Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №629/8625/25 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/8625/25

Номер провадження 2-а/629/8/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026 року м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді- Мицик С.А., за участю секретаря судового засідання -Хворостинка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято відносно нього постанову за справою про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови, він, будучи військовозобов`язаним, без поважної причини не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 28.04.2025 о 14.00 год. у строк, визначений повісткою №3198385 для уточнення даних, яка була надіслана йому рекомендованим листом через відділення Укрпошти з описом вкладення та повідомленням про вручення, після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. Вказана повістка була повернута до відправника з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». По факту неприбуття направлено до Лозівського РВП ГУНП в Харківській області звернення про розшук та доставку осіб. Вважає оскаржувану постанову незаконною, безпідставною та необґрунтованою як нормативно, так і документально, такою що винесена з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.06.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення №2067, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП , та на нього накладений штраф у розмірі 17000 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 поштовим зв`язком було направлено повістку №3198385 про виклик на 28.04.2025 о 14 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних, але ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 28.04.2025 без поважної причини не з`явився, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Разом з тим, постанова не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис, на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку 28.04.2025 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк визначений повісткою №3198385.

За приписами частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, суду не надано.

Правом подання відзиву, правом доказування правомірності свого рішення відповідач не скористався.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою позивача прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлялася ОСОБА_1 поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.

Відповідач не надав суду копію повістки, яка б доводила, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на конкретну дату та час, не надав доказів, що ОСОБА_1 отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання, та не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА_1 зафіксовано відповідним актом.

Таким чином, відповідачем не доведено, що у ОСОБА_1 виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов`язку ОСОБА_1 ухилився.

Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст.77 КАС України перекладають обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд доходить висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,72-78,242,243,244,246,286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задовольнити.

Скасувати постанову, складену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 по справі про адміністративне правопорушення №2067 від 26 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.А. Мицик