Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №332/6149/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6149/25

Провадження № 3/332/69/26

Постанова

Іменем України

20.01.2026 м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Яцун О.С., за участю адвоката Мухіна Антона Анатолійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інші відомості відсутні),

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Встановив:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 500061 від 01.11.2025, водій ОСОБА_1 01.11.2025 о 09-38 год. у м. Запоріжжі, вул. Скворцова, буд. 1, керував транспортним засобом Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкірного покрову обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений. Про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

До протоколу про адміністративне правопорушення в обґрунтування його змісту долучені: картка обліку адміністративного правопорушення, рапорт інспектора поліції, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції, довідки з бази «Адмінпрактика» та «Армор», диск з відеофіксацією правопорушення.

У судове засідання, належним чином повідомлений ОСОБА_1 , не з`явився, причину неявки та своїх заперечень суду не повідомив.

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Мухіна А.А. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, згідно змісту якого: з оглянутого відеозапису, що був долучений до матеріалів справи вбачається, що поліцейськими порушена процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія, а саме, працівниками патрульної поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі.

У судовому засіданні адвокат Мухін А.А. просив закрити провадження у справі з посиланням на доводи, зазначені ним у поданому клопотанні.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушення – це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17.12.2008 № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту Інструкція), затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858.

Вказаними нормативно-правовими актами встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 розділу І Інструкції).

За змістом ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З наведеного слідує, що огляд на стан сп`яніння у медичному закладі є невід`ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов`язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди зафіксувати відмову. Разом з цим, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я.

У направленні, форма якого визначена у додатку № 1 до Інструкції, має бути зазначений конкретний заклад охорони здоров`я, що входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, точний час видачі направлення та інше.

І лише у випадку, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною і очевидною. Доказами такої відмови можуть бути пояснення свідків або її відеофіксація.

З наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а лише прохав працівників поліції дочекатись його командира, оскільки він є військовослужбовцем і мав відповідні інструкції від нього на випадок виниклої ситуації. У подальшому від поліцейського пропозиції ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога не надходило, направлення не складалось.

У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 01.11.2025, у якому зазначено, що особа на огляд у заклад охорони здоров`я не доставлялась, причому причина не доставлення особи поліцейським не зазначена.

З відеозапису, що міститься у матеріалах справи, вбачається, що направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу не було вручено останньому до початку складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд констатує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі забезпечений не був, об`єктивних на це причин судом не встановлено.

Суд також враховує той факт, що згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 7958 від 01.11.2025 (12-06 година) КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» ЗОР, ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння.

Ураховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 як порушення п. 2.5 ПДР України та притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, суд доходить висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, згідно стандарту доведення «поза розумним сумнівом», не знайшли свого підтвердження.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 280 КУпАП, суд

Постановив:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С. Яцун