Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №160/29913/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 рокуСправа №160/29913/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд (з урахуванням уточненого позову):

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у виплаті позивачу - ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності II групи, пов`язаної із захистом Батьківщини.

- зобов`язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності II групи, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.12.2023 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ №559782 від 11.12.2023 року. 11.04.2025 року ОСОБА_1 виплачені грошові кошти у розмірі 80 000 гривень 00 копійок, із призначенням платежу «Одноразова грошова допомога ОСОБА_1 у зв`язку з інвалідністю». Розмір недоплаченої одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 складає 725 200 гривень (805 200 – 80 000). 20.08.2025 року позивачем до Міністерства оборони України скерований адвокатський запит з проханням надати відомості про причину недоплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини та вимогою виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року. У відповідь на вищевказаний запит, Міністерство оборони України надало відомості про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року, оскільки у 2017 року ОСОБА_1 первинно встановлено ІІІ групу інвалідності (довідка МСЕК серії 12 ААГ №721569 від 02.02.2017 року) внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 378 685 гривень. На підставі п.19 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року, відповідач зазначає, що у зв`язку із повторним переоглядом 11.12.2023 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. Із врахуванням викладеного, Комісією прийнято рішення (протокол №82/975) про призначення доплати у розмірі різниці між 300 (1600 грн. х 300 = 480 000) та 250 (1600 грн. х 250 = 400 000) кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлена інвалідність (у 2017 році), а саме 480 000 – 400 000 = 80 000 грн. Виплата ОСОБА_1 лише різниці між одноразовою грошовою допомогою, яка виплачується у разі встановлення ІІІ групи інвалідності та у разі встановлення ІІ групи інвалідності є незаконною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позивачу відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол №82/975 від 28.02.2025 року) в зв`язку зі зміною групи інвалідності одноразова грошова допомога була призначена в розмірі різниці між 300-кратним та 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017). При первинному огляді 02.02.2017 року відповідно довідки МСЕК серії 12ААГ №721569 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. В зв`язку з чим Позивачу була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 400000, 00 грн., що ним підтверджується. Розрахунок: 250 * 1600 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 02.02.2017) = 400 000 грн. При повторному огляді МСЕК 11.12.2023 року відповідно довідки серії 12ААГ №559782 Позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності. Даний спір виник в зв`язку з тим, що позивач бажає отримати грошову допомогу внаслідок встановлення ІІ групи інвалідності в розмірі 300 кратного прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 та без урахування первинного встановлення інвалідності. Позиція позивача є хибною, оскільки як зазначалось вище: відповідно до пп. 1 п. 6 Порядку (Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975) грошова допомога виплачується в розмірі 300- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності IІ групи (тобто станом на 01.01.2017 року; відповідно до п.4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Тобто, за своїм визначенням дана грошова допомога є одноразовою. Чинним законодавством не передбачено повторну виплату одноразової грошової допомоги в залежності від кількості отриманих захворювань, поранень, травм та ушкоджень здоров`я. Наведені правові норми встановлюють, що розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язаний з днем встановлення інвалідності вперше. Тому підстав для прийняття комісією рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2023 року немає.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що станом на дату встановлення ОСОБА_1 . ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 - 11.12.2023 року, діяла інша редакція Порядку, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року, зокрема - вона не містила дописки на яку посилається відповідач, а саме: «Зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв». 07.04.2023 року ОСОБА_1 , маючи ІІІ групу інвалідності, здійснюючи захист Батьківщини, отримав тяжке поранення. Саме внаслідок вказаного поранення, ОСОБА_1 11.12.2023 року встановлена ІІ група інвалідності. Між датою встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності та датою встановлення ІІ групи інвалідності (внаслідок іншого поранення) минуло шість років та дев`ять місяців. За таких умов, редакція Порядку, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року, яка діяла на момент встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності (11.12.2023 року), не звільняла від обов`язку виплатити військовослужбовцю (у разі отримання травми за інших обставин) одноразової грошової допомоги у разі встановлення ІІ групи інвалідності та ІІІ групи інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.04.2015 року.

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України ВЧ НОМЕР_2 від 06.01.2025 №102, старший солдат ОСОБА_1 дійсно в період з 08.03.2023 по 08.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в районі н.п. Авдіївка, Авдіївський мтг, Покровський р-н, Донецької області.

20.08.2025 року представником позивача було направлено до Міністерства оборони України адвокатський запит, в якому просив надати відомості про причину недоплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, яка настала під час захисту Батьківщини у розмірі 828400 грн. Доплатити одноразову грошового допомогу у розмірі 828400 грн.

Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ВЧ НОМЕР_2 від 01.03.2023 №4417, солдат ОСОБА_1 військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 07 квітня 2023 року отримав поранення. Діагноз: мінно-вибухова травма. Осколкове поранення спини. Проникаюче осколкове поранення грудної клітини справа. Пневмогемоторакс справа, осколкові поранення поперекової ділянки зліва. Вважати таким, що отримав поранення, яке пов`язане з виконанням своїх службових обов`язків під час несення військової служби, по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України і не порушенні державного суверенітету на території Донецької та Луганської області.

Згідно копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №559782, ОСОБА_1 пройшов повторний огляд 19.12.2023 року та встановлено ІІ групу інвалідності з 11.12.2023 (причини інвалідності: травма ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини). Інвалідність встановлено на строк до 01.01.2025 з переоглядом 10.12.2024.

Згідно Витягу з протоколу засідання ВЛК Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ від 15.08.2024 №6060, травма солдата ОСОБА_1 1982 р.н. .... Травма, поранення, ТАК пов`язані із захистом Батьківщини.

Листом від 27.08.2025 року №220/13/24355 Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України розглянуто адвокатський запит представника позивача та повідомлено зокрема наступне.

"З питань, які належать до повноважень Департаменту повідомляється, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям здійснюється в порядку і на умовах, установлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві” (далі - Порядок). Відповідно пункту 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності - є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК). Повідомляється, що 10.03.2015 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія) прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби в сумі 21315 грн. Пунктом 17 Порядку визначено, в яких розмірах прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність призначається допомога. Водночас повідомляється, що відповідно пункту 19 Порядку якщо військовослужбовцю, або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (зокрема внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв). Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 1 600,00 грн. Первинно третю групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено в 2017 році (довідка МСЕК серія 12 ААГ № 721569 від 02.02.2017) внаслідок травми пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, тому Комісією 29.07.2021 (протокол № 121) прийнято рішення про призначення доплати допомоги у розмірі різниці між сумою одноразової грошової допомоги, отриманої у зв`язку з установленням ступеня втрати працездатності (21 315 грн.) та допомогою, передбаченою у зв`язку з установленням інвалідності 250 (1 600 грн. х 250=400 000 грн.) кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), а саме: 400 000-21 315 =378 685 грн. При повторному переогляді 11.12.2023 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААГ № 559782 від 11.12.2023), 28.02.2025 Комісією прийнято рішення (протокол № 82/975) про призначення доплатну розмірі різниці між 300 (1 600 грн. х 300=480 000 грн.) та 250 (1 600 грн. х 250=400 000 грн.) кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017) а саме 480 000 - 400 000 = 80 000 грн. З огляду на викладене, призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги здійснено відповідно чинного законодавства України, тому підстав для її перерахунку немає."

Позивач вважає протиправним виплату лише різниці між одноразовою грошовою допомогою, яка виплачується у разі встановлення ІІІ групи інвалідності та у разі встановлення ІІ групи інвалідності, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно підпункту 4 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи;

300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи;

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.

За правилами пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

У разі встановлення більшого ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у відсотках чи зміни його причинного зв`язку, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата допомоги здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (крім випадків поранення, травми, контузії, каліцтва, отриманих у різний період часу, за якими виплата допомоги здійснюється окремо, без урахування раніше виплачених сум).

Пунктом 2 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16 - 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно із пунктом 8 Порядку № 975, в редакції постанови Кабінету Міністрів № 335 від 18 травня 2017 року, у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Пунктом 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 975 якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

При цьому Порядком № 975 чітко визначено, що у разі зміни групи інвалідності під час повторного огляду, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності II групи, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.

Наведені правові норми встановлюють, що розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язаний з днем встановлення інвалідності вперше.

Зазначений висновок узгоджується з правової позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 08 квітня 2024 року у справі № 240/512/22, від 08 травня 2024 року у справі № 240/17749/20 та від 18 червня 2024 року у справі № 240/20065/20.

Слід зазначити, що нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975, якими врегульовано виплату одноразової грошової допомоги, не визначено в якості умови, яка впливає на визначення дня виникнення права на отримання допомоги, такої умови як зміна причинного зв`язку настання інвалідності.

Таке законодавче врегулювання обумовлено самим поняттям «одноразова грошова допомога», яка є одноразовою, а не багаторазовою і її виплата розпочинається від моменту первинної втрати працездатності/встановлення інвалідності, а далі відбувається доплата допомоги, у разі встановлення вищої групи інвалідності або зміни її причинного зв`язку, але виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день первинного встановлення інвалідності.

Натомість вищезазначеними нормами передбачено, що якщо військовослужбовцю, військовозобов`язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв`язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов`язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 14.11.2024 у справі №560/419/24.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності у 2017 році, яка настала внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням військової служби, а у 2023 році, при повторному огляді встановлено II групу інвалідності, але змінено її причинний зв`язок.

З огляду на зазначене, виплативши позивачу різницю між 300 та 250-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2017), у зв`язку зі зміною причинного зв`язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12 ААГ №721569 від 02.02.2017 та серії 12 ААГ № 559782 від 11.12.2023 року в сумі 80000,00 грн, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, 03168, Україна, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова