Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №481/463/24 — Миколаївський апеляційний суд

20.01.26

22-ц/812/376/26

Провадження № 22-ц/812/376/26 Головуючий суду першої інстанції Уманська О.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року м. Миколаїв Справа № 481/463/24

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Царюк Л.М.,

суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання - Коросієнко Н.С.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , на ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2025 року, повне судове рішення складено 03 грудня 2025 року, під головуванням судді Уманської О.В., в залі судового засідання в м. Новий Буг, за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , до Органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (натепер - Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України), про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання його батьком дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 із внесенням відповідних відомості до актових записів про народження.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2025 року позов було залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що належним чином повідомлений представник позивача повторно не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки. Крім того в матеріалах справи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

Також суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний лист Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області від 09 листопада 2024 року за № 23.3-24/1249 про те, що на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва у справі № 752/6234/24 від 25 квітня 2025 року про усиновлення малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були внесені зміни до актових записів про їх народження.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на безпідставність постановленої ухвали, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд повертаючи позов виходив із того що підготовчі судові засідання не відбувались оскільки представник позивача чи позивач, які були належним чином повідомлені про час та місце підготовчого судового засідання, не з`явились, причини своєї неявки представник не повідомив, будь яких заяв чи клопотань не направляв до суду - оскільки до суду було подано клопотання про призначення і проведення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи для визначення ступеню спорідненості позивача та дітей , яке просили вирішити без участі позивача і його представника та призначити до проведення відповідну експертизу.

Матеріали справи не містять доказів того, що наявна обізнаність представника позивача про стан розгляду справи в тому числі дату і час, докази що є не свідчать про належне виконання судом першої інстанції обов`язку щодо повідомлення сторони про судове засідання у спосіб, визначений процесуальним законом.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що письмові заяви представника позивача та позивача про надіслання текстових (SMS) повідомлень в матеріалах справи відсутні, позивач і його представник не були своєчасно і в належний спосіб проінформовані про дату і час судових засідань за таких обставин, встановивши відсутність належного повідомлення позивача про судове засідання вбачається висновок про відсутність підстав для залишення позову без розгляду та необхідність обґрунтованого скасування ухвали суду першої інстанції.

На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

Учасники справи в судове засідання не звились, про дату слухання справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява, про розгляд справи за його відсутності, інші учасники справи про причини своєї неявки суду не повідомили. З огляду на положення частини 2 статті 372 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу без участі учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У цій справі підлягає перевірці правильність застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України щодо залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 223 ЦПК суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини 3 статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Судова практика Верховного Суду має сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача ( постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду (постанова Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (частини 1-6 статті 128 ЦПК України).

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частина 7 статті 128 ЦПК України).

Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 8 статті 128 ЦПК України).

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 13 статті 128 ЦПК України).

Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду (частина 7 статті 130 ЦПК України).

Підготовче засідання у справі, що переглядається, проводиться тривалий час 25 березня 2024 року було відкрито провадження у справі), причини такого тривалого розгляду є різними та залежали від неявки в судове засідання учасників справи, так і з причин, пов`язаних зі складом суду, що розглядав справу (вирішення самовідводу, передача справи іншому судді, відсутність судді та інш.).

Матеріалами справи встановлено, що представник позивача - адвокат Задерецький В.А. звертався до суду з письмовою заявою від 25 березня 2024 року про повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії з використанням засобів мобільного зв`язку у зв`язку з відсутністю електронного кабінету (а.с. 20).

На час постановлення оскаржуваної ухвали адвокат Задерецький В.А. був зареєстрований в електронному кабінеті.

Суд першої інстанції здійснював виклики позивача в судове засідання за адресою: АДРЕСА_1 . Між тим, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначав своє місце реєстрації за адресою: с. Лоцкіно Баштанського району Миколаївської області, що підтверджується також доданою копією паспорта громадянина України на ім`я позивача. Будь-яких даних про одержання судової повісток матеріали справи не містять.

Більш того, позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Задерецький В.А., при звернення до суду у позові зазначив, що він перебуває під вартою в СІЗО м. Миколаєва в рамках кримінального провадження у справі № 481/151/24.

Апеляційним судом із даних Єдиного реєстру судових рішень про процесуальні рішення в межах кримінального провадження у справі № 481/151/24 встановлено, що 19 липня 2024 року вироком Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання, у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, у зв`язку з чим 28 березня 2025 року ОСОБА_1 для відбування призначеного покарання направлено до Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)».

Суд першої інстанції жодного разу не виконав приписи частини 7 статті 130 ЦПК України щодо повідомлення позивача, який перебуває під вартою та в подальшому в місцях позбавлення волі, про дату, час і місце розгляду справи шляхом надсилання повістки та інших судових документів через адміністрацією місця утримання ОСОБА_1 .

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 червня 2025 року ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі, на невідбуту частину строком 6 (шість) років 5 (п`ять) місяців 29 (двадцять дев`ять) днів за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 липня 2024 року для проходження військової служби за контрактом засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом.

Після набрання ухвалою законної сили зобов`язано начальника Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)» передати засудженого підрозділу Національної гвардії України для його супроводження з установи виконання покарань до ІНФОРМАЦІЯ_4 для укладання контракту та проходження військової служби.

Ухвала набрала законної сили 20 червня 2025 року.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що у підготовче засідання, призначене на 11 листопада 2025 року та 03 грудня 2012 року представник позивача, якій був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився про причини суд не повідомив.

За матеріалами справи встановлено, що чергове судове засідання було призначено на 11 листопада 2025 року на 10.00 год., по дату, час і місце якого представника позивача було повідомлено через направлення повідомлення в його особистий електронний кабінет, яке він отримав 29 вересня 2025 року (а.с. 192). Таке повідомлення представника позивача є належним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи.

На наступну дату судового засідання 03 грудня 2025 року о 14.00 год. в матеріалах справи відсутні будь-які докази про повідомлення представника позивача адвоката Задерецького В.А. про це судове засідання.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б доводили про належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи позивача ОСОБА_1 . Водночас, норми ЦПК України дають змогу дійти висновку, що участь у судовому процесі представника в жодному разі не позбавляє учасника справи ( у цій справі позивача) брати участь у ньому особисто. Учасник справи, делегуючи свої процесуальні права та обов`язки представнику, самостійно вирішує, чи брати йому безпосередньо участь у справі також, чи ні, та повинен усвідомлювати наслідки представництва, в тому числі які можуть настати у випадку неналежної реалізації/виконання цим представником своїх повноважень.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки дійшовши такого висновку суд першої інстанції безпідставно не врахував наведених вимог цивільного процесуального закону щодо належного повідомлення позивача та його представника про дату, час і місце розгляду справи.

Залишення позову без розгляду у цій ситуації свідчить про неправомірне обмеження доступу до суду, оскільки позбавляє можливості позивача захистити свої права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду є необґрунтованим та не відповідає обставинам справи та нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання про судові витрати заявника по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції підлягають вирішенню судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі.

Керуючись статтями 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2025 року скасувати.

Справу за позовом за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - ОСОБА_2 , до Органу опіки та піклування Вільнозапорізької сільської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Новобузького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (натепер - Новобузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 20 січня 2026 року .