Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №333/8626/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №333/8626/25

Суддя: Наумова І. Й.

Єдиний унікальний номер 333/8626/25

Провадження № 3/333/68/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумова І.Й., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕНА № 5624783 від 01.09.2025 року, 01 вересня 2025 року о 17 годині 03 хвилини, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом КIA CARENS д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в м. Запоріжжя по вул. Автозаводська, 40 не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, а також перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме бордюр ний камінь. Автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Потерпілих не має. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 ПДР – водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу; п.10.1 ПДР- інші порушення ПДР, порушення правил перестроювання,зміни напрямку руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕНА № 440674 від 01.09.2025 року, 01 вересня 2025 року о 17 годині 03 хвилини, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом КIA CARENS д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в м. Запоріжжя по вул. Автозаводська, 40 та після скоєного ДТП за його участі, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вживав алкогольні напої. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі у лікар нарколога та підтверджується висновком 6440, результат: алкогольне сп`яніння від 01.09.2025 року. Від керування відсторонений, про повторність попереджено, чим порушив п.2.10.є ПДР – вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Мурашко І.О. заперечував проти даних протоколів, надав клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, зазначивши, що ОСОБА_1 01.09.2025 року приблизно в 16 годині 30 хвилин знаходився за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1 , в цей час до нього приїхав його товариш ОСОБА_2 на автомобілі КІА CARENS державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 поїхати до нього додому, а саме на АДРЕСА_2 і посидіти у нього, щоб поспілкуватися так як вони один одного давно не бачили. На пропозицію ОСОБА_3 погодився, і вони в магазині купили продукти харчування та алкогольні напої і на автомобілі ОСОБА_2 КІА CARENS д. н. з. НОМЕР_1 , та під його керуванням поїхали на вулицю Володимира Українця будинок 18. Під час руху на вказаному автомобілі, приблизно о 17 годині 1 вересня 2025 року на вулиці Автозаводській біля будинку 40 ОСОБА_2 стало зле, як він потім пояснив в нього несподівано піднявся тиск і почало боліти в грудях в області серця, він втратив керування автомобілем КІА CARENS д. н. з. НОМЕР_1 і скоїв зіткнення з бордюрним каменем в наслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Коли автомобіль після зіткнення зупинився ОСОБА_4 поспілкувався з ОСОБА_5 , зрозумів, що йому необхідна допомога лікарів, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_6 , і попросив останнього приїхати і відвести ОСОБА_5 в лікарню. На що ОСОБА_7 погодився, він приїхав на місце ДТП, ОСОБА_5 сів в його автомобіль і вони поїхали в лікарню, також ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що він зателефонував знайомому евакуаторщику і той приїде і забере автомобіль ОСОБА_5 і відвезе його на стоянку, а ОСОБА_8 необхідно зачекати евакуатор біля автомобіля ОСОБА_2 . Коли ОСОБА_7 повіз ОСОБА_5 в лікарню, ОСОБА_1 , для того щоб вийти з стресової ситуації відкрив пляшку коньяку і випив з неї десь 150 грам. Коли ОСОБА_1 , чекав приїзду евакуатора, приїхали працівники Управління патрульної поліції в Запорізькій області, першим, що вони зробили, це - задали питання чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, на що ОСОБА_8 відповів, що алкогольні напої він вживав вчора і сьогодні після події ДТП, але він автомобілем не керував, це автомобіль його товариша, якого на разі повезли до лікарні. Але працівники поліції його слухати не стали і склали відносно нього два протоколи за ДТП і керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також винесли постанову за керування транспортним засобом без документів. ОСОБА_1 неодноразово пояснював працівникам патрульної поліції, що свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в нього не має, автомобілем він не керував, ДТП він не скоював, так як це автомобіль його товариша ОСОБА_2 , яким той і керував. Оскільки ОСОБА_4 не керував даним автомобілем, відносно нього не може бути складений адміністративний протокол.

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_2 , що 01.09.2025 року приблизно в 16 годині 30 хвилин він заїхав до свого товариша ОСОБА_9 і запропонував йому поїхати до нього додому, а саме на вулицю Володимира Українця будинок АДРЕСА_2 . На його пропозицію Павло погодився, і вони в магазині купили продукти харчування та алкогольні напої і на належному йому автомобілі КІА CARENS д. н. з. НОМЕР_1 , та під його керуванням поїхали на вулицю Володимира Українця будинок 18. Під час руху на вказаному автомобілі, приблизно о 17 годині 1 на вулиці Автозаводській біля будинку 40 йому стало зле, він втратив керування автомобілем і скоїв зіткнення з бордюрним каменем в наслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Після чого їх спільний знайомий ОСОБА_10 відвіз його в 5 міську лікарню. Також вказав, що саме він керував автомобілем КІА CARENS д. н. з. НОМЕР_1 , і він скоїв зіткнення з бордюрним каменем, алкогольні напоїв той день він не вживав. Також додав, що він має хронічне захворювання: гіпертензія II ступеню і серцева недостатність.

Частиною 4 ст.130КУпАП встановлена відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Згідно з ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Частиною 1 ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтями 245-246, 280 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, тобто докази мають бути спрямованими саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння або відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено термін «керування транспортним засобом», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

На підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП, до суду надано:

- протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕНА № 440674 від 01.09.2025 року;

- протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕНА № 5624783 від 01.09.2025 року;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.09.2025 року;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 01.09.2025 року;

- відеозапис, доданий до протоколів про адміністративне правопорушення;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.09.2025 року;

- схема місця ДТП та фотокартки.

Дослідивши зміст протоколів з додатками, заслухавши захисника, дослідивши пояснення свідка, суд приходить до таких висновків.

З переглянутих у судовому засіданні відеоматеріалів вбачається, що ОСОБА_1 заперечує керування ним транспортним засобом та неодноразово зазначає, що автомобілем він не керував. Момент руху та момент ДТП даного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на відеозаписі не зафіксовано. Іншої сторони ДТП, потерпілих не встановлено. Працівник поліції посилається на пояснення свідків на бодікамеру щодо керування транспортним засобам ОСОБА_1 , однак досліджений відеозапис не містить таких пояснень свідків, матеріали даної адміністративної справи також не містять посилання пояснень свідків.

Також суд звертає увагу, що поліцейські, які складали матеріали справи про адміністративне правопорушення, у тому числі протокол про адміністративне правопорушення, безпосередньо не виявили факт порушення Правил дорожнього руху України, зазначений у протоколі. Персональну інформацію щодо осіб, які безпосередньо фіксували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повідомити не змогли. Самі по собі матеріали адміністративної справи не місять даних про осіб, які виявили адміністративне правопорушення. Переглянутий у судовому засіданні відеозапис фіксує лише процес складання протоколу.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення « за відсутності розумних підстав для Сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумцій.

Також в даному випадку суд вважає за необхідне застосувати рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії та Карелін проти Росії», у яких суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зазначити з огляду на інкриміновані ОСОБА_1 фактичні обставини, адміністративна відповідальність за ст.124, ст. 130 КУпАП настає за керування транспортним засобом в стані, зокрема алкогольного сп`яніння.

Отже, обов`язковому з`ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом.

Натомість, матеріали справи не мають жодних доказів того, що ОСОБА_1 01 вересня 2025 року о 17 годині 03 хвилини, керував транспортним засобом КIA CARENS д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в м.Запоріжжя по вул.Автозаводська, 40.

Зазначені обставини не підтверджуються ні матеріалами справи, ні протоколом про адміністративне правопорушення, ні відеозаписом події.

При цьому основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом,та зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, матеріали справи не містять жодного доказу керування ОСОБА_11 вказаним транспортним засобом.

Судом був досліджений відеозапис з місця правопорушення, на якому не зафіксовано факту керування саме ОСОБА_11 транспортного засобу. Натомість, на відеозаписі зафіксовано лише факт складання протоколу про адміністративне правопорушення.

В п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини та адміністративні правопорушення на транспорті» містяться роз`яснення, що під керуванням слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспортного засобу.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_11 правопорушення, яке інкримінується йому, не знайшов підтвердження, а враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, як передбачено ч. 3 ст. 62 Конституції України, це дає підстави дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_11 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Суд приходить до висновку, що протоколи про адміністративні правопорушення та докази, долучені до протоколів, містять у собі суперечливі та сумнівні відомості, що не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, в частині того, що докази про що-небудь можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про відсутність у матеріалах справи достатньої кількості належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним вимог п.12.1, 10.1, 2.10.є Правил дорожнього руху за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення Серії ЕНА № 440674 від 01.09.2025 року; Серії ЕНА № 5624783 від 01.09.2025 року та, відповідно, вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.

Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Керуючись ст.ст.38, 122-4,124,130, п.7 ст.247, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.4 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Ірина Йосипівна Наумова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua