Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №520/14715/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 р. Справа № 520/14715/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 30.10.25 по справі № 520/14715/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № ФХ-115823/36981/с від 05.03.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці № ФХ-115823/36981/с ОСОБА_1 від 05.03.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії з 01.02.2023.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року у справі № 520/14715/25, з направленням справи до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій саме у зв`язку з виникненням між позивачем та відповідачем нових спірних правовідносин, вирішення яких не охоплюється рішенням суду від 24.01.2025 року по справі №520/31257/24. Предметом судового спору у справі № 520/31257/24 було питання видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення із визначенням відсоткового показника надбавки за особливості проходження служби та премії. Судовим рішенням у справі № 520/31257/24 не зобов`язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою позивача станом на 01 січня 2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, обчислених виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а тільки посадового окладу та окладу за військовим званням, тому є підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем наразі виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду справи № 520/31257/24.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно ст. 304 КАС України, не скористався.

За приписами ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до п.1 та п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, а також, відсутність клопотань від сторін справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №520/31257/24 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виготовлення довідки від 03.04.2024 № ФХ-115823/1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, які полягають у визначенні надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 0,00% (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років) та премії - 10% (посадового окладу). Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 по справі № 520/27232/23 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та направлено до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки станом на 01.01.2023, де надбавки за особливості проходження служби та премію вказано у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою.

Відповідач на виконання рішення суду видав оновлені довідки із зазначення усіх складових такої довідки станом на 01.01.2023.

Позивач у позові наводить аргументи про те, що питання не у визначенні відсоткового показника премії та надбавки за особливості проходження служби, а неправомірне застосування відповідачем при розрахунку складових довідки надбавок станом на 01.01.2023 саме старого розміру посадового окладу та окладу за військове звання, що існував до вищевказаного рішення, тобто станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн.

Однак, рішенням суду зобов`язано відповідача здійснити обчислення грошове забезпечення позивача виходячи із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.

Не погодившись із такими діями відповідача позивач звернувся із даним позов до суду за захистом свого порушеного права шляхом обчислення складових грошового забезпечення позивача виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом станом на 1 січня відповідного року.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення позивача до суду з позовом є невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №520/31257/24.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За правилами п. 1, 4 ч. 1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, зокрема: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аналіз наведених норм процесуального законодавства свідчить, що з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, законодавець установив правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають/перебували на розгляді у цьому або іншому адміністративному суді.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, якщо вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, то в даному випадку вказане є підставою для закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Вказаними нормами встановлений імперативний обов`язок суду закрити провадження у справі у випадку встановлення, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

З огляду на це, слід зазначити, що тотожними визнаються позови, у яких одночасно збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 11.04.2018р. у справі №11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж самі позовні вимоги та з тих самих підстав.

Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов:

- тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають);

- наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи;

- набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.

Так, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру судових рішень, встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року у справі №520/27232/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у непідготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 та 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 520/27232/23 було оформлено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 від 03.04.2024 року №ФХ-115823/1, в якій зазначено, зокрема, наступні відомості: посадовий оклад - 7520,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням (капітан) - 1930,00 грн, надбавка за вислугу років 35 % - 3307,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 0% - 0,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 752,00 грн, надбавка за кваліфікацію 5% - 376,00 грн, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі 0% - 0,00 грн, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук 0% - 0.00 грн, доплата за вчене звання 0% - 0,00 грн, премія 10 % - 752,00 грн.

Позивач, не погодився зі змістом наведеної довідки, зокрема, в частині не включення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), з якої позивача було звільнено, з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2023 рік та звернувся до суду з позовом.

Тобто, фактично позивач вважав протиправними дії відповідача щодо зазначення в довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 від 03.04.2024 року №ФХ-115823/1 відомостей щодо надбавки за особливості проходження служби у розмірі 0 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, та премії в розмірі 10%, оскільки вважає, що відомості щодо надбавки за особливості проходження служби та премії мають бути зазначені в інших розмірах.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №520/31257/24 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виготовлення довідки від 03.04.2024 № ФХ-115823/1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, які полягають у визначенні надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 0,00% (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років) та премії - 10% (посадового окладу). Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 по справі № 520/27232/23 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за січень 2023 за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та направлено до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку від 05.03.2025 року № ФХ-115823/36981/с, станом на 01.01.2023, де надбавки за особливості проходження служби та премію вказано у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою.

Проте, позивач не погодившись із зазначенням відповідачем в довідці розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на 01.01.2023, саме виходячи із старого розміру посадового окладу та окладу за військове звання, що існував до вищевказаного рішення, тобто станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн., звернувся із даним позов до суду за захистом свого порушеного права, шляхом обчислення додаткових видів грошового забезпечення позивача, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи із розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних у довідці № ФХ-115823/36981/с від 05.03.2025, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом станом на 1 січня відповідного року, станом на 01.01.2023 року.

Позивач наводить аргументи про те, що додаткові види грошового забезпечення розраховуються з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 виходячи з розміру 1762,00 грн, а не з прожиткового мінімуму установленого для працездатних осіб станом на 01.01.2023 про що вказано у рішенні суду від 24.01.2025.

Тобто, позивач не погоджується з розмірами щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № ФХ-115823/36981/с від 05.03.2025 року.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, виходячи із основних завдань та принципів, визначених нормами КАС України, вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин насамперед спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас, дотримання принципу верховенства права полягає в тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тому саме на адміністративні суди покладено обов`язок офіційного з`ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що і забезпечує ефективність такого захисту.

У постанові від 09.10.2018р. у справі №809/487/18 Верховний Суд з-поміж іншого зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для установлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.п.84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19)).

Визначальними чинниками у вирішенні таких питань є встановлення судом меж впливу попереднього рішення на предмет спору, тобто суд досліджує, чи поставлені у новій справі питання вже були вирішені в іншому процесі. Якщо так - провадження закривається, щоб не допустити повторного розгляду одного й того самого питання.

Згідно з положеннями ч.1 та 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ч.1 ст.383 КАС України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У постанові від 04.11.2021р. у справі №226/950/20 Верховний Суд зазначає, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.

Підсумовуючи викладене Суд у справі №226/950/20 констатував, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Водночас Верховний Суд неодноразово звертав увагу на дотримання принципу правової визначеності, вказуючи, що багаторазове звернення до суду з ідентичними вимогами суперечить цьому принципу та підриває стабільність правовідносин. Тому, виходячи зі змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

У цьому контексті Суд зауважує, що ретельне з`ясування змісту та обсягу правової оцінки предмета спору у рішенні, яке вважається таким, що унеможливлює подальший розгляд справи є обов`язком суду, оскільки недостатньо лише формальної подібності предмету або суб`єктів спору. У таких випадках необхідно встановити, що спір вже фактично вирішено у межах розгляду іншої справи.

Таким чином, виходячи із системного аналізу указаних принципів адміністративного судочинства у взаємозв`язку з положеннями статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України можливе, за умови відсутності публічно-правового спору, що насамперед передбачає відновлення законних прав та інтересів позивача, наслідком чого є відсутність підстав для подальшого визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після виправлення ним допущених порушень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що якщо суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України, то в даному випадку вказане є підставою саме для закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ №815/2252/16 (постанова від 12.05.2020р.), №170/167/17 (постанова від 16.12.2021р.), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022р.), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022р.), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022р.), №420/6135/22 (постанова від 30.11.2023р.).

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, колегія суддів зауважує, що у цій справі судове рішення від 24.01.2025 року у справі №520/31257/24 виконане, про що свідчить оновлена довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено від 05.03.2025 року № ФХ-115823/36981/с, станом на 01.01.2023, де надбавки за особливості проходження служби та премію вказано у середніх розмірах, що фактично виплачується за відповідною посадою.

В обґрунтування позову у справі, що розглядається, позивач посилався на необхідність зазначення в новій довідці станом на 01.01.2023 відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії у грошовому виразі, обчислених виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, обчислених, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

Проте, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року у справі №520/27232/23 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі №520/31257/24, не покладено обов`язок на відповідача здійснити обчислення додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

Отже, фактичною підставою для звернення до суду є зменшення розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, у новій довідці № ФХ-115823/36981/с від 05.03.2025 року.

Проте, у цій справі, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки предмету спору через призму заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, що не стосуються безпосередньо виконання судового рішення у справі №520/31257/24, оскільки позивач оскаржує видання спірної довідки станом на 01.01.2023, у зв`язку із необхідністю, на його думку, зазначення в такій новій довідці додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки заявлені позивачем позовні вимоги не можуть бути вирішені шляхом встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/31257/24.

Отже, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав закриття провадження, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм процесуального права, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 по справі № 520/14715/25 - скасувати.

Справу №520/14715/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій