Рішення від 06 січня 2026 р. у справі №199/15799/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/15799/25

(2-о/199/1/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

07.01.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., за участі заявника ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Український державний університет науки і технологій, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якій зазначила, що 27 червня 1990 року їй було видано диплом серії НОМЕР_1 , яким підтверджено, що вона закінчила повний курс Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора інституту інженерів залізничного транспорту за спеціальністю «будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство»; рішенням Державної екзаменаційної комісії від 27 червня 1990 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію інженера шляхів сполучення – будівельника.

Диплом серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , підтверджує здобуття освіти за спеціальністю «будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство» від 27 червня 1990 року.

Однак у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11 липня 2002 року, прізвище громадянки записано як ОСОБА_1 .

Тобто прізвище в дипломі відрізняється від прізвища в паспорті громадянина України однією літерою: у дипломі зазначено « ОСОБА_3 », а в паспорті – « ОСОБА_4 ».

23 жовтня 2025 року представником ОСОБА_1 подано адвокатський запит до Міністерства освіти і науки України з метою з`ясування належності диплома серії НОМЕР_1 від 27.06.1990 громадянці України ОСОБА_1 ; повідомлення, який заклад є правонаступником/ відповідальним за зберігання архівів і видачу дубліката у разі встановлення помилки в написанні прізвища, та чи можливо оформити дублікат із правильним написанням відповідно до чинних правил оформлення документів про освіту.

Листом від 28 жовтня 2025 року № 3/9535-25 МОН України повідомило, що Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (раніше – Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора інститут інженерів залізничного транспорту ім. М. І. Калініна) реорганізовано шляхом приєднання до Українського державного університету науки і технологій, який є правонаступником зазначеного закладу освіти.

Також МОН України повідомило, що інформацію про навчання осіб у закладах вищої освіти та видані закладами освіти за акредитованими освітніми програмами дипломи вносять до Реєстру документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти з 2000 року.

Таким чином, підтвердити факт видачі документа про вищу освіту, виданого до 2000 року, може заклад вищої освіти, який видав документ про вищу освіту.

28 жовтня 2025 року та 10 листопада 2025 року адвокатом надіслано запити до Українського державного університету науки і технологій щодо підтвердження належності диплома серії НОМЕР_1 від 27.06.1990 громадянці України ОСОБА_1 та можливості видати дублікат диплома із виправленим прізвищем.

Проте станом на день подання цієї заяви письмової відповіді від університету не отримано. Заявник просила суд встановити факт здобуття громадянкою України ОСОБА_1 вищої освіти за спеціальністю «Будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство», здобуття кваліфікації «Інженера шляхів сполучення – будівельника» у Дніпропетровському ордені Трудового Червоного Прапора інституті інженерів залізничного транспорту та отримання диплому серії НОМЕР_1 від 27 червня 1990 року, реєстраційний № НОМЕР_3 і виписки із залікової відомості від 27 червня 1990 року за спеціальністю «Будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство». Встановити факт належності громадянці України ОСОБА_1 документу про отримання вищої освіти, а саме диплома серії НОМЕР_1 від 27 червня 1990 року, реєстраційний № 21384, виданого Дніпропетровським орденом Трудового Червоного Прапора інституту інженерів залізничного транспорту.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 12 грудня 2025 року відкрито провадження по справі.

Заявник та її представник в судовому засідання заявлені вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у заяві.

Представник заінтересованої особи - Міністерства освіти і науки України надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив винести рішення відповідно до норм чинного законодавства. Представник Українського державного університету науки і технологій до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення поданої заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 червня 1990 року заявниці було видано диплом серії НОМЕР_1 , яким підтверджено, що вона закінчила повний курс Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора інституту інженерів залізничного транспорту за спеціальністю «будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство»; рішенням Державної екзаменаційної комісії від 27 червня 1990 року заявниці присвоєно кваліфікацію інженера шляхів сполучення – будівельника.

Диплом серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , підтверджує здобуття освіти за спеціальністю «будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство» від 27 червня 1990 року.

Однак у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 11 липня 2002 року, прізвище заявника записано як ОСОБА_4 .

Тобто прізвище в дипломі відрізняється від прізвища в паспорті заявниці.

На даний час немає можливості одержати новий чи внести зміни в наявний документ.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, імя, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, імя, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення даного факту, і факт належності документу, який просить встановить заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Диплому серії НОМЕР_1 від 27 червня 1990 року, реєстраційний № 21384 про закінчення Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту за спеціальністю «Будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство» з присвоєнням кваліфікації інженера шляхів сполучення – будівельника, виданого на ім`я ОСОБА_1 , що само по собі є доказом здобуття вищої освіти.

В іншій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки диплом є документом про отримання вищої освіти і саме він підтверджує факт здобуття заявницею відповідної вищої освіти, зазначеної у дипломі.

Судові витрати по справі не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265,315-319 ЦПК України,суд –

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство освіти і науки України, Український державний університет науки і технологій, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,( РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) Диплому серії НОМЕР_1 від 27 червня 1990 року, реєстраційний № 21384 про закінчення Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту за спеціальністю «Будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство» з присвоєнням кваліфікації інженера шляхів сполучення –будівельника, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

В іншій частині заяви відмовити.

Судові витрати по справі не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня складення повного рішення апеляційної скарги.

Повне рішення складено 16 січня 2026 року.

Суддя В.В. Руденко