Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №160/12614/24 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року Справа № 160/12614/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМаковської О.В.

при секретарі судового засіданняДубовику Г.Е.

за участі:

представника позивача представника відповідача Шатунова А.О. Овсяникової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 15.05.2024 надійшла позовна заява АТ «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 №000/315/5001, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від`ємного значення податкового кредиту з ПДВ за січень 2024 року в розмірі 22 393 686,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом протиправно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки контролюючий орган безпідставно поширив запроваджені рішенням Ради національної безпеки і оборони України, веденим в дію Указом Президента України від 12.05.2023р. №279/2023, обмежувальні заходи (санкції) щодо компанії СТАРМІЛ ЛІМІТЕД «Starmill Limited», яка є власником позивача (володіє 99,88% акцій АТ), компанії КАДІС ХОЛДИНГ ЛТД, які є іноземними юридичними особами і стосовно яких рішенням вводяться в дію персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), на позивача який є юридичною особою, зареєстрований та здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства України як резидент, і відносно якого не вводились відповідні санкції. А тому, на думку представника позивача, висновки контролюючого органу, які викладені в акті камеральної перевірки №248/32-00-07-04-14/00191307 від 21.03.2024 щодо позивача про порушення вимог п.п. 200.4-1, абзацу «в» п.200.14, абзацу «б» п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки обмеженими є лише корпоративні права акціонера, а не майнові права іншої особи – позивача. Також представник позивача вказав на те, що по відношенню до фізичних осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є членами Наглядової ради позивача і одночасно представниками компанії КАДІС ХОЛДИНГ ЛТД, які здійснюють відносно позивача лише функції контролю, зазначеним вище рішенням РНБО жодних санкцій не вводилось, вважає, що блокування відшкодування сум ПДВ за січень 2024р. у розмірі 22 393 686,00 грн. створює передумови для припинення позивачем здійснення своєї господарської діяльності та втрати бюджетом сум сплачених податкових зобов`язань, що не є досягненням мети Закону України «Про санкції» та такі дії, на переконання позивача, створюють потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, тому застосування до позивача наслідків, передбачених положеннями п.200.4-1 ст.200 ПК України, є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 (суддя ОСОБА_3 ) відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В подальшому, 04.10.2024 згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду та протоколу автоматизованого розподілу, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, дана справа була передана для розгляду судді Конєвій С.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 (суддя Конєва С.О.) справу було прийнято до свого провадження, призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 160/12614/24, касаційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що фактично судами попередніх інстанцій не було перевірено дотримання відповідачем податкового законодавства під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, так само як і не оцінено аргументи позивача з даного приводу. На переконання колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Криворізький залізорудний комбінат», що, з урахуванням повноважень касаційного суду, визначених частиною другою статті 341 КАС України, які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, - виключає можливість суду касаційної інстанції перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Справа №160/12614/24 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 26.11.2025 та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на новий розгляд судді Маковській О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.12.2025.

До суду 05.11.2024 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що проведеною камеральною перевіркою, оформленою актом від 21.03.2024р. №248/32-00-07-04-14/00191307, було встановлено порушення п.п.200.4-1, 200.12 ст.200 ПК України та з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023р. №279/2023 зроблено висновок про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування у розмірі 22 393 686 грн. по податковій декларації з ПДВ за січень 2024р. з тих підстав, що відповідно до даних інтернет-порталу (www.smida.gov.ua) – єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів створений агентством розвитку інфраструктури фондового ринку України, власником АТ «Кривбасзалізрудком» є СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (КОД -193746), Кіпр, пряме володіння – 99,88%, згідно ст.9 Статуту позивача органами управління позивача є: загальні збори; наглядова рада; правління; ревізійна комісія. Наглядова рада АТ є колегіальним органом, в межах компетенції, визначеної Статутом, здійснює управління товариством, а також регулює діяльність його виконавчого органу, тобто правління. Згідно до ст.72 Закону України «Про акціонерні товариства» до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їх інтереси, та/або незалежні директори. Таким чином, компанія СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД, як акціонер, розпоряджається активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції, встановлені Указом Президента. Отже, на переконання представника відповідача, незалежно від того, що сам позивач не підпадав під санкції, винагородоодержувачем є юридична особа, яка згідно Указу Президента України від 12.05.2023р. №279/2023, включена до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років, зазначене не відповідає меті Закону України «Про санкції» та нормам ст.200 ПК України. Також представник відповідача вказав і на те, що згідно опублікованої на офіційній сторінці АТ «КЗРК» www.krruda.dp.ua проміжної інформації емітента цінних паперів за 4 квартал 2023 року посадовими особами в т.ч. є члени Наглядової ради, представники Кadis Holding LTD Радченко Михайло Юрійович та Агаркова Тетяна Сергіївна. Наведеним вище Указом Президента також введені персональні обмежувальні санкції терміном на 50 років і стосовно вказаної компанії. Таким чином, компанія Кadis Holding LTD через згаданих представників в межах компетенції членів Наглядової ради розпоряджаються активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції, встановлені згаданим Указом Президента України. За викладеного, відповідач вважає, що висновки акту перевірки від 21.03.2024 стосовно позивача є обгрунтованими та правомірними.

Від відповідача 16.12.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у яких зазначено, що підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21 1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та відповідно до даних інтернет-порталу SMIDA (www.smida.gov.ua) – єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів створений агентством розвитку інфраструктури фондового ринку України, засновниками АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є: СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (КОД -193746), КІПР, пряме володіння – 99,88%. Згідно з інформацією про структуру власності АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань акціями підприємства АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» володіє:-99,88% STARMILL LIMITED. країна – Кіпр;-0,1188% 374 фізичні особи. STARMILL LIMITED, належить: 50% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (СКМ (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516. 50% - компанії KADIS HOLDING LTD.(КАДІС ХОЛДИНГ ЛТД.), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119.

За даними Державного реєстру санкцій застосовані санкції щодо:- СТАРМІЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (відомості згідно з даними Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр: реєстраційний номер – HE193746. Місцезнаходження юридичної особи: Республіка Кіпр, м. Нікосія (Themistokli Dervi, 3, Julia House, 1066, Nicosia, Cyprus) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Санкції введено в дію на підставі позиції 190 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 травня 2023 №279/2023, терміном на 10 років, а саме до 12.05.2033 року.- КАДІС ХОЛДИНГ ЛТД. (KADIS HOLDING LTD.) Місцезнаходження юридичної особи: Федерація Сент-Кітс і Невіс (Nisbetts Chambers, Chapel Street, P.O. Box 517, Charlestown, Nevis) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Санкції введено в дію на підставі позиції 191 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 травня 2023 №279/2023, терміном на 50 років, а саме до 12.05.2073 року. Зі змісту пунктів 190 та 191 Додатку 2 до вищенаведеного рішення РНБО видно, що у ньому було розширено осіб, до яких застосовуються санкції та зазначено про блокування активів не тільки згаданих у ньому компаній, а й тимчасове позбавлення права користування та розпорядження активами, що належать фізичній чи юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних та юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Тобто, особами, які прямо чи опосередковано (через інших фізичних та юридичних осіб) можуть вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження активами є, не тільки засновники (учасники) кінцеві бенефіціарні власники, а й пов`язані з ними фізична та юридичні особи згідно згаданого вище рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента України від 12.05.2023р. №279/2023., яким, у даному випадку, є і АТ «Кривбасзалізрудком» - позивач у даній справі. А відповідно, із аналізу змісту наведеного рішення РНБО можна дійти висновку, що з його прийняттям держава тимчасово обмежила право осіб, щодо яких прийнято рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в одержанні коштів з Державного бюджету України (активу такої особи), не тільки щодо кінцевого бенефіціарного власника (учасника), а й стосовно позивача (АТ «Кривбасзалізрудком»), який прямо чи опосередковано за рішенням свого засновника (акціонера) – компанії Стармілл Лімітед, може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження активами (грошовими коштами).

Таким чином, СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД, як акціонер розпоряджається активами підприємства, в т.ч. грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під санкції встановлені Указом Президента.

Отже, незалежно від того, що сам позивач не підпадав під санкції, винагородоодержувачем є юридична особа, яка згідно Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, включена до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років.

Зазначене, на переконання відповідача, не відповідає меті Закону України «Про санкції» та нормам статті 200 Податкового кодексу України.

Враховуючи вказане та норми пункту 21-1.1 статті 21-1, підпункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, відповідач вважає, що у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відсутнє право на бюджетне відшкодування у розмірі 22 393 686 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через систему відеоконференцзв`язку, задоволено. Допущено учасників процесу до участі у судовому засіданні, яке призначено на 17.12.2025 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а також у подальші судові засідання.

В підготовче засідання 17.12.2025 з`явились представник позивача та представник відповідача. Сторони не заперечували проти закінчення підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті відкладено на 12.01.2026.

В судове засідання 12.01.2026 з`явились представник позивача та представник відповідача. Представник позивача виклав власні доводи в обгрунтування позовних вимог та просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечувала проти їх задоволення та просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, судом встановлено наступне.

Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд.1А, основним видом діяльності за КВЕД є 07.10-добування залізних руд, АТ є платником ПДВ згідно свідоцтва від 11.10.2021 №20065К3220 про що свідчить зміст акту перевірки від 21.03.2024 та зміст копії Статуту позивача.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2024 позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2024 року №9034381449 у якій у рядках 20.2, 20.2.1 та додатках 3,4 визначено суму бюджетного відшкодування на рахунок підприємства у розмірі 22 393 686,00 грн., яка була прийнята контролюючим органом згідно Квитанції №2.

У період з 21.02.2024 по 21.03.2024 відповідно до ст.76, п.200.10 ст.200 ПК України, посадовою особою контролюючого органу було проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за січень 2024 року, за результатами якої був складений акт №248/32-00-07-04-14/00191307 від 21.03.2024.

Перевіркою встановлено порушення норми підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відсутнє право на бюджетне відшкодування у розмірі 22 393 686 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2024 року.

Підставами для висновків контролюючого органу слугували ті обставини, що відповідно до даних інтернет-порталу SMIDA (www.smida.gov.ua) єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів створений агентством розвитку інфраструктури фондового ринку України, власником АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (КОД -193746), КІПР, пряме володіння 99,88%. Водночас, акціонер позивача Стармілл Лімітед згідно з Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років. Разом з тим, відповідач зазначив, що Стармілл Лімітед, як акціонер позивача, розпоряджається активами підприємства, в т.ч. і грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, що введені згідно з Указом Президента України. Крім того, згідно з опублікованою на офіційні сторінці АТ «КЗРК» www.krruda.dp.ua проміжною інформацією емітента цінних паперів за 4 квартал 2023 року посадовими особами АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» в т.ч. є Члени Наглядової ради, представники Kadis Holding LTD Радченко Михайло Юрійович та Агаркова Тетяна Сергіївна. Разом з тим, Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 стосовно Кадіс Холдинг ЛТД також введено персональні економічні санкції. Так, Кадіс Холдинг ЛТД через своїх представників в межах компетенції членів Наглядової ради позивача розпоряджається активами підприємства позивача, в т.ч. і грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, що введені згідно з Указом Президента України.

На підставі висновків наведеного акту перевірки, 17.04.2024 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» №000/315/5001 про відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ за січень 2024 року на суму 22 393 686,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та беручи до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 05.11.2025, якою дану справу направлено на новий розгляд, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів 14.1.18., 14.1.178., 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, окрім іншого, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з положеннями пунктів 200.1., 200.4. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7. статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно, із аналізу наведеного правового регулювання слідує, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума, що визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за звітний період. Виходячи із положень п. 200.4 статті 200 ПК України, платник ПДВ, який за результатами своєї діяльності за звітний період отримав від`ємне значення ПДВ і не має податкового боргу, має право обирати: задекларувати суму ПДВ до бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до податкового кредиту наступного звітного періоду.

ПК України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду, як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Податкове законодавство не ставить також право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді в нього виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. Отримання бюджетного відшкодування не є обов`язком платника, а являється його правом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 826/14239/14, від 11 червня 2019 року у справі № 826/3475/13а, від 24 січня 2023 року у справі № 822/1942/16, від 06 грудня 2023 року у справі № 640/14817/20.

Як свідчить зміст акту перевірки від 21.03.2024 контролюючий орган дійшов висновків про відсутність у АТ "Криворізький залізорудний комбінат" права на бюджетне відшкодування від`ємного значення ПДВ за січень 2024 року внаслідок порушення позивачем п.п. 200.4-1, 200.12-1 ст. 200 Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, а саме: через санкції, накладені на Стармілл Лімітед та Kadis Holding LTD.

Суд критично ставиться до таких висновків відповідача з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлюється статтею 200 ПК України.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу – б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.4-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що дана норма чітко вказує, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення саме платники податку, до яких застосовано санкції у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".

Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.07.2025 у справі №160/30897/24 та від 12.08.2025 у справі №280/6631/24.

Також суд враховує, що при зверненні до суду з даним позовом позивач повідомив суд, що ні на час проведення камеральної перевірки, ні на час прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, АТ «Криворізький залізорудний комбінат» не було віднесено до осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), в порядку визначеному Законом України «Про санкції». Також не існувало норми податкового законодавства, яка б передбачала заборону отримання бюджетного відшкодування у зв`язку з тим, що акціонери платника податків включені до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції.

Суд зазначає, що відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Саме до повноважень Верховної Ради України згідно з пунктами 3 та 4 частини 1 статті 85 Конституції України належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.

Виключно законами України встановлюється, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори.

Конституційний Суд України неодноразово роз`яснював, що «право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України), належить виключно Верховній Раді України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України)» (Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року №15-рп/2000); - «права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено» (Рішення Конституційного Суду України від 9 жовтня 2008 року №22-рп/2008).

Делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади порушує вимоги Основного Закону України, згідно з яким органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19); прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні (Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 2009 року №15-рп/2009).

Спірні у цій справі правовідносини охоплюються сферою дії ПК України, який відповідно до приписів пункту 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкові відносини є окремим і самостійним різновидом відносин, урегульованих, окрім Конституції України, спеціальними актами законодавства за вичерпним і остаточним переліком, не належать ані до господарських відносин, ані до адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

При цьому за змістом статті 2 ПК України зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5.2. статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

В силу приписів пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Отже, зміна положень ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до цього Кодексу, відповідно зміна підстав, умов та способів бюджетного відшкодування може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Така правова позиція відповідає позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №0940/2301/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку про задоволення позовної заяви.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 30 280,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241 - 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2024 №000/315/5001, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від`ємного значення податкового кредиту з ПДВ за січень 2024 року в розмірі 22 393 686,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30 280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 20.01.2026.

Суддя О.В. Маковська