним Судом у постанові від 07 травня 2020 року у справі №300/183/19 викладено висновок щодо застосування норм статей 8, 9, 77, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної, натомість відповідач має це спростовувати на підтвердження правильності свого рішення із наведенням обґрунтованих доводів, чому надані позивачем документи не були достатніми для реєстрації податкової накладної.

Як убачається з матеріалів справи, надіслані позивачу квитанції містили посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку та пропозицію щодо надання документів для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних.

Враховуючи зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної та відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати податковому органу, позивач направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Тобто у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими документами, які ним долучено на власний розсуд з метою підтвердження відповідних господарських операцій.

За матеріалами справи платник податку, ПП «САНПРОМ», після настання першої з умов виникнення податкових зобов`язань, встановлених статтею 187 Податкового кодексу України, склав та подав на реєстрацію податкові накладні за наслідками господарських операцій, що підтверджено відповідними видатковими накладними.

Водночас спірні податкові накладні відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що контролюючий орган не заперечує.

В межах спірних правовідносин колегія суддів звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операції поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість здійснених операцій та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Водночас відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.12.2024 за № 12164817/37191598, від 10.12.2024 за № 12177690/37191598, від 06.12.2024 за № 12164815/37191598, від 06.12.2024 за № 12164816/37191598, від 06.12.2024 за № 12164812/37191598, від 06.12.2024 за № 12164810/37191598, від 06.12.2024 за № 12164811/37191598, від 06.12.2024 за № 12164807/37191598, від 06.12.2024 за № 12164814/37191598, від 06.12.2024 за № 12164809/37191598, від 06.12.2024 за № 12164813/37191598, від 06.12.2024 за № 12164808/37191598 та від 31.01.2025 за № 12445428/37191598, а тому позовні вимоги в частині визнання таких рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати спірні податкові накладні від № 10 від 04.11.2024, № 13 від 05.11.2024, № 14 від 05.11.2024, № 19 від 12.11.2024, № 20 від 15.11.2024, № 21 від 15.11.2024, № 22 від 15.11.2024, № 23 від 11.11.2024, № 25 від 07.11.2024, № 26 від 06.11.2024, № 33 від 11.11.2024, №34 від 12.11.2024 та № 48 від 06.01.2025, складені ПП "САНПРОМ", суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкових накладних визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні, складені ПП "САНПРОМ", днем їх подання на реєстрацію.

Твердження ГУ ДПС України у Харківській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов`язано ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних позивача з посиланням на те, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставними та такими, що спростовуються наведеним.

Щодо законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед” проти України” (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 1-5 статті 134 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 1-5 статті 134 КАС України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 за № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених позивачем витрат на надання професійної правничої (правової) допомоги до позовної заяви додано копію ордеру серії АІ №1495047 від 25.11.2024 на надання правничої (правової) допомоги Приватному підприємству "САНПРОМ" на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №2023/12/23 від 23.12.2023, зокрема, у Харківському окружному адміністративному суді, адвокатом Кудлай Олександром Павловичем, виданого адвокатським об`єднанням "АЛЕКСА", копію договору про надання правничої (правової) допомоги №2023/12/23 від 23.12.2023, в якому в п.4.1. зазначено про те, що гонорар є оплатою за послуги, що надаються за даним Договором і включає в себе відшкодування витрат як особистої праці Адвоката, визначеного Об`єднанням, так і інших витрат, які обумовлені виконанням доручення Клієнта за цим договором. Додатковою угодою до Договору може бути передбачено виплату Гонорару успіху, який є складовою гонорару.

Також у п. 4.2 Договору про надання правничої (правової) допомоги зазначено, що Клієнт виплачує Об`єднанню гонорар у розмірі, узгодженому між Клієнтом і Об`єднання в додатковій угоді до цього Договору.

Так, до позовної заяви додано копію додаткової угоди №4 до договору про надання правничої (правової) допомоги №2023/12/23 від 23.12.2023, згідно п. 3 якої Сторони погодили, що вартість правової допомоги, визначеної пунктом 1 цієї Додаткової угоди (Гонорар), складається з вартості наданих послуг та Гонорару успіху (у разі прийняття податковим органом або судом першої інстанції рішення на користь Клієнта в частині скасування рішень податкового органу та реєстрації податкових накладних): 3.1. Вартість наданих послуг, визначається шляхом множення вартості однієї години роботи адвоката на кількість витрачених годин. 3.4. Гонорар успіху встановлюється у відсотковому значенні, у розмірі 5 % (п`ять відсотків) від загальної суми податкового кредиту, визначеного зазначеними податковими накладними, щодо неправомірності відмови реєстрації яких буде прийняте рішення суду. 3.5. Гонорар успіху виплачується Клієнтом Об`єднанню у разі прийняття судом першої інстанції рішення на користь Клієнта, а саме задоволення позовних вимог в частині неправомірності відмови в реєстрації.

4. Гонорар успіху є складовою частиною гонорару Об`єднання з відкладальною умовою та сплачується Клієнтом упродовж 5 днів від дня фактичного виконання відповідачем у справі рішення суду про задоволення позовних вимог.

Додатковою угодою №5 від 16.01.2025, копія якої міститься в матеріалах справи, в п. 1 Сторони домовились збільшити обсяг правової допомоги.

Також позивачем надано копію Акта №4.1 від 28.02.2025 приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким вартість наданих Адвокатським об`єднанням "АлексА" послуг Приватному підприємству "САНПРОМ" разом складає 187000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, слід виходити з того, що ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання, а також ураховувати, що цей спір є спором немайнового характеру, а справа відноситься до категорії справ незначної складності, що розглянутий судом в порядку письмового провадження.

Враховуючи наведене, предмет спірних правовідносин, наявність значного обсягу судової практики з цього питання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу позивача має становити загалом 6000,00 грн (з яких 4000,00 грн - витрати на професійну правничу (правову) допомогу, 2000,00 грн - "гонорар успіху").

Такий розмір є співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також значенням справи для сторони.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не було надано до суду документів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів зазначає, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу не є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що Кодекс адміністративного судочинства містить норми, які визначають процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 520/5069/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова