Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №333/11095/24 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/11095/24

Провадження № 2/333/134/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючої судді Наумової І.Й., за участі секретаря судового засідання: Кунець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтований наступним.

28 жовтня 2021 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір №2444185-104 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1. розділу 1 «Замовлення банківських послуг» Кредитного договору Позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: п. п. 1.2.2. Загальна сума кредиту: 67 700,00 грн.; п. п. 1.2.6. Строк кредиту: 48 місяців; п. п. 1.2.9. Проценти за користування кредитом: 0,01 % річних; п. п. 1.4. Комісія за обслуговування кредиту: 2,5 % щомісячно.

Відповідно до п.п. 1.2.5. Кредитного договору Відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п.п. 1.2.2. даного Розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України: на власні потреби у сумі 67 700,00 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору Відповідач погоджується з тим, що зобов`язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1.4. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань Позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору. Відповідач підтвердив, що дана Заява-Договір є невід`ємною частиною Договору.

Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі. Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною. Як наслідок, станом на 02.12.2024 року, заборгованість за Заявою - договором №2444185-104 про надання кредиту від 28 жовтня 2021 року, становить 90 144,20 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 61 371,70 грн.; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) – 8,59 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) – 28 772,50 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути на його користь з відповідачки вищевказану заборгованість за даним кредитним договором, а також судові витрати на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.01.2026 р. відкрито провадження по справі та призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, також встановлений строк для надання сторонами заяв по суті справи.

Відповідачка скористалась своїм процесуальним правом та в особі представника надала відзив на позовну заяву, в якому визнала позовні вимоги частково, а саме, відповідачка заперечує можливість стягнення щомісячної «комісії за обслуговування кредиту» у тій редакції, у якій вона описана в кредитній документації та розрахунках Банку, виходячи з прямих приписів законодавства про споживче кредитування та усталеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду. Кредитний договір зі споживачем, укладений шляхом приєднання до стандартної форми, є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» , продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. встановлення комісії як фіксованого щомісячного платежу, який не деталізує склад і вартість кожної конкретної послуги, суперечить самому підходу Закону до прозорості загальної вартості кредиту: споживач має розуміти, за що саме платить, і мати можливість перевірити, чи були послуги фактично надані, з якою періодичністю та якою собівартістю. Тобто плата може стягуватись тільки за реальну, індивідуалізовану послугу, яка надана на вимогу споживача понад мінімум, що законом встановлений як безоплатний. Так, у заяві-договорі про надання споживчого кредиту №2444185-104 від 28.10.2021р. міститься умова про стягнення з відповідача щомісячної «комісії за обслуговування кредиту» у розмірі 2,5%, однак ця умова сформульована загально, без будь-якої конкретизації її змісту, підстав, мети чи переліку послуг, за які фактично сплачується відповідна плата. Відсутність визначеності щодо того, що саме становить предмет такої «комісії», унеможливлює встановлення правової підстави для стягнення коштів і порушує принцип прозорості та зрозумілості умов договору, який є ключовим у споживчому кредитуванні відповідно до статті 6 Закону України «Про споживче кредитування». В кредитному договорі №2444185-104 встановлена комісія за обслуговування кредиту, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Навіть за умови передбачуваності зазначеної комісії у договорі, таке правило не може «легалізувати» платіж, що не має правової підстави. Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №2444185-104 від 28.10.2021 станом на 02.12.2024р. загальна заборгованість становить 90144,20 грн. Загальна сума заборгованості по комісії за період з 28.10.2021р. до 02.12.2024р. становить 35542,50 грн (у тому числі сума сплаченої комісії у розмірі 6770,00грн.). Отже, без урахування зазначеної комісії сума заборгованості за тілом кредиту складає 54601,70 грн. (Розрахунок: 90144,20грн. – 28772,50 грн. нарахованої комісії – 6770,00 грн. сплаченої комісії = 54601,70 грн.). Позовні вимоги можуть бути задоволені лише в частині стягнення суми 54601,70 грн. боргу за тілом кредиту та 8,59 грн. боргу по процентам. В іншій частині заявлені вимоги відповідачка просить залишити без задоволення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений, в позові міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце слухання повідомлялась. У відзиві на позов відповідачка та її представник клопотали розглянути справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їй правовідносини.

28.10.2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписала заяву-анкету про надання споживчого кредиту №2444185-104 на рефінансування заборгованості в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб на таких умовах: п. 1.2.2 сума кредиту - 67700,00 грн.; п. 1.2.3 комісія за надання кредиту – 0%; п. 1.2.6 строк кредиту - 48 місяців; п. 1.2.9 проценти за користування кредитом - 0, 01 % річних; п. 1.3. порядок та повернення кредиту та процентів – нараховується щомісячно, п. 1.4 - комісія за обслуговування кредиту - 2,5 % щомісячно.

У пунктах 1.12., 1.13 розділу першого кредитного договору позичальник доручив банку перерахувати зараховані кредитні кошти для погашення заборгованості по двох іншим кредитним договорам.

Також сторонами підписаний графік платежів, в якому визначені дати здійснення щомісячних платежів по сплаті тіла кредиту, процентів та комісії, та суми цих платежів.

Як вбачається з дослідженого судом розрахунку заборгованості, банком було нараховано до сплати заборгованість станом на 14.05.2023 року у розмірі 60999 грн. 54 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту у розмірі 36144 грн. 87 коп.; заборгованість за відсотками - 0,45 грн.; заборгованість по комісії - 24854 грн. 22 коп. (а.с.11-12).

Випискою по особовим рахункам кредитного договору №043/6137911-СК з 20.11.2018 по 13.12.2024 р. підтверджено надання позивачем відповідачці кредитних коштів, обумовлених вищевказаним кредитним договором, шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 71000,00 грн. на відкритому позивачем кредитному рахунку на ім`я відповідачки. Також з цієї виписки вбачається, що відповідачка систематично користувалась кредитними коштами, періодично здійснювала погашення кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №2444185-104, складеного позивачем, відповідачка станом на 02.12.2024 р. має заборгованість в сумі 90 144,20 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) – 61 371,70 грн.; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) – 8,59 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) – 28 772,50 грн.

З виписки з кредитного рахунку позичальниці ОСОБА_1 вбачається, що позивачем виконані його зобов`язання за цим кредитним договором та надані обумовлені договором кредитні кошти. Також з цієї виписки вбачається, що відповідачка не виконувала належним чином свої кредитні зобов`язання з погашення тіла кредиту та сплати відсотків за користування, внаслідок чого по ним виникла кредитна заборгованість. У відзиві на позов відповідачка не заперечувала обставини щодо неналежного виконання нею умов договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) та відсотків за користування кредитними коштами, стягнути заборгованість по комісії за обслуговування кредиту у розмірі

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

Аналогічні правові висновки застосовані Верховним Судом в постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до позичальника про стягнення кредитної заборгованості.

Судом установлено, що умовами кредитного договору від 28.10.2021 року, зокрема пунктами 1.2, 3.1.2, 3.1.4, додатком до нього - графіком платежів передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту, яка складає 2,5 % щомісячно. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 1692 грн. 50 коп. щомісяця. При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. В графік платежів містяться графи про послуги банку за розрахункове-касове обслуговування (пуста графа), комісія за надання кредиту (зазначено нуль), комісія за обслуговування в якій зазначено щомісячні суми по 1692,50 грн., при цьому, які саме послуги з обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцемо, обґрунтованого розрахунку вартості таких послуг, ні в самому договору, ні в даному графіку не зазначені.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що положення пункту 1.2, 3.1.2, 3.1.4 кредитного договору укладеного між сторонами у справі та додатку до нього - графіку платежів, в частині обов`язку позичальниці ОСОБА_1 щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення комісії в розмірі – 28 772,50 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

З виписок по рахунку та розрахунку заборгованості слідує, що відповідачем сплачено комісію за обслуговування кредиту в сумі 6770,00 грн.

Враховуючи, що нарахування та стягнення комісії за обслуговування кредиту є нікчемною умовою, то сплачена позичальницею сума на комісію підлягає зарахуванню в погашення тіла кредиту, тому сума заборгованість по тілу кредиту, яка підлягає стягненню з позичальниці на користь позивача становить 54 601,70 грн. = (61 371,70 грн. (заявлений позивачем розмір боргу по тілу кредиту) - 6770,00 грн. (сплачені кошти позичальницею на комісію за обслуговування кредиту).

Таким чином, позовні вимоги АТ «Таскомбанк» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №2444185-104 від 28.10.2021 року, яка становить 54 610,29 грн. та складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 54 601,70 грн. та заборгованості по процентам (в т.ч. прострочена) – 8,59 грн. В іншій частині заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам (60,58%), а саме, у розмірі 1467,49 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81,141, 263-265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443) кредитну заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором № №2444185-104 від 28.10.2021 року у розмірі 54 610,29 грн. (п`ятдесят чотири тисячі шістсот десять гривень 29 копійок), в тому числі:заборгованість по тілу кредиту у розмірі 54 601,70 грн. та заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) – 8,59 грн

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443) витрати на сплату судового збору у розмірі 1467,49 грн.

В іншій частині, заявлені вимоги, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 19.01.2026 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й. Наумова