Постанова від 15 січня 2026 р. у справі №953/8341/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/8341/25

н/п 3/953/140/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду міста Харкова Демченко С.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника - адвоката Захарова В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411204 від 03 серпня 2025 року ОСОБА_1 03 серпня 2025 року о 15 годині 50 хвилин керував транспортним засобом Jeep Patriot, номерний знак НОМЕР_2 , у м. Харкові по в-зд Червоний, 1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамери поліцейського, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.5 Правил дорожнього руху України, зокрема, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

21 листопада 2025 року на адресу суду від захисника – адвоката Захарова В.В. надійшли письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в якому просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що матеріали, долучені до протоколу, не містять доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 03 серпня 2025 року о 15 годині 50 хвилин транспортним засобом, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. До матеріалів справи долучений відеозапис, на якому зафіксовані події, що мали місце 03 серпня 2025 року, проте на ньому не зафіксований рух транспортного засобу та факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом. Долучені до протоколу про адміністративне правопорушення письмові пояснення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не є належними доказами, оскільки не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. З огляду на вищевикладене, просив суд закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 03 серпня 2025 року він не керував жодним транспортним засобом. Того дня, перебуваючи на дорозі вздовж вулиці Шевченка на перехресті з в`їздом Червоним в м. Харкові, він стояв та спілкувався зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 . У цей час підійшов малознайомий йому ОСОБА_2 , під надуманим приводом спровокував конфлікт та наніс йому тілесні ушкодження. У подальшому щодо ОСОБА_2 за вказаною подією Київський районний суд м.Харкова постановив за вирок, яким засудив за спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . Зазначив, що працівників поліції на місце події викликала його співмешканка ОСОБА_3 . Після прибуття працівників поліції на місце події ОСОБА_1 та його співмешканка ОСОБА_3 повідомили поліцію про дійсні обставини, що мали місце 03 серпня 2025 року, проте працівники поліції жодним чином не відреагували на них та ніяких матеріалів стосовно противоправних дій ОСОБА_2 не склали, не зафіксували спричинені ОСОБА_1 йому тілесні ушкодження.

Захисник – адвокат Захаров В.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 пояснила, що 03 серпня 2025 року вона зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 стояла вздовж вулиці Шевченка на перехресті з в`їздом Червоного в м. Харкові та спілкувалися на особисті теми. Потім до них підійшов раніше візуально знайомий їй сусід, який мешкає в будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , та безпричинно спровокував конфлікт з ОСОБА_1 , а потім наніс йому декілька ударів руками в ділянку голови. Після чого між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почалась бійка. ОСОБА_3 намагалася захистити Бурлаку С.А. та припинити сутичку, внаслідок чого також отримала тілесні ушкодження від ОСОБА_2 . Після того як сутичка між чоловіками була припинена, вона почала надавати допомогу ОСОБА_1 , у якого була розбита голова та поранений палець на руці. Потім вона викликала співробітників поліції за телефоном 102, але коли вони прибули на місце події, то замість прийняття заходів стосовно особи, яка розпочала конфлікт та нанесла їй та ОСОБА_1 тілесні ушкодження, в грубій формі стали звинувачувати ОСОБА_1 у вживанні алкогольних напоїв та вимагати їхати з ними здавати аналізи. При цьому наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та потребу в наданні медичної допомоги ігнорували, зайняли упереджену позицію.

Опитана у судовому засіданні за клопотанням захисника співробітник поліції Чхеідзе О.В. повідомила, що 03 серпня 2025 року до УПП в Харківській області надійшов виклик від ОСОБА_3 про те, що на перехресті вул. Шевченка та в`їзд Червоний в у м.Харкові між двома чоловіками відбувся конфлікт. Коли вони прибули на місце події, то побачили, що на узбіччі дороги стоїть транспортний засіб, перед яким стояв ОСОБА_1 . Водійські двері у транспортному засобі були відчинені. ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, зокрема був розбитий лоб. ОСОБА_1 повідомив їм про те, що викликав на місце події швидку допомогу, після чого вони здійснили супровід ОСОБА_4 до медичного закладу. Повідомила, що на місці події був свідок, який повідомив, що він заступився за дружину ОСОБА_4 , а також повідомив про те, що ОСОБА_4 його ледве не збив, керуючи транспортним засобом.

Опитаний у судовому засіданні за клопотанням захисника співробітник поліції Ципін Д.В. пояснив про те, що ОСОБА_3 здійснила виклик поліції у зв`язку з тим, що перехресті на вул. Шевченка та в`їзд Червоний у м. Харкові між її чоловіком та ще одним чоловіком відбувся конфлікт. Коли вони разом з поліцейською ОСОБА_5 приїхали на місце події, то він побачив ОСОБА_1 , який сидів на узбіччі перед транспортним засобом, двигун якого був увімкнений. Він побачив, що ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження. Повідомив, що факту керування ОСОБА_6 транспортним засобом він особисто не бачив. Вказав, що на підставі наданих на місці події свідком ОСОБА_2 пояснень, вони запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Також свідок ОСОБА_2 повідомив про те, що ОСОБА_4 ледве його не збив, керуючи транспортним засобом.

Суд вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, свідка ОСОБА_3 та співробітників поліції, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411204 від 03 серпня 2025 року та додані до нього матеріали, відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411204 від 03 серпня 2025 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положення п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

При цьому, недоведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411204 від 03 серпня 2025 року складений поліцейським саме за відмову ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про судову практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває в стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.

У пункті 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Отже керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

З аналізу вказаних норм слідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, є встановлення факту виконання нею функцій водія під час руху транспортного засобу. Обов`язок щодо доведення вказаної обставини покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи додано, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 411204 від 03 серпня 2025 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 серпня 2025 року, у якому в графі "результати огляду" відомості відсутні; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт поліцейського взводу 1 роти 6 батальйону 1 УПП в Харківській області від 03 серпня 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 від 03 серпня 2025 року, відеозапис з бодікамери.

Надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд дійшов до таких висновків.

Для повного та всебічного з`ясування обставин справи, а також для вирішення питання щодо того, чи доведено поза розумним сумнівом виконання ОСОБА_1 функцій водія транспортного засобу Jeep Patriot, номерний знак НОМЕР_2 , суд оглянув у судовому засіданні диски, долучені до матеріалів справи.

Так, з відтворених у судовому засіданні відеозаписів з бодікамер поліцейських, які долучені до матеріалів справи, суд встановив, що на ньому зафіксовані події, що мали місце 03 серпня 2025 року за адресою: м. Харків, в-зд Червоний, 1.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, які долучені до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 сидить на узбіччі дороги біля транспортного засобу. На запитання працівників поліції, чи керував він транспортним засобом, останній повідомив - ні, керувала його співмешканка ОСОБА_3 . ОСОБА_1 повідомив співробітникам поліції, що ОСОБА_2 спричинив йому тілесні ушкодження, у зв`язку з чим його співмешканка викликала співробітників поліції.

До протоколу додані письмові пояснення ОСОБА_2 .

Положеннями ст.272 КУпАП передбачено, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

За клопотанням захисника суд викликав у судове засідання у передбаченому КУпАП порядку шляхом направлення судової повістки для допиту як свідка ОСОБА_2 , однак останній у судове засідання з невідомих причин не прибув, у телефонному режимі повідомив секретарю судового засідання, що не зможе прибути у судове засідання, та що вже надав всі необхідні пояснення, які долучені співробітниками поліції до протоколу.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02.

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.

Отже письмові поясення ОСОБА_2 , що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд не може приймати до уваги як належний та допустимий доказ.

З наданої захисником копії вироку Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/10089/25 від 29 вересня 2025 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України, слідує, що ОСОБА_2 надав суду пояснення, що 03 серпня 2025 року о 16 годині 00 хвилин він, перебуваючи біля будинку № 4 по в`їзду Червоному м. Харкова, на ґрунті особистих неприязних відносин, вступив у словесний конфлікт із раніше йому знайомим ОСОБА_1 та наніс останньому тілесні ушкодження.

Жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 03 серпня 2025 року керував транспортним засобом по в`їзду Червоному у м. Харкові, матеріали, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, не містять.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 411204 від 03 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 , який містить виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення, сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є беззаперечним доказом вини особи.

Акт огляду щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не підтверджують факту керування останнім транспортним засобом.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 у час та місці, зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 411204 від 03 серпня 2025 року, матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що у справі відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 03 серпня 2025 року о 15 годині 50 хвилин у м. Харкові по в`їзду Червоному, 1 транспортним засобом Jeep Patriot, номерний знак НОМЕР_2 , тому у суду відсутні підстави оцінювати дані протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу, який безпосередньо доводить факт виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 , які виразились у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до практики Європейського суду суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Повний текст постанови складений 20 січня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко