Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №333/9126/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/9126/25

Провадження №2/333/732/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/9126/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 , який було зареєстровано 02 лютого 2013 року Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (актовий запис №39), посилаючись на те, що життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні відносини, фактичні шлюбні відносини припинені з березня 2022 року. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо та суперечить її інтересам. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка і її представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином, представник позивачки надала заяву, в якій просила розглядати справу за їхньої відсутності, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечують.

Відповідач, повідомлений судом своєчасно і належним чином про час і місце розгляду справи, у судові засідання не з`являється. Оскільки суд немає відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, тому вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого повторно 12.09.2025 року, Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 02 лютого 2013 року зареєстровано шлюб між сторонами, про що складено відповідний актовий запис за №39 (а.с.4).

Згідно зі свідоцтвом про народження, сторони є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Судом встановлено, що сім`я розпалася остаточно, спільне господарство не ведеться, бажання до примирення у позивача відсутнє. Відновити шлюб неможливо, так як між сторонами відсутня любов, взаємна довіра і повага.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Згідно з ч.ч.3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно зі ст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У даному випадку позивач вважає неможливим з моральної точки зору продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов`язати її прийняти заходи до примирення.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що мають суттєве значення.

На підставі ч.1 ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка клопотання про відновлення дошлюбного прізвища не заявляла.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.21, 56, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, ч.4 ст.223, ст.ст.10-13, 77-81, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який було зареєстровано 02 лютого 2013 року Мелітопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мелітопольському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №39.

ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 20 січня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков