Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №460/8704/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2026 р. м. Рівне№460/8704/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт"

доНаціонального агентства з акредитації України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення дій.

Рішенням суду від 04.07.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" до Національного агентства з акредитації України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення дій задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Національного агентства з акредитації України від 24.04.2025 року, яким вирішено тимчасово зупинити з 25 квітня 2025 року дію атестата про акредитацію ООВ №10271, дійсного з 02 вересня 2024 р. до 01 вересня 2029 р.

Визнано протиправним та скасовано рішення Національного агентства з акредитації України від 05.05.2025 року про скасування атестата про акредитацію ООВ №10271, дійсного з 02 вересня 2024 року до 01 вересня 2029 року.

Зобов`язано Національне агентство з акредитації України вилучити з офіційного сайту з розділу «Реєстр акредитованих ООВ» відомості про призупинення з 25.04.2025 акредитації ТОВ "Рівнестандарт" та відомості про скасування з 05.05.2025 акредитації ТОВ "Рівнестандарт".

Зобов`язано Національне агентство з акредитації України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" атестат про акредитацію ООВ №1О271.

08.01.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі. Також представником позивача подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 13.01.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги не подано.

Зважаючи на те, що ця справа розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає розгляду судом також у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Вирішуючи вказану заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вже було зазначено вище, за правилами частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний підхід зазначений і у постановах Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №0447 від 05.05.2025 року, укладеним з Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "АРІО"; додаткову угоду №1 від 05.05.2025 року до Договору; рахунок на оплату правничих послуг; акт надання правничих послуг, що містить детальний опис наданих послуг; платіжну інструкцію від 07.01.2026 року.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, усі процесуальні документи, були складені та скріплені підписом адвоката Красовського Віталія Борисовича, адвокатське бюро «Миколи Бляшина».

Тобто, у матеріалах справи немає належних та допустимих доказів складання та оформлення адвокатом Сопільняк Л.П. чи чи іншими адвокатами Адвокатського об`єднанням "Юридична фірма "АРІО" як позовної заяви, так і інших процесуальних документів.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Таким чином суд констатує, що представленими позивачем доказами в сукупності з матеріалами справи документально не підтверджується надання йому правової допомоги в справі №460/8704/25 Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма Аріо", що є підставою для відмови в цій частині у задоволенні заяви про стягення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Водночас, з наявних матеріалів справи №460/8704/25 суд встановив, що позивачу було надано професійну правничу допомогу Адвокатським бюро «Миколи Бляшина».

З метою підтвердження конкретного розміру судових витрат, понесених позивачем, надано такі документи: ордер на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Красовським Віталієм Борисовичем, виданий 16.05.2025 АБ «Миколи Бляшина»; акт приймання передачі наданої правової допомоги №INV-003745 від 03.09.2025 на суму 225740,00 грн., платіжна інструкція №419 від 06.10.2025 на суму 225740,00 грн.

Адвокатом Красовським Віталієм Борисовичем було підготовлено наступні процесуальні документи, а саме: позовна заява від 19.05.2025, заява про забезпечення позову від 19.05.2025, клопотання про скасування заходів забезпечення позову від 24.05.2025, додаткові пояснення у справі від 29.05.2025, заперечення на заяву про виклик свідка у справі №460/8704/25, заперечення на заяву про залучення третьої особи на стороні відповідача у справі №460/8704/25, відповідь на відзив від 06.06.2025.

З урахуванням обставин справи, виходячи з характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості сторін та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, а також виду та обсягу наданих послуг, перелічених в акті приймання передачі наданої правової допомоги №INV-003745 від 03.09.2025 та складених процесуальних документів, суд вважає розмір вартості наданих послуг є неспівмірним обсягом наданих адвокатом послуг.

При цьому, суд зазначає, що попри волю сторін договору визначити розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги та встановлювати її фактичність (постанова Верховного Суду від 31.08.2023 справа №824/20/23).

З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, обсяг адвокатських послуг, беручи до уваги категорію та складність справи, суд дійшов висновку, про наявність підстав для зменшення суми витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу до 80000,00 грн, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" про винесення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" з Національного агентства з акредитації України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80000,00 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 січня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнестандарт" (вул. Князя Володимира, буд.28Б, офіс 32,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38888641)

Відповідач - Національне агентство з акредитації України (бульв. Шевченка Тараса, 23,м. Київ,01032, ЄДРПОУ/РНОКПП 26196207)

Суддя С.М. Дуляницька