Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Шахрайство
Дата: 19 січня 2026 р.
Справа: №642/7985/25
Суддя: Цибульська С. В.
Справа № 642/7985/25
Провадження № 1-кп/642/33/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025221220000384 від 21.03.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нове Світло, Старобешевського району, Донецької області, розлученого, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за таких обставин.
В Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області перебувала на обліку пенсіонерка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка мала відкритий рахунок в АТ «Ощадбанк», на який надходили пенсійні виплати, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: державне пенсійне забезпечення за віком. Зазначені виплати, а саме: пенсію за віком, ОСОБА_5 отримувала кожного місяця шляхом зарахування вказаних грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 , що відкритий та обслуговується в АТ «Ощадбанк». 21.03.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .
В період часу з 01.04.2022 по 30.09.2024 на розрахунковий рахунок померлої пенсіонерки ОСОБА_5 IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області, працівники якого не були обізнані про смерть ОСОБА_5 , щомісячно надходили грошові кошти - пенсійні виплати на загальну суму 142 037 (сто сорок дві тисячі тридцять сім) гривень 02 коп., а саме:
-з січня 2023 року по лютий 2023 року щомісячна сума пенсійної виплати становила 4255,41 грн;
-з березня 2023 року по лютий 2024 року щомісячна сума пенсійної виплати становила 4906,51 грн;
-з березня 2024 року по вересень 2024 року щомісячна сума пенсійної виплати становила 5261,62 грн.
В цей час у сина померлої пенсіонерки ОСОБА_5 – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману. В ході реалізації свого умислу, ОСОБА_4 умисно, в порушення ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», шляхом обману, який виразився у замовчуванні відомостей, які мають бути повідомлені, а саме: не повідомив органи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про наявність підстав для зупинення нарахування пенсії, яка нараховувалась ОСОБА_5 , маючи при цьому реальну можливість це зробити, маючи безпосередній доступ до банківської картки пенсіонерки ОСОБА_5 № НОМЕР_3 , розрахунковий банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 , яка була відкрита тa обслуговується в банківській установі АТ «Ощадбанк» та належала померлій, знаючи пін-код від зазначеної банківської картки, а також те, що на вказаний рахунок щомісяця находять грошові кошти у вигляді пенсійних виплат від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, маючи корисливий мотив на заволодіння цими грошовими коштами, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій, свідомо бажаючи настання таких наслідків, усвідомлюючи, що жодних прав на кошти, які надходять на зазначену банківську карту він не має, з метою заволодіння грошовими коштами у вигляді щомісячної пенсійної виплати, ОСОБА_5 у період з 01.04.2022 по 30.09.2024 шляхом здійснення фінансових операцій зі зняття готівкових коштів у банкоматах, а саме:
1) АТ КБ «ПРИВАТБАНК»:
-за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 29А - 17.04.2023, 16.08.2024;
-за адресою: м. Харків, пров. Донецький, 18 - 18.05.2024, 14.09.2024;
-за адресою: м. Харків, пров. Пискунівський, б/н ст.м. «Центральний ринок» - 04.07.2024, 14.09.2024;
2) АТ «ОЩАДБАНК»:
-за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3 ТЦ «РОСТ» - 14.01.2023, 19.02.2023, 16.03.2023, 19.05.2023, 17.06.2023, 20.08.2023, 16.09.2023, 18.03.2024;
3) АТ «УКРЕКСІМБАНК»:
-за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3 ТЦ «РОСТ» - 19.03.2024, 20.03.2024, 16.04.2024;
4) АТ «ГРАНД БАНК»:
-за адресою: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3 ТЦ «РОСТ» - 17.04.2023, 18.03.2024;
заволодів грошовими коштами на загальну суму 142 037,02 гривень.
Отже у період часу з 01.04.2022 по 30.09.2024 ОСОБА_4 незаконно, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами Державного бюджету України, що були нараховані ГУ ПФУ в Харківській області, якими розпорядився на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на суму 142 037,02 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що у березні 2022 року померла його мати – ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_4 знав, що на картку його матері надходять пенсійні виплати. Маючи доступ до вказаної банківської картки, знаючи ПІН-код до неї, у період з квітня 2022 року по вересень 2024 року ОСОБА_4 здійснював зняття коштів з банківського рахунку його померлої матері через банкомати різних банків та розпорядився отриманими коштами на власний розсуд.
Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які наполягали на розгляді кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням документів, що характеризують особу обвинуваченого.
За таких обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, розлучений, має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, негативні характеристики відсутні.
Як вбачається з досудової доповіді, складеної провідним інспектором Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, інформація, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_4 , його спосіб життя, історія правопорушень, а також середня ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення вказують на те, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розслідуванню кримінального проступку.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За таких обставин, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, застосовує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, враховує наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомості про особу винного, у зв`язку з чим суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Представником потерпілого ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області – ОСОБА_6 , заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 142 037,02 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. В обґрунтування цивільного позову представник потерпілого посилається на те, що в результаті протиправних дій ОСОБА_4 , а саме: заволодінні грошовими коштами, профінансованими на виплату пенсії ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області була завдана матеріальна шкода у загальному розмірі 142 037,02 грн.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Відповідно до положень частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав заявлений до нього представником потерпілого цивільний позов у повному обсязі, прокурор просила задовольнити позов.
Вислухавши думку обвинуваченого, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи те, що вимога про стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого є обґрунтованою, вказана шкода обвинуваченим у добровільному порядку не відшкодована, крім того позов повністю визнаний обвинуваченим, суд доходить висновку, що цивільний позов ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_4 про відшкодування завданої кримінальним правопорушення майнової шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Згідно зі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення судової фото-портретної експертизи № 8959 від 02.12.2025 у розмірі 18 235,44 грн.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 374, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 протягом пробаційного нагляду обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз`яснити ОСОБА_4 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 142 037 (сто сорок дві тисячі тридцять сім) грн 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення судової фото-портретної експертизи № 8959 від 02.12.2025 у розмірі 18 235 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять п`ять) грн 44 коп. на користь держави.
Речові докази, а саме: фотознімки «2444074294.jpg», «2444074301.jpg», «2444074303.jpg», «2407629060.jpg», «2407629065.jpg», «2407629070.jpg»; цифрові зображення «Image 2025-11-20 at 10.42.41 (6).jpg» «Image 2025-11-20 at 10.42.41 (3).jpeg – залишити у матеріалах кримінального провадження № 12025221220000384 від 21.03.2025.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Холодногірський суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий суддя ОСОБА_7
Оригінал: reyestr.court.gov.ua