Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №585/2301/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м.Суми

Справа №585/2301/24

Номер провадження 22-ц/816/15/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Петен Я. Л.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 жовтня 2024 року у складі судді Євлах О. ухвалене у місті Ромни Сумської області,

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2024 року ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовну заяву обґрунтувала тим, що 29.10.2010 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя з відповідачем не склалося у зв`язку з аб`юзивними стосунками (постійним знеціненням її як людини, жінки, постійні ревнощі, контроль, перевірка телефону). У добровільному порядку відповідач розірвати шлюб не бажає. Позивачка вже неодноразово подавала позовну заяву про розірвання шлюбу, брали час на примирення, але відносини стали ще гіршими. Подальше збереження шлюбу, вона вважає, є недоцільним, неможливим і суперечить її інтересам. Тому просила розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який зареєстрований 29 жовтня 2010 року і після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, актовий запис N? 261. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище « ОСОБА_4 ». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що з`ясував дійсні причини позову, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, та переконався, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження їхнього шлюбу суперечило б їхнім інтересам, та інтересам дитини. Наголосив, що сторонам надавався термін на примирення строком на 3 місяці. Після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя примирення не відбулося, і наміри суду примирити сторін не дали позитивних результатів.

Суд першої інстанції взяв до уваги, що відповідач проти позову заперечував, в той же час в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього до суду не надходив. Крім того, відсутні дані про те, що ОСОБА_2 вчиняє дії, направлені на збереження сім`ї.

При цьому суд першої інстанції керувався нормами чинного законодавства, за якими шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання. При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.

Врахувавши вищевикладене а також те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим, а примушування до перебування у шлюбі без згоди одного з подружжя є неправомірним.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу відповідач мотивував тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене із порушенням норм процесуального права, зокрема, пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки справа розглянута судом за його відсутності та за умови його неналежного повідомлення його про дату, час і місце засідання суду без будь-яких доказів у матеріалах справи про відповідне повідомлення. Наголосив, що розглянувши справу без його участі, суд першої інстанції позбавив відповідача можливості надати показання та послатись на докази, які вказують про те що його сім?я остаточно не розпалась.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, так як відносини із відповідачем ОСОБА_2 , погіршились і останній вчинив стосовно неї злочин за ч. 1 ст. 122 КК України (наніс їй тілесні ушкодження середнього ступнею тяжкості). Повідомляє, що Роменським районним відділом поліції порушене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , яке направлене до суду.

Клопотання представника ОСОБА_2 – ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, позиція відповідача та його представника є чіткою і зрозумілою і додаткових роз`яснень з боку відповідача не потребує.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 761/20381/21 (провадження № 61-4215св23) зазначено, що: «відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника».

Крім того, у постанові Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі № 643/17028/20 (провадження № 61-17619св23) зазначено, що: «процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судової повістки: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судової повістки через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Подібний за змістом висновок щодо надсилання судової кореспонденції на електронну адресу зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).

23.01.2023 Наказом №28 Державної судової адміністрації України затверджений Порядок надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі (Далі за текстом – Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС).

Згідно із положеннями пунктів 5-6 Порядку судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси.

Аналіз наведеного, свідчить про обов`язок суду направляти судові повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Надсилання відповідних повідомлень про дату, час і місце розгляду справи сторони у справі шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою АСДС, вказану в документах, що подавались до суду, здійснюється за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Таке повідомлення може здійснюватися як додаткове, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судової повістки-повідомлення відповідно до статті 128 ЦПК України».

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 викликаний у судове засідання Роменського міськрайонного суду Сумської області текстовим повідомленням у додатку «Viber», про що у справі міститься відповідна довідка (а.с. 29).

Водночас, матеріали справи не містять заяв позивача або його представника про направленням їм судових повісток шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка чи за допомогою SMS –повідомлення.

Відтак, таке повідомлення відповідача не є належним.

Таким чином, колегія апеляційного суду погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що справа розглянута судом за відсутності відповідача ОСОБА_2 , неповідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є порушенням норм процесуального права і обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення.

Стосовно доводів апеляційної скарги по суті позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із частині другій статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Як зазначено у частині другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

За приписами частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно положень статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Як роз`яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що до суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про розірвання шлюбу.

Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 29 жовтня 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, 29 жовтня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка і дружини ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08 грудня 2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 . Її батьками вказані: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи вих. 01-35/9447 від 11.10.2021 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2024/000089452 ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 і її донька проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

09.07.2025 позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про надання сторонам строку для примирення 6 місяців.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2024 сторонам призначено строк 3 місяці для примирення.

Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.10.2024 року, 08.10.2024 року в м. Ромни по вул. Рятувальників б. 7, близько 7 год. 50 хв. гр.. ОСОБА_7 висловлював погрози в бік гр. ОСОБА_8 , а саме нанести шкоди життю та здоров`ю, також облив останню невідомою речовиною білого кольору, чим завдав моральної шкоди.

Водночас, у цьому протоколі у заповнених рукописним способом анкетних даних, а також у графах 6 і 7 містяться виправлення прізвища як позивачки так і відповідача « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_4 », виконані аналогічним способом як і самі записи. Сам протокол підписаний від імені ОСОБА_1 , при цьому прізвище зазначено без виправлень.

Наведене дає підстави колегії суддів вважати, що обставини, зафіксовані у протоколі стосуються саме сторін справи.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 жовтня 2024 року провадження у справі відновлене та призначене судове засідання.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 вказувала на те, що подальше збереження шлюбу, вона вважає, є недоцільним, неможливим і суперечить її інтересам.

Встановлюючи фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження їхнього шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, та інтересам дитини, вжиті судом заходи для примирення подружжя не дали позитивних результатів.

Колегія суддів погоджується із цим висновком суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи з достатньою повнотою встановлено та доведено, що наміри позивачки розірвати шлюб є свідомими, виваженими, подальше спільне життя сторін як подружжя неможливе, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки і дитини, між сторонами виникають конфлікти, які є несумісними із шлюбними відносинами. Вжиті судом заходи для примирення не призвели до збереження сім`ї.

Водночас, доводи апеляційної скарги про необгрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки сім?я сторін остаточно не розпалась, не узгоджуються із доказами у справі.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Заявлене апелянтом порушення судом норм матеріального права, як розгляд справи за відсутності відповідача, неповідомленого належним чином про дату час і місце засідання суду, хоча і знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду, про те не вплинуло на правильність судового рішення по суті.

Звертає на себе увагу і той факт, що відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на позбавлення його судом першої інстанції можливості доводити свою позицію, натомість не надав апеляційному суду належних доказів, що вказують про те що його сім?я остаточно не розпалась і спростовують висновки суду першої інстанції.

Разом з тим, апеляційний суд враховує відзив позивачки на апеляційну скаргу, у якому вона просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, так як відносини із відповідачем ОСОБА_2 , погіршились і останній вчинив стосовно неї злочин за ч. 1 ст. 122 КК України (наніс їй тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості).

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, а висновки суду узгоджуються із критеріями законності та обгрунтованості.

Заявлене апелянтом допущене судом першої інстанції порушення норм матеріального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення, знайшло своє підтвердження. Поряд із цим, доводи апеляційної скарги і пояснення відповідача по суті спору не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак, колегія суддів апеляційного суду вбачає підстави для часткового задоволення скарги, тобто рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити згідно вимог ст. 376 ЦПК України.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню частково відповідачем в розмірі 605 грн 60 коп., так як обидві сторони винні в тому, що сім`я розпалася.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова колегії суддів касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 263, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 жовтня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29 жовтня 2010 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 261.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп., сплачений за розгляд справи в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

Я. Л. Петен