Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №183/9354/25 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

183/9354/25

2-а/179/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Голобородько Н.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 20.08.2025 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34000 грн.

Позивач вважає, що постанова винесена з порушенням норм законодавства про оборони, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та має бути скасована з наступних підстав.

Вказані у постанові порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію є формальними без зазначення конкретних порушень, що є порушенням вимог ст.283 КУпАП щодо змісту постанови.

Крім того, в порушення вимог ст.277-279 КУпАП ОСОБА_1 не була повідомлена про час та місце розгляду справи, чим позбавлена права надати пояснення по суті виявлених недоліків. З актом перевірки позивачка була ознайомлена лише за два дні до розгляду її справи, тобто 18.08.2025 року.

Просить скасувати постанову №209 від 20.08.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , полковником ОСОБА_2 , за якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у розмірі 34000 грн.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.09.2025 року справу передано на розгляд до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Учасникам справи надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2025 розгляд справи продовжено.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надходило.

Відзив на позовну заяву від відповідача також не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, отже суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працює на посаді бухгалтера ТОВ «СГП Фермер» з 04.04.2023, що підтверджується копією наказу (розпорядження) №21-к від 03.04.2023 (а.с.8).

Як вбачається з акту перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації і на воєнний час ТОВ «СГП «Фермер» від 12.08.2025 №276/3013, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (зі змінами), Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядку) на підставі плану проведення перевірок стану військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, підпорядкованих структурних підрозділах виконавчих органах сільських, селищних, міських рад на підприємствах, в установах та організаціях на території Самарівського району на 2025 рік, затвердженого розпорядженням Голови Самарівської районної державної адміністрації зі змінами від 11.04.2025 №Р-80/0/328-25, проведена комісійна перевірка стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації і на воєнний час у ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Фермер». За результатами перевірки встановлено, що ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних на підприємстві здійснюється з порушенням вимог Порядку (а.с.9-10).

20 серпня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову №209 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 000 грн (а.с.11-12).

Постанова мотивована тим, що 12 серпня 2025 року в ході проведення комісійної перевірки стану ведення військового обліку та організації бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час у ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «ФЕРМЕР» встановлено, що на даному підприємстві відповідальною особою за ведення військового обліку призначено бухгалтера ОСОБА_1 . Встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення ст.38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, не забезпечила організацію та належне ведення військового обліку та своєчасне надання, а також звіряння облікових даних підприємства з військово-обліковими даними першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: порушено порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів п.33, п.34.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 вчинила триваюче адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, тобто порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Не погоджуючись із зазначеною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Зі змісту ст.283 КУпАП слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто, зібраними у встановленому КУпАП порядку.

Частиною 2 статті 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацією, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Разом з цим, у постанові не зазначено, що правопорушення вчинено повторно та доказів притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210-1 КУпАП суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідальність за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, передбачена частиною 3 статті 210-1 КУпАП, яка у провину позивачу не ставиться.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП. Доказів, які б спростовували доводи позивача, викладені у позовній заяві, відповідачем суду також не надано.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП, а тому постанова №209 від 20 серпня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у розмірі 34000 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до положень ст.286 КАС України підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 90, 241- 246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.

Скасувати постанову №209 за справою про адміністративне правопорушення від 20 серпня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , полковником ОСОБА_2 , якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 0000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя О.Ю. Кравченко