Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №686/6855/24 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/6855/24

Провадження № 22-ц/820/136/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Талалай О.І., Ярмолюка О.І.,

секретар: Шевчук Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року (суддя Карплюк О.І.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ТОВ «Бізнес Позика», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 01 травня 2023 року з відповідачем в електронній формі був укладений договір № 461472-КС-003 про надання кредиту, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 48 000 грн. на засадах строковості, поворотності та платності. Також, 14.05.2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 461472-КС-003, відповідно до умов якої позичальнику додатково надано кредит в сумі 24000,00 грн. ОСОБА_1 зобов`язання щодо погашення кредиту, процентів та комісії належним чином не виконав, а тому станом на 12.02.2024 року, за договором виникла заборгованість у розмірі 308557,74 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 72000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 225757,74 грн.; суми прострочених платежів за комісією – 10800,00 грн.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з позичальника.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь ТОВ «БІЗПОЗИКА» заборгованість за Договором № 461472-КС-003 про надання кредиту від 01 травня 2023 року, що становить 308557,74 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 72000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 225,757,74 грн.; суми прострочених платежів за комісією 10800,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗПОЗИКА» судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3702,69 грн.

Суд керувався тим, що сторони уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 кредит, а той, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти, комісію за надання кредиту. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, то з нього на користь товариства слід стягнути вказану заборгованість.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ «БІЗПОЗИКА» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування доводів скарги зазначено, що судом першої інстанції не взято до уваги, щовідповідач є військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме п. 15 ст. 14 вказаного Закону.

Нарахована позивачем заборгованість за процентами, виходить за межі строку кредитування. Розмір відсотків 225 757,74 грн. є непропорційно великою сумою компенсації та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Відповідач в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» не був повідомлений про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими позивач, а тому нарахування процентної ставки (процентами за користування кредитними коштами) є таким, що не відповідає умовам договору та порушує права відповідача як споживача. Вважає умови договору щодо нарахування комісії за користування кредитними коштами є нікчемними.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «БІЗПОЗИКА» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Сторони підписали належним чином як сам кредитний договір, так і додаткову угоду №1. Сума заборгованості є абсолютно прозорою, а комісія, проценти, графік погашень заборгованості та інші умови кредитування прямо вказані в положеннях кредитного договору та станом на дату підписання такого договору відповідали чинному законодавству, з чим відповідач був ознайомлений і відповідно прийняв умови такого кредитного договору. Крім того зазначає, що відповідач не довів належними доказами свій статус військовослужбовця, а тому підстави для застосування даних положень закону до відповідача відсутні. Нараховані відсотки за користування кредитними коштами відповідають умовам кредитного договору, та виключно в межах строку його дії. Щодо нарахування комісії боржнику, то в укладеному кредитному договорі прописано, що призначення комісії є за надання кредиту.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Трунілов Я.О. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судова повістка доставлена до електронних кабінетів 22.11.2025 року.

Представник ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судова повістка доставлена до електронного кабінету 22.11.2025 року.

Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що висновки суду в частині нарахування розміру відсотків за користування кредитом року не в повній мірі ґрунтуються на нормах матеріального права.

Судом встановлено, що 01 травня 2023 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗПОЗИКА» кредитний договір № 461472-КС-003 в електронній формі через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://bizpozyka.com/, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7421 (а.с. 17-25).

Відповідно до п.2 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 48000,00 грн. строком на 24 тижні - до 16 жовтня 2023 року, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених цим договором і Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», згідно пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 кредитного договору.

Фіксована ставка процентів за користування кредитом стандартна - 2,00000000, знижена – 1,15013542 в день, комісія за надання кредиту – 7200,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 124800,00 грн.пункти 2.4,2.5, 2.8 кредитного договору.

Пунктом 3.2.1 кредитного договору визначено, що у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в пункті 3.2.3 та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в пункті 2.4 договору.

У пункті 3.2.2 кредитного договору сторони домовилися, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіка платежів, що наведений в пункті 3.2.3 та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4 договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пункті 3.2.3 та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну договору.

Пунктом 3.2.3 договору встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник.

14 травня 2023 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору № 461472-КС-003 в електронній формі через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://bizpozyka.com/, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8902 (а.с.103-105).

Відповідно до п.1 кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 14.05.2023 року сума неповернутого позичальником кредиту становить 48000,00 грн.

Згідно п.2.1 кредит збільшується на 24000,00 грн., що підтверджується копією інформаційної довідки №715/02 від 26.02.2024 року, згідно якої позивач перерахував ОСОБА_1 24000,00 грн. згідно дод.угоди від 14.05.2023 року.

Відповідно до п.п. 2.2. після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту та додаткового кредиту складатиме 72000,00 грн.

Пунктом 3. зазначено на дату укладення додаткової угоди несплачені проценти, а також несплачена комісія вносяться до графіку платежів (п.6.4. додаткової угоди) та підлягають сплаті відповідно до графіку платежів.

Згідно п. 4. додаткової угоди після укладення цієї додаткової угоди та збільшення суми кредиту загальна сума отриманого кредиту становить 72000,00 грн. (п.1 та п.2 додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка – 23731,60 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 180733,12 грн.

Пунктом 5. додаткової угоди 1 встановлено комісія за надання додаткової суми кредиту 3600,00 грн.

Пунктом 6.4. додаткової угоди №1 встановлено новий графік платежів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 21 лютого 2024 року утворилася заборгованість, яка становить 308557,74 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 72000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах – 225757,74 грн., суми прострочених платежів по комісії – 10800,00 грн.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Установлено, що Договір № 461472-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 01.05.2023 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7421 який було направлено ТОВ «Бізнес Позика» на номер телефону відповідача (а.с. 25 т.1).

Також, між позивачем та ОСОБА_1 в електронній формі укладено додаткову угоду №1 від 14.05.2023 року до Договору № 461472-КС-003 про надання кредиту, яка також підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікаторам UA-8902 відповідно (а.с.105 т.1).

Кредитний договір та додаткова угода містять персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, електронну адресу, номер телефону, а також номер особистого платіжного засобу, на який перераховуватимуться грошові кошти, вказаний самим відповідачем під час укладення договору.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів, комісії та строк дії.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Факт перерахування коштів за Договором №461472-КС-003 у розмірі 25000,00 грн. підтверджується квитанцією №569806277 від 01.05.2023, у розмірі 23000,00 грн. підтверджується квитанцією № 569864019 від 02.05.2023 (а.с. 101-102), перерахування коштів у розмірі 24000,00 грн. згідно додаткової угоди №1 від 14.05.2023 р. – інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» №715/02 від 26.02.2014 р., на рахунок ОСОБА_1 (а.с. 86).

Отже, доведеним є факт укладення між сторонами договору №461472-КС-003 про надання кредиту від 01 травня 2023 року та додаткової угоди до нього від № 1 від 14 травня 2023 року.

Відповідач на час укладення кредитного договору був обізнаний з процентною ставкою за користування кредитними коштами, орієнтовним розміром кредиту, загальною вартістю кредиту. Проте свої зобов`язання у визначений договором строк щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісії не виконував.

Посилання в апеляційній скарзі на перевищення загального розміру кредиту є помилковим з огляду на те, що в договорі зазначено орієнтовану загальну вартість кредиту, розмір якої залежить від дотримання позичальником строків погашення кредиту. У позовній заяві розмір заборгованості зазначений з урахуванням неналежного виконання зобов`язань за договором.

Визначення процентів відповідає умовам договору та вимогам статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Колегія суддів відхиляє заперечення відповідача щодо стягнення процентів за кредитним договором, оскільки при укладенні кредитного договору він був повідомлений про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклав цей договір та користувався отриманими коштами.

Підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги щодо неправомірно нарахованої комісії за кредитним договором, оскільки 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 вище зазначених Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Таким чином, така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Аналізуючи умови кредитного договору від 01 травня 2023 року та Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», апеляційний суд зазначає, що не спростовано доводами апеляційної скарги, про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, що включена до графіку платежів за договором, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором, додатковою угодою №1 передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Проте, заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги, щодо поширення на відповідача положень до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 1275-VII від 20.05.2014 в редакції закону на час призову відповідача на військову службу (04.08.2023) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1Закону України «Про оборону України»).

В Україні діє воєнний стан, який був введений в дію відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, та з того часу по даний неодноразово продовжувався Указами Президента України, затвердженим Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Воєнний стан на території України діє і на час розгляду даної цивільної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір між сторонами було укладено 01.05.2023 року, а відповідач ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією 04.08.2023 року, з того часу і на дату видачі довідки 02.10.2023 року проходить військову службу, що підтверджується довідкою форми 5 начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 02.10.2023 №2606, тобто на час дії кредитного договору був військовослужбовцем за мобілізацією (а.с.127 т.1).

З огляду на зазначене, на відповідача поширюються правові гарантії, визначені п. 15 ст. 14 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції з часу призову його на військову службу за мобілізацією, тобто з 04.08.2023 року, і проценти за користування кредитом з зазначеного строку не нараховуються.

Зважаючи на зазначене, рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості за кредитом підлягає зміні.

З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 201997,74 грн., з яких 72000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 119197,74 грн. - заборгованість за відсотками, 10800 грн. - комісія.

Щодо стягнення судових витрат.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України.

За подання позовної заяви ТОВ «БІЗПОЗИКА», сплатило 3702,69 грн. судового збору. Враховуючи, що позов задоволено на 65,47%, із ОСОБА_1 підлягає стягненню 2424,15 грн. судового збору на користь позивача.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_3 сплатив 5555,00 грн. Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена на 34,53%, із ТОВ «БІЗПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1918,14 грн.

Відповідно до ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи викладене із ОСОБА_1 користь ТОВ «БІЗПОЗИКА» підлягає стягненню 506,01 грн.(2424,15-1918,14) понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2025 року змінити в частині розміру заборгованості за кредитом та судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитом в розмірі - 201997,74 грн., з яких 72000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 119197,74 грн. - заборгованість за відсотками, 10800 грн. - комісія.

Стягнути ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 506,01 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 січня 2026 року.

Судді: Т.О. Янчук

О.І. Талалай

О.І. Ярмолюк