Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №209/6280/25 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 18 січня 2026 р.

Справа: №209/6280/25

Суддя: Решетник Т. О.

Справа № 209/6280/25

Провадження № 2/209/2161/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді – Решетник Т.О., за участю секретаря судового засідання -Кіфарець А.Ю., розглянувши в залі суду міста Кам`янського в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

18.08.2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості у сумі 13721,38 грн., за договором позики № 75495367 від 08.06.2021 року.

На обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначає, що 08.06.2021 року між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем був укладений вищезазначений договір позики № 75495367 та відповідач отримав кошти у розмірі 3000,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 в день.

07.07.2021 року між Позикодавцем та позичальником було укладено Додаткову угоду № 75495367 до Договору позики № 75495367, за умовами якої позичальник збільшує суму позики на 2000,00 грн. Загальний розмір позики становить 5000,00 грн.

Відповідач зобов`язання за вказаним вище кредитним договором у встановлений строк належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 13721,38 грн., яка складається з: 5000,00 грн.- загальний залишок заборгованості за основою сумою боргу; 8721,38 грн.- залишок заборгованості за відсотками.

21.12.2021 року між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» був укладений договір факторингу № 2112 від 21.12.2021 року за умовами якого останній набув права грошової вимоги за договором позики №75495367 від 08.06.2021 року до відповідача.

31.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 року, за умовами якого останній набув права грошової вимоги за договором позики №75495367 від 08.06.2021 року до відповідача.

Позивач виконав умови договору в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. Вдповідач не виконав умов договору, в наслідок чого виникла заборгованість у розмірі 13721,38 грн., яка складається з: 5000,00 грн.- загальний залишок заборгованості за основою сумою боргу; 8721,38 грн.- залишок заборгованості за відсотками.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75495367 від 08.06.2021 року, судові витрати у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 01.10.2025 року справа була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Зазначена ухвала направлялася позивачу, відповідачу разом з даною ухвалою надсилалась також копія позовної заяви з додатками.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили.

Одночасно з подання позовної заяви представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому зазначено, що представник позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Позивач та відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

12.12.2025 року відповідач надав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив суд застосувати наслідки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення основного боргу та відсотків. Відповідач вказує на те, що позивач звернувся до суду 16.08.2025 року, кредитний договір був підписаний 08.06.2021 року. На підставі спливу строку давності просить суд вімовити в позовних вимогах в повному обсязі.

16.12.2025 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якій вказує на те, що відповідно до Указу Презедента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року був запроваджений воєнний стан строком на 30 діб та неодноразово продовжувався. Також, ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 року, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Презедента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 року, перебіг позовної давності, визначений ЦК України зупиняється на строк дії такого стану. Щодо нарахованих процентів за користування кредитом, представник позивача, зазначає, що у п.2 Договору позики вказано, що сума позики у 5000,00 грн., надається строком на 30 днів під процентну ставку 1,99% в день. Відповідачу була встановлена занижена процента ставка у розмірі 0,70 % за умови належного виконання умов Договору позики, відповідачем не було сплачено заборгованість в строк та проценти було перераховано за базовою ставкою 1,99% в день. На підставі викладеного, просить суд позовні вимоги задовольни в повному обсязі.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.06.2021 року між ТОВ «1Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем був укладений вищезазначений договір позики № 75495367 та відповідач отримав кошти у розмірі 3000,00 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 в день.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.

За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

За встановлених обставин справи та аналізу сукупності наданих доказів, суд доходить висновку, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості за Договором позики №75495367 від 08.06.2021 року підлягають задоволенню у повному розмірі.

Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне, що загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за договором позики) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався. З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2017 року. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. При цьому, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції чинній на день звернення з позовом), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, яким доповнено ЦК України в березні 2022 року. 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із даним позовом. Враховуючи факт продовження загального строку позовної давності визначеного статтею 257, внаслідок введення карантину (п.12 Перехідних положень ЦК України), а згодом воєнного стану (п.19 Перехідних положень ЦК України), з урахуванням норм Закону України № 4434-ІХ від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який 4 вересня 2025 року набув чинності, загальний строк позовної давності в три роки позивачем не пропущено, так як позивачем заявлено позовні вимоги у серпні 2025 року, а договір позики було укладено 08.06.2021 року. Таким чином, відтак відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», витяг з Акту №14-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 19.05.2025 року про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, платіжна інструкція на підтвердження оплати правничої допомоги від 14.07.2025 року, вартість наданих послуг складає 3500,00 гривень, з яких: вивчення та збір документів, визначення правової позиції – 500,00 гривень, та складання позовної заяви – 3000,00 грн.

Суд приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі у розмірі 3500 гривень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, адреса: вулиця Стельмаха Михайла, буд.9-А, офіс 204 м. Ірпінь, 08200) заборгованість за Договором позики №75495367 від 08.06.2021 року у розмірі 13721,38 грн., яка складається з: 5000,00 грн.- загальний залишок заборгованості за основою сумою боргу; 8721,38 грн.- залишок заборгованості за відсотками.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.О. Решетник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua