Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №753/24348/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/24348/25

провадження № 3/753/149/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого дорожником в Будівельній компанії «Автострада», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2024 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (протоколи серії ЕПР1 № 502684, ЕПР1 № 502704),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 03.11.2025 року о 22 год. 50 хв., рухаючись по вул. Тростянецька, 97 у м. Києві, керуючи автомобілем марки «RENAULT MEGANE», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. п. 2.3 б), 2.3 д), ПДР не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, створив своїми діями загрозу безпеці руху, допустивши виїзд на смугу призначену для руху в зустрічному напрямку, де здійснив зіткнення з транспортним засобом «СHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , котрий рухався йому назустріч в межах своєї смуги. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, ОСОБА_1 , 03.11.2025 року о 22 год. 50 хв., рухаючись по вул. Тростянецька, 97 у м. Києві, керував автомобілем марки «RENAULT MEGANE», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер або у лікаря-нарколога в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

В суді ОСОБА_1 свою вину визнав та щиро розкаявся, підтвердив обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення.

Враховуючи той факт, що протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться у різних судових справах, однак надійшли до суду одночасно та стосуються однієї особи, вважаю за необхідне об`єднати дані матеріали та розглянути їх в одному провадженні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративні правопорушення, крім повного визнання останнім своєї вини, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що саме останній порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, що призвела до пошкодження транспортних засобів; схеми місця ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами. При цьому, вважаю, що за обставин, встановлених в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 був об`єктивно спроможним уникнути зіткнення з автомобілем марки «СHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 , переконавшись в безпечності своїх дій.

При цьому згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, порушення мови та координації рухів.

За наведених обставин вважаю, що у працівників поліції були передбачені законом підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, про що працівник поліції і зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння було також зафіксовано за допомогою боді-камери працівника поліції, запис якої було долучено до матеріалів справи.

З даних відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, переглянутого в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти відповідний огляд у встановленому законом порядку, у зв`язку з підозрою ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, при цьому останній від проходження огляду відмовився.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність передбачена також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР, та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану зокрема, алкогольного сп`яніння.

Також, відповідно до ч. 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 р. № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з даних розписки від 04.11.2025 року, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 було передано ОСОБА_3 , яка зобов`язувалась доставити вказаний автомобіль за адресою: м. Київ, вул. Н. Світличної, 11/8.

Враховуючи наведене вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах, підтверджена в повному обсязі.

Приймаючи до увагу особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення за вчинені правопорушення у виді штрафу. На підставі ст. 36 КУпАП, остаточне адміністративне стягнення накладається у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_4 , підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2025 року, що становить 605,60 грн., оскільки правопорушення вчинено у 2025 році.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 124, 122-4, 130 ч. 1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 1 КУпАП, та на підставі положень ст. 36 КупАП остаточно накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605.60 грн.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.

Постанова судді пред`являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя