Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 07 січня 2026 р.
Справа: №308/17274/25
Суддя: Наумова Н. В.
Справа № 308/17274/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді – Наумової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання – Передерій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 308/17274/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гримут Дмитро Юрійович, до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гримут Дмитро Юрійович, звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що 20.04.2025 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , був укладений договір позики грошових коштів у формі письмової боргової розписки.
За умовами вказаного договору Позичальник взяв у Позикодавця в борг грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) Доларів США, які зобов`язався повернути 20.06.2025 року.
20.06.2025, тобто в день настання дати виконання грошового зобов`язання, Позичальник його не виконав, оскільки грошові кошти не повернув.
Позивач зазначає, що з вказаного часу ОСОБА_4 почав уникати зустрічей з ОСОБА_1 , а на всі її телефонні дзвінки й повідомлення почав відповідав однотипними обіцянками повернути борг «завтра», «післязавтра» або «на днях», що триває вже 5 місяців. Як наслідок, відповідач досі не погасив своє зобов`язання перед позивачкою та не повернув їй взяті в позику грошові кошти.
На думку позивача, у даному випадку боржник умисно, без жодних поважних причин прострочив виконання зобов`язання, а саме не повернув їй суму боргу в розмірі 3 000 Доларів США у зазначений в розписці строк – 20.06.2025.
На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь суму боргу за договором позики від 20.04.2025в розмірі 3 000 (три тисячі) Доларів США та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач та її представник у дане судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Через канцелярію суду ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, згідно якої позов підтримує та просить його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, згідно якої позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.04.2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , було укладено договір позики грошових коштів у формі письмової боргової розписки, згідно якої ОСОБА_5 взяв у борг від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 3 000 (три тисячі) Доларів США, які зобов`язався повернути до 20.06.2025 року.
Вказані обставини підтверджуються розпискою відповідача від 20.04.2025 року, оригінал якої додано позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
З огляду на ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем).
Згідно з ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визнаних родовими ознаками.
За приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.
За своєю юридичною природою договір позики є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-79цс14.
Як встановлено судом, відповідач свої зобов`язання за вищезазначеним договором позики не виконав і суму боргу в обумовлений у договорі строк позивачу не повернув.
На підтвердження невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повернення суми позики позивач надала суду оригінал розписки відповідача від 20.04.2025 року.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 25 квітня 2012 року у справі №6-24ц12, наявність оригіналу розписки в кредитора свідчить про існування невиконаного зобов`язання.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач виконав свої зобов`язання за договором позики та повернув позивачу грошові кошти.
Щодо стягнення боргу в іноземній валюті.
Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2022 року у справі №756/1712/21 (провадження №61-17390св21), заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, в якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18), №464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) та №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18).
Враховуючи укладення договору позики в іноземній валюті, усталену практику Верховного Суду з цього питання, суд вважає можливим стягнення заборгованості за договором позики у валюті договору позики, а саме у доларах США.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, доведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог. Крім того, відповідач у письмові заяві від 08.01.2026 року позовні вимоги визнав у повному обсязі, така заява не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе прийняти цю заяву відповідача та позов задовольнити у повному обсязі, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договором позики від 20.04.2025 року в розмірі 3 000 (три тисячі) Доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Понесені позивачем судові витрати у загальному розмірі 1 868,44 грн. підтверджуються квитанціями від 24 листопада 2025 року № 4957-7019-8404-7647 на суму 1 262,84 грн. та від 24.11.2025 року № 0670-0513-2303-5258 на суму 605,60 грн.
У зв`язку із викладеним, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги повністю, суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету суму сплаченого судового збору в розмірі 934,22 грн. (50% від загального розміру судового збору) та стягнути з відповідача на користь позивача витрати із сплати судового збору у розмірі 934,22 грн. (50% від загального розміру судового збору).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, загальна сума очікуваних позивачем судових витрат становить 21 868,44грн. (1 262,84+ 605,60 + 20000), яка складається з складається з:
- судового збору в розмірі 1 262,84 грн. за подання даної позовної заяви;
- судового збору в розмірі 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову;
- витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката в даній справі в розмірі 20 000 грн.
Однак, представником позивача не надано розрахунок витрат на правничу допомогу, договір. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, за відсутності яких суд не вбачає жодних підстав задля відшкодування цих витрат.
За ухвалою від 27.11.2025 року судом було вжито заходів забезпечення позову у цивільній справі № 308/17274/25, шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені на відкритих в Україні банківських рахунках громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , УЗНР НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , - в межах суми заявлених позовних вимог, а саме 3 000 Доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 20.11.2025 (день подачі позову) становить 126 284,40 грн. (Сто двадцять шість тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 40 копійок).
Як зазначено у ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Жодних клопотань від сторін про скасування заходів забезпечення позову до суду не надходило, тому з огляду на вищенаведені положення діючого законодавства суд не вбачає підстав задля їх скасування.
Керуючись ст. ст. 526, 530, 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гримут Дмитро Юрійович, до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики – задовольнити повністю.
Стягнути з громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 (зі слів фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), паспорт громадянина Азербайджанської Республіки НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , суму боргу за договором позики розмірі 3 000 (три тисячі) Доларів США.
Стягнути з громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 (зі слів фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), паспорт громадянина Азербайджанської Республіки НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати із сплати судового збору у розмірі 934,22 грн. (Дев`ятсот тридцять чотири гривні 22 копійки).
Повернути частково з Державного бюджету України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 934,22 грн. (Дев`ятсот тридцять чотири гривні 22 копійки), сплачений за квитанціями від 24 листопада 2025 року № 4957-7019-8404-7647 на суму 1 262,84 грн. та від 24.11.2025 року № 0670-0513-2303-5258 на суму 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 (зі слів фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ), паспорт громадянина Азербайджанської Республіки НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 14.01.2026 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua