Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №752/27995/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №752/27995/25

Суддя: Токман Ю. Ф.

Справа № 752/27995/25

Провадження №: 3/752/290/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м.Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю. Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500945 від 02.11.2025, ОСОБА_1 02 листопада 2025 року о 04:30, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 в місті Києві по вул. Героїв Маріуполя, 7, на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 01.11.2025 припаркував свій автомобіль на узбіччя дороги біля будинку за місцем проживання. 02.11.2025 близько 04:30 підійшов до вказаного автомобіля з метою здійснення поїздки до міста Львова у відрядження. В цей час біля нього зупинився патрульний автомобіль і працівник поліції почав цікавитися чому він перебуває на вулиці під час дії комендантської години. Він відповів поліцейському, що підійшов до автомобіля з метою покласти речі перед поїздкою. Під час розмови поліцейський повідомив йому, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував пройти медичний огляд. У відповідь він повідомив, що не керував транспортним засобом, при цьому може пройти відповідний огляд на місці. Поліцейський відмовив йому та повідомив, що треба їхати до лікаря. Їхати до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляд він відмовився з підстав того, що не керував транспортним засобом та йому у той день своєчасно необхідно було прибути до міста Львова.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Сідлецький В.О. в судовому засіданні клопотав про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказав на відсутність доказів щодо підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Наявний в матеріалах відеозапис відображає лише обставини перебування ОСОБА_1 біля свого автомобіля.

Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500945 від 02.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 , керуючи автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку відмовився; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.11.2025; витяг з бази «Армор» з інформацією щодо ОСОБА_1 та транспортного засобу «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_2 ; письмові пояснення свідка ОСОБА_2 ; відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції, а також пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Разом із тим, посадовою особою, яка склала протокол, не надано доказів, які би спростовували доводи сторони захисту про те, що 02 листопада 2025 року о 04:30 ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише підійшов до свого автомобіля в період дії комендантської години.

У письмових поясненнях свідок ОСОБА_2 , яка спільно проживає з ОСОБА_1 , підтвердила пояснення ОСОБА_1 про те, що 02.11.2025 о 04:30 він вийшов з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , та направився до свого автомобіля з метою подальшого здійснення поїздки до міста Львова у відрядження.

За результатами перегляду в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що відеозапис триває 6 хвилин, його розпочато під час перебування ОСОБА_1 на вулиці поряд з поліцейським автомобілем. З відеозапису видно, що на запитання поліцейського чи згоден ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду останній відповів відмовою, на що поліцейський повідомив що у такому разі буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Обставин безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом або підтвердження ним факту керування під час розмови з поліцейським на відеозаписі не зафіксовано.

Інші докази у справі відсутні.

Самого лише протоколу про адміністративне правопорушення, в даному випадку, недостатнього для доведення винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, за умови, що останній свою вину заперечує.

За таких обставин, керуючись приписами ст. 62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 130, 247, 251, 252, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ю.Ф. Токман

Оригінал: reyestr.court.gov.ua