Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №461/8065/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/8065/25 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н. Б.

Провадження № 33/811/2050/25 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Лящука Максима Валерійовича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 2 грудня 2025 року,

з участю захисника правопорушника ОСОБА_1

– адвоката Лящука М.В.,

представника митниці – Сліпенка С.В.

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 155 645 (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 54 коп.

Вилучений, відповідно до протоколу №1136/209000/2025 від 05 серпня 2025 року транспортний засіб марки BMW, модель X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску - конфісковано в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 58684 (п`ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 73 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Згідно постанови судді 27 липня 2025 року в зону митного контролю пункту пропуску «Угринів – Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, у напрямку в`їзд в Україну, по смузі руху «червоний коридор», в`їхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , яким переміщувався товар: «автомобіль марки BMW, модель X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску».

Як підставу для переміщення вказаного транспортного засобу на митну територію України ОСОБА_3 подав до митного контролю товаросупровідні документи, у тому числі: митна декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 27 липня 2025 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Відповідно до поданої митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, на адресу Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЗБЕРЕЖЕНІ ВОЛЕЮ» (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 414, кв. 4, код ЄДРПОУ 45841319), переміщується як гуманітарна допомога товар: «автомобіль марки BMW, модель X5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску», відправником (донором) якого заявлена фізична особа ОСОБА_4 (Уронас Маріус) (Литва).

Декларування здійснив керівник Благодійної організації «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЗБЕРЕЖЕНІ ВОЛЕЮ» (код ЄДРПОУ 45841319) ОСОБА_1 , про що свідчить наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 27 липня 2025 на поданій митній декларації.

Будь-які документи, які б підтверджували факт вивезення вказаного транспортного засобу з території Євросоюзу як гуманітарної допомоги до митного контролю водієм не надано.

Під час здійснення митного контролю, на вимогу посадової особи митниці Іванюк О. надав: митну декларацію Республіки Польща (MRN) 25PL3010100022PGB9 та рахунок-фактуру від 26 липня 2025 року.

Відповідно до виявленої митної декларації Республіки Польща товар: «автомобіль марки BMW, модель Х5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску» експортовано з території Євросоюзу на адресу фізичної особи ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ). Продавцем товару є фізична особа ОСОБА_4 ) (Литва), а його вартість становить 1900 євро, що згідно з курсом Національного банку України на дату ввезення відповідає сумі 93291,71 грн.

В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 – адвокат Лящук М.В. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у ОСОБА_1 не було мети та умислу на вчинення правопорушення. Звертає увагу на те, що місцевий суд не взяв до уваги копію відповіді БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЗБЕРЕЖЕНІ ВОЛЕЮ» від 29 липня 2025 року; копію звернення військовослужбовця ОСОБА_7 ; копії актів приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою у кількості 15 шт. на 30 аркушах. Вважає, що протокол про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону. Акцентує увагу на те, що Порядком пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану не вимагається надання будь-яких документів, які б підтверджували факт вивезення товару з території Євросоюзу. Апелянт також зазначає, що єдиним власником транспортного засобу - автомобіля марки BMW, модель Х5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску, являється громадянин Литви ОСОБА_8 , що підтверджує технічний паспорт на автомобіль, та саме його ОСОБА_1 вказав у митній декларація як донора гуманітарної допомоги, так як з ним була домовленість щодо відправлення гуманітарної допомоги в Україну, де транспортний засіб мав бути переданий військовослужбовцю ОСОБА_7 . Крім цього адвокат звертає увагу на необ`єктивно визначений судом ОСОБА_1 розмір штрафу посилаючись на висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, так як такий не було зазначено у протоколі про порушення митних правил, а вартість транспортного засобу відрізняється від вартості вказаної у протоколі, крім цього, стягуючи із ОСОБА_1 витрати за зберігання товару на складі митниці, суд не зазначив на підставі яких документів визначив розмір – 58684 грн. 73 коп.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Лящука М.В. про задоволення апеляційної скарги, думку представника Львівської митниці Сліпенка С.В., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 486, 489 МК України суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дотримавшись вищезазначених вимог закону, об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній.

Так, ч.1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю, серед іншого, це їх переміщення через митний кордон з поданням до митного органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, що одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів.

Суб`єктивна сторона, враховуючи приписи ч. 1 ст. 458 МК України, передбачає наявність умислу чи необережності. При цьому, для кваліфікації дій за ст. 483 МКУ не мають значення мотив і мета їх учинення, а також те, чи настали від цього шкідливі наслідки.

Згідно зі ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Викладений у судовому рішенні висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про порушення митних правил №1136/209000/2025 від 05 серпня 2025 року; декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 27 липня 2025 року; митною декларацією Республіки Польща (MRN) 25PL3010100022PGB9; листом митних органів Республіки Польща №0201-IGM.542.1348.2025.2 від 19 серпня 2025 року; листом митних органів Литовської Республіки №(1.50Mr/20-05)3BE-5223 від 01 вересня 2025 року; доповідною та службовою записками; описом предметів затриманих у справі про ПМП №1136/209000/2025, яким дана належна правова оцінка з чим погоджується і апеляційний суд, та наведене спростовує доводи апеляційної скарги.

На переконання апеляційного суду, наведені вище докази є послідовними, логічними та взаємоузгоджуються між собою, яким суддя місцевого суду дала оцінку на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження з позиції належності, допустимості й достатності.

При цьому, апеляційний суд вважає. що суд першої інстанції вірно взяв до уваги, надану, на вимогу посадової особи митниці, ОСОБА_9 митну декларацію Республіки Польща (MRN) 25PL3010100022PGB9 та рахунок-фактуру від 26 липня 2025 року, відповідно до якої автомобіль марки BMW, модель Х5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2002 року випуску експортовано з території Євросоюзу на адресу фізичної особи ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ). Продавцем товару є фізична особа ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) (Литва), а його вартість становить 1900 Євро.

Будь яких документів, які б підтверджували факт вивезення вищезазначеного транспортного засобу з території Євросоюзу як гуманітарної допомоги до митного контролю водієм не надано.

Згідно ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 № 4397-ІХ визначено наступне: гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі; безоплатна допомога – надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій донорам гуманітарної допомоги; донори гуманітарної допомоги – юридичні або фізичні особи, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам такої допомоги.

Отже, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду, враховуючи вищенаведене, прийшла до вірного переконання, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) не може бути донором гуманітарної допомоги, оскільки автомобіль останнім передано ОСОБА_10 на платній основі, який, і являється власником зазначеного автомобіля, відтак, заявлена у митній декларації інформація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою як донор ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) не відповідає фактичним даним (документам), які встановлено під час здійснення митного контролю.

При цьому, апеляційний суд вважає. що суд першої інстанції вірно взяв до уваги висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003400-0676 від 18 серпня 2025 року, згідно з яким ринкова вартість колісного транспортного засобу марки BMW модель Х5 2002 року випуску станом на дату оцінки становить 345 878,97 грн., оскільки такий не спростовується іншими належними та допустимими доказами.

Відтак, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що вказані обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, оскільки останній вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товару, його вартості, а також характеру вантажу.

За таких обставин, доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, і його дії вірно кваліфіковано за вказаною нормою Закону.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Отже, виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Лящука М.В. є безпідставною, оскільки доказів на спростування висновків місцевого суду в ній не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції не здобуто.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Лящука М.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 2 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.